Рішення № 136259686, 04.05.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/86/26

Провадження № 2/162/150/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 травня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Савича А. С.,

з участю секретаря судового засідання - Гичук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" через свого представника Усенка М. І. та через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вимоги обґрунтовує тим, що 30.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» було укладено Договір про споживчий кредит № 103846346 у електронній формі, підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, за умовами якого товариство перерахувало відповідачу на його банківську карту грошові кошти в сумі 8000,00 гривень, цим самим виконавши свої фінансові зобов`язання, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити відсотки за його користування в порядку та строки, визначені договором. 28.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Міолан» та позивач уклали Договір факторингу №105-МЛ/Т, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 103846346 від 30.09.2023. Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №105-МТ/Т від 28.02.2024 від Товариство з обмеженою відповідальністю «Міолан» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32272,00 гривень. Відповідач свої кредитні зобов`язання за даним договором своєчасно не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка на момент подання позовної заяви становить 32272,00 гривень, з яких: 8000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 23712,00 гривень заборгованість за відсотками; 560,00 гривень заборгованість за комісією за видачу кредиту.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді від 06.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.41).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.69).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав, про причини своєї неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти винесення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 103846346, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та виконати інші зобов`язання в повному обсязі (а.с.7-12).

Згідно з п. 1.2. умов договору про споживчий кредит № 103846346 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надало ОСОБА_1 кошти в сумі 8000,00 гривень. Кредит надається строком на 120 днів з 30.09.2023 (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п.1.3.1-1.3.2 Договору, пільговий період складає 30 днів (до 30.10.2023), поточний період складає 90 днів, який настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду (до 28.01.2024).

Комісія за надання кредиту: 560,00 гривень, яка нараховується за ставкою 7% від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1. Договору).

Проценти за користування кредитом в пільговий період 2112,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. Договору)

Проценти за користування кредитом в поточний період 21600,00 гривень, які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.3. Договору).

Пунктом 2.3 Кредитного договору встановлено умови, за якими здійснюється пролонгація. Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови що Кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені цим п.2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах визначених цим пунктом, проценти за користуванні кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.

Пункт 7.1. Кредитного договору № 103846346 визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з Довідкою про ідентифікацію, договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «898785» (а.с.15), тому суд доходить висновку, що письмова форма даного правочину дотримана.

При цьому, судом встановлено, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення послідовності дій щодо акцептування пропозиції укласти електронний договір, подальше укладення між Товариством та відповідачем електронного кредитного договору на сайті є неможливим.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Тому, на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному кредитному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з платіжного доручення 73517331 від 30.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Міолан» зазначені свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, здійснивши переказ на банківську карту ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 8000,00 гривень (зворот а.с. 16).

З наданого на запит суду інформації від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку за період 30.09.2023 по 05.10.2023 зараховано грошові кошти на суму 8000,00 гривень (а.с.48).

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором відповідачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» здійснено нарахування процентів за період з 01.10.2023 по 28.01.2024 (а.с.17).

28.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» і Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення права вимоги №105-МЛ/Т, та у подальшому укладено додаткову угоду №1 до нього, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міолан» перейшло, зокрема, право вимоги до відповідача за кредитним договором № 103846346 від 30.09.2023 (зворот а.с.18-27).

Право кредитодавця на відступлення права вимоги без згоди позичальника умовами кредитного договору не обмежено.

Згідно з витягом реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, одним з боржників за номером 2612 вказаний відповідач, як боржник за договором № 103846346 від 30.09.2023, сума боргу 32272,00 гривень, з яких тіло кредиту 8000,00 гривень, відсотки 23712,00 гривень, комісія 560,00 гривень (зворот а.с.28).

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 103846346 від 30.09.2023 наданої Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.01.2026 становить 32272,00 гривень, з яких тіло кредиту 8000,00 гривень, відсотки 23712,00 гривень, комісія 560,00 гривень (а.с.18).

29.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", направило ОСОБА_1 письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, яка відповідачем проігнорована (а.с.29).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтями 611, 625 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги

Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, що передбачено ч.1 ст. 512 ЦК України.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, що визначено ст. 638 ЦК України.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростований відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд бере до уваги як належний та допустимий доказ.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та відповідачем, а в подальшому договору факторингу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», за яким ТОВ Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міолан» до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міолан» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з викладеного, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 103846346 від 30.09.2023, а також наявність договору факторингу від 28.02.2024, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, слід зазначити таке.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги адвокат Усенко М. І. надав: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", згідно якого вартість послуг за одну справу складає 8000,00 гривень (а.с.32); Акт №Д/14687 наданих послуг від 05.01.2026 та Детальний опис наданих послуг до Акту №Д/14687 від 05.01.2026 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с.33).

Верховний Суд наголошує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №317/1209/19, від 03.02.2021 у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Отже, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та враховуючи характер справи, розгляд даної справи без участі сторін, підготовку позовної заяви, подання інших процесуальних документів по справі, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 гривень.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 512, 514, 526, 530, 546, 1048-1050, 1082 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 103846346 від 30.09.2023 в розмірі 32272,00 (тридцять дві тисячі двісті сімдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Любешівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 04.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, 3-й поверх.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич