Постанова № 136254839, 05.05.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/52/26

Номер провадження 3/950/176/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 СРУП ГУ НП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця- АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, по ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

3 січня 2026 о 16 год. 50 хв. у с. Малий Вистороп Сумського району Сумської області по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, хитка хода, від проходження огляду з метою визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 та у медичному закладі, відмовився, чим порушивши п. 2.5 ПДР та тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засіданні ОСОБА_1 не з`явився. Останній обізнаний про наявність складеного відносно нього протоколу та не був позбавлений можливості залучити до участі у справі захисника, однак таким правом не скористався. При цьому відповідно до положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП не є обов`язковою. Суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобовязаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які повязані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Також Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Пономарьов проти України» наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Дослідивши протокол та надані докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом Серії ЕПР1 №558160 від 03.01.2026; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , він не заперечує факту керування транспортним засобом, те що ОСОБА_1 виявляє ознаки алкогольного сп`яніння у виді порушення мови, нестійкої ходи, складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно зі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665,60 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу 34000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ