Ухвала суду № 136259485, 05.05.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/481/26

Провадження № 2-др/159/24/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., розглянув без повідомлення учасників справи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про судові витрати у цивільній справі спрощеного провадження за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВС Т А Н О В И В :

Ухвалою від 04.02.2026р. прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи по суті було призначено на 08:30год. 16.02.2026р.

В призначений час сторони у судове засідання не з`явилися, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено було на 08:30 год. 23.04.2026р.

В призначений час сторони у судове засідання не з`явилися. Позивач із буд-якими клопотаннями до суду не звертався. Враховуючи вимогу позивача про розгляд справи без його присутності та повторної неявки відповідача від якого не надійшло відзиву суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

23.04.2026 ухвалено та складено повний текст заочного рішення, яким позов задоволено повністю та стягнуто заборгованість за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору. Питання витрат на правничу допомогу не вирішувалося.

30.04.2026р. позивач подає заяву про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи тим, що ухвалене рішення він отримав в електронному кабінеті 26.04.2026р. тому просить поновити йому строк подання відповідної заяви та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. на підставі доданих доказів, а саме копії договору про надання правничої допомоги, копії квитанції про сплату послуг адвоката, копії звіту про виконану роботу до договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 і 2 статті 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

В позовній заяві, в прохальній частині п.4 позивач зазначає, що докази понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення. Серед додатків до позовної заяви вказано довіреність на ім`я ОСОБА_2 , на підставі якої до розгляду прийнято позовну заяву судом. ОСОБА_2 відповідно до наказу №292/к від 05.08.2024р. перебуває на посаді юрисконсульта ТОВ «Споживчий центр» з 06.08.2024р. Доказів, що Пилипчук А.С. має статус адвоката, надає правничу допомогу та здійснює представництво як адвокат відповідно до вимог ч.4 ст.62 ЦПК України не додано до позовної заяви.

Разом із зазначеним, позивач посилається, як на підставу обґрунтованості стягнення витрат а/с позовної заяви 11 на попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Також зазначив, що оплата правничої допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом.

В ч.1 ст.134 ЦПК України вказано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Отже, наведений попередній розрахунок в позовній заяві не містить опису обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті позивачем. Позовна заява та додатки до неї, не містить обґрунтувань неможливості подання доказів, які б могли вказати, що надання правничої допомоги здійснює адвокат до закінчення судових дебатів.

Додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення є зокрема Договір №01/25-СЦ від 01.04.2025р. про надання правової допомоги між АО «Лекс Верітас» та позивачем. В п.3.1 Договору вказано, що вартість послуг 6000 грн. за один позов. П.4.1 за домовленістю сторін оплата правової допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом (позовами). (доказів такої домовленості суду не надано).

У звіті про виконану роботу від 29.04.2026р до договору вказано, що виконавцем замовнику надано послугу: сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів; складено позов; роздруковано позов із додатками; замовлено оплату судового збору; проведена детальна консультація.

В платіжній інструкції №СЦ00101512 від 30.04.2026р. вказано, що ТОВ «Споживчий центр» сплатив АО «Лекс Верітас» суму 6000 грн. за надання правничої допомоги згідно договору №01/25-СЦ від 01.04.2025р. за позовом до ОСОБА_1 .

Натомість доказів, що АО «Лекс Верітас» здійснював в особі відповідного адвоката (договору, ордера, довіреності, доручення, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю) суду не надано. Також наведені докази не містять вказівок, що відповідний адвокат АО «Лекс Верітас» здійснював діяльність із надання правничої допомоги ТОВ «Споживчий центр» саме пов`язаних із підготовкою (розглядом) позову ОСОБА_1 . Суд не бере до уваги вказівку в платіжній інструкції «за позовом до ОСОБА_1 » оскільки платіжна інструкція може свідчити лише про факт перерахування позивачем АО «Лекс Верітас» грошових коштів в сумі 6000 грн, і не свідчить про виконання останнім послуг на вказану суму пов`язаних із (підготовкою) розглядом цієї справи .

Отже, наведені докази вказують на можливість їх подання позивачем до закінчення судових дебатів, а наведене обґрунтування дає суду підстави сумніватися, що ці витрати пов`язані із цією справою.

Ураховуючи, що заява про ухвалення додаткового рішення не обґрунтована поважними причинами неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, а тому в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі необхідно відмовити.

Аналогічного висновку притримався Волинський апеляційний суд у справі № 165/1417/25, ухвала від 21.04.2026р.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Логош Т.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в розмирі 6000,00 грн..

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів.

Суддя О. Г. Шишилін