Ухвала суду № 136256058, 04.05.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/1457/25

Провадження № 1-кп/693/91/26

У Х В А Л А

04.05.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні по обвинуваченню:

- ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_12 , ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України;

- ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_20 ,

УС Т А Н О В И В:

У провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

01.05.2026р. прокурор звернувся до суду з клопотанням зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України.

В обгрунтування клопотання вказав наступне.

Ухвалою суду щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано (та в подальшому продовжено) запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього низки процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:

-заборону залишати житло цілодобово, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;

-прибувати до прокурора та/або суду за кожним викликом;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Незважаючи на дію вказаного запобіжного заходу та обізнаність обвинуваченого про покладені на нього обов`язки, ОСОБА_4 у судове засідання, призначене на 29.04.2026, не з`явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Під час здійснення перевірки виконання умов домашнього арешту органами Національної поліції було встановлено, що за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ) обвинувачений відсутній. Жодних дозволів на залишення житла прокурором чи судом ОСОБА_4 не надавалося. Його поточне місцезнаходження невідоме.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України, прокурор має право звернутися з клопотанням про зміну запобіжного заходу, якщо виникнуть нові обставини, які не були предметом розгляду суду під час обрання або продовження попереднього запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 188 КПК України, прокурор має право звернутися з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наведені вище нові фактичні обставини беззаперечно свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 свідомо та грубо порушив умови застосованого до нього запобіжного заходу та покладені на нього процесуальні обов`язки.

Це підтверджує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для первинного обрання запобіжного заходу, не лише не зменшилися, а й фактично реалізувалися:

1. Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України): ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі у складі злочинної організації, санкції за які передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суворість передбаченого покарання є вагомим елементом при оцінці ризику переховування. Усвідомлення імовірності визнання вини та тяжкості можливого покарання створює об`єктивний мотив для ухилення від суду. Крім того, ОСОБА_4 має слабкі соціальні зв`язки: він офіційно не працевлаштований, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи інших осіб, що свідчить про відсутність міцних соціальних факторів, які б стримували його за місцем проживання. Той факт, що обвинувачений без поважних причин залишив визначене судом місце відбування домашнього арешту, об`єктивно підтверджує актуальність цього ризику та свідчить про свідомі дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності.

2. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України): ОСОБА_4 працездатного віку, однак офіційно не працевлаштований і не має легального та стабільного джерела доходу. За версією обвинувачення, його діяльність у складі злочинної організації була систематичною та пов`язаною зі збутом заборонених речовин з метою отримання незаконного прибутку. Враховуючи відсутність законних джерел існування та той факт, що наразі особа перебуває поза контролем правоохоронних органів, існують об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може вдатися до вчинення нових кримінальних правопорушень (зокрема, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів) з метою забезпечення своїх життєвих потреб.

3. Ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України): Кримінальне провадження є складним, багатоепізодним та стосується діяльності злочинної організації з великою кількістю учасників і розгалуженою структурою. На даній стадії судового розгляду суд ще не допитав усіх свідків обвинувачення та не дослідив у повному обсязі всі докази. Знаходячись поза межами контролю, встановленого ухвалою про домашній арешт, ОСОБА_4 отримує безперешкодну можливість використовувати засоби зв`язку для комунікації з іншими обвинуваченими з метою узгодження спільних позицій. Крім того, він може здійснювати незаконний вплив (шляхом умовлянь, підкупу чи погроз) на свідків, схиляючи їх до зміни показань або відмови від їх надання в суді.

4. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України): Цей ризик наразі виражається у свідомому ігноруванні обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема щодо явки за викликом суду. ОСОБА_4 був повідомлений про необхідність прибуття в судове засідання, однак 29.04.2026 до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, підтверджуючих документів щодо поважності причин відсутності не надав. Така процесуальна поведінка призводить до зриву судових засідань, штучного затягування судового розгляду та порушення вимог щодо розумних строків кримінального провадження (ст. 28 КПК України). Зміна фактичного місця перебування без повідомлення суду унеможливлює подальший належний виклик обвинуваченого, що є прямим перешкоджанням здійсненню правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 довела, що застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не здатне забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Будь-які інші, більш м`які запобіжні заходи (особисте зобов`язання, особиста порука чи застава) також є неефективними через особливу тяжкість злочинів та слабкі соціальні зв`язки обвинуваченого.

Єдиним дієвим запобіжним заходом, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та виконання завдань кримінального провадження, наразі є найбільш суворий запобіжний захід тримання під вартою.

01.05.2026р. Жашківським районним судом Черкаської області надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу до Жашківського районного суду Черкаської області для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні.

У судовому засіданні, затриманий та доставлений приводом обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що не з`являвся до суду тому, що його три місяці примусово утримували у ТЦК. Його мати зверталась на урядову гарячу лінію, телефонувала на «102», але це не допомогло. Просив суд продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_20 , проти задоволення клопотання категорично заперечувала, зазначила, що ОСОБА_4 примусово утримували в ТЦК, до неї неодноразово телефонувала матір ОСОБА_4 , та повідомляла, що сина утримують проти його волі. Адвокат вимагала, щоб суд або прокурор зробили необхідні запити до ТЦК та з`ясували причини утримання ОСОБА_4 .

Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого та його адвоката, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

ОСОБА_4 , перебуваючи під домашнім арештом, двічі не з`явився за викликом суду. На час розгляду клопотання жодних підтверджень, що його примусово утримували будь які особи, суду не надав. Зокрема, суду не надано копій заяв до правоохоронних органів, підтвердження звернення на гарячу урядову лінію та на «102». Не надано копій звернень до ТЦК та СП тощо. Тобто, твердження ОСОБА_4 жодним чином не підтверджено. Перебуваючи в залі суду 11.03.2026 року ОСОБА_4 не повідомляв, що його примусово утримують будь які особи.

Суд звертає увагу, що обвинувачений має право збирати та подавати суду докази. В свою чергу суд позбавлений можливості самостійно збирати докази. Суд, за клопотанням сторони, може витребувати необхідні докази, якщо сторона не може їх отримати самостійно. Проте, жодних клопотань, в яких би було зазначено, який саме доказ необхідно витребувати та чому сторона не може отримати доказ самостійно, до суду не надходило.

Вирішуючи питання про зміну обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, двічі не з`явився у судові засідання, що свідчить про невиконання ним покладених судом обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та те, що застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виявилось не здатним забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому на думку суду єдиним дієвим запобіжним заходом, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та виконання завдань кримінального провадження, наразі є найбільш суворий запобіжний захід тримання під вартою.

Відповідно п. 4-5 ч. 4 ст. 183 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-2553 Кримінального кодексу України.

Одночасно суд роз`яснює, що за приписами ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 331, 369 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто з 04 травня 2026 року по 02 липня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору негайно після її оголошення, та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 05.05.2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_1