Рішення № 136253876, 05.05.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/2592/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Корюківської окружної прокуратури до Менської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Корюківська окружна прокуратура (далі також позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Менської міської ради (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Менської міської ради щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Мена на території Менської територіальної громади;

зобов`язати Менську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства України провести нормативну грошову оцінки земель населеного пункту міста Мена на території Менської територіальної громади.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що Менською міською радою із 2022 року не вживаються належні заходи щодо розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Мена, що є проявом тривалої та систематичної бездіяльності відповідача щодо нездійснення заходів до оновлення (проведення повторної) нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Оцінка земельних ділянок є основою визначення розміру земельного податку та орендної плати; не вжиття заходів до її оновлення порушує інтереси держави у в частині наповнення бюджету територіальної громади. Питання проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є надзвичайно важливим та актуальним, оскільки покликане вирішити питання наповнення місцевих бюджетів та покращити економічну стабільність територіальних громад.

Менська міська рада подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила при винесенні рішення по справі врахувати пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву, відстрочити виконання судового рішення на шість місяців з дня його ухвалення. Відповідач зазначив, що Менською міською радою вже здійснено ряд дій, спрямованих на проведення нормативної грошової оцінки земель в межах території Менської міської територіальної громади. Міська рада визнає позовні вимоги в частині зобов`язання проведення нормативно-грошової оцінки, бере на себе відповідні зобов`язання та на даний час проводить тендерну процедуру з визначення виконавця робіт. Але виготовлення нормативної грошової оцінки земель, її погодження та затвердження потребують певного часу. У разі примусового виконання рішення одразу після вступу його в законну силу міська рада понесе додаткові, не передбачені бюджетом витрати на сплату виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження.

Корюківська окружна прокуратура подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель міста Мена Менського району Чернігівської області затверджена понад 9 років тому (рішення 10 сесії 7 скликання Менської міської ради від 06.07.2016), тобто міською радою у визначений законом період (5-7 років) не вжито заходів до розроблення нової нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту м. Мена. Лише після звернення прокурора до суду з даним позовом рішенням 71 сесії Менської міської ради 8 скликання від 20 березня 2026 року № 171 відповідачем вирішено замовити виготовлення технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель в межах території Менської міської територіальної громади та подати її на розгляд, погодження та затвердження у порядку, встановленому чинним законодавством, однак жодних доказів щодо початку проведення будь-яких дій на її замовлення не надано. Тому сам факт прийняття рішення не може свідчити про усунення відповідачем обставин, які були підставою для подання позову, та виконання ним всіх позовних вимог прокурора. Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду вважає необгрунтованим та передчасним.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», уведеного в дію указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021 поставлено завдання проведення нормативної грошової оцінки з метою подальшого внесення даних до автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Рішенням 10 сесії 7 скликання Менської міської ради від 06.07.2016 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Мена Менського району Чернігівської області.

Разом з тим, відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель», оновлення нормативної грошової оцінки земель потребує її перегляду не рідше ніж один раз на 5-7 років (рік останнього проведення 2016), таким чином міською радою не вживаються заходи до розроблення нової нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Мена.

Відповідно до Програми розвитку земельних відносин Менської міської територіальної громади на 2023-2025 роки (затвердженої рішенням 27 сесії Менської міської ради 8 скликання від 21 грудня 2022 року № 496), Менською міською радою у 2023 році передбачалося проведення нормативної грошової оцінки земель в межах всієї території територіальної громади, проте заходи з проведення нормативної грошової оцінки земель, в тому числі і міста Мена, міською радою не проводилися.

У подальшому, проведення нормативної грошової оцінки земель міста Мена включено до Програми розвитку земельних відносин Менської міської територіальної громади на 2025-2027 роки (затвердженої рішенням 56 сесії Менської міської ради 8 скликання від 19 грудня 2024 року № 734), Менською міською радою у 2025 році передбачалося проведення нормативної грошової оцінки земель в межах всієї території територіальної громади, проте заходи з проведення нормативної грошової оцінки земель, в тому числі і міста Мена, міською радою не проводилися.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, викладеного у листі від 05.11.2026 № 10-25-0.5-6232/2 25, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Мена Менського району Чернігівської області виготовлена в 2016 році, затверджена 06.07.2016 на 10 сесії 7 скликання Менської міської ради, та станом на 2025 рік залишається чинною, оскільки нова технічна документація після 2016 року не затверджувалась.

З метою конкретизації заходів, яких вжито або планується вжити Менською міською радою для розроблення та затвердження технічної документації з повторної нормативної грошової оцінки земель міста Мена, окружною прокуратурою скеровано запит від 06.10.2025.

Менською міською радою листом від 14.10.2025 № 04-17/1869 повідомлено окружну прокуратуру про те, що в межах Програми розвитку земельних відносин Менської міської територіальної громади на 2023-2025 роки, затвердженої рішенням 27 сесії Менської міської ради 8 скликання від 21 грудня 2022 року № 496, Менською міською радою передбачено проведення нормативної грошової оцінки земель в межах всієї території територіальної громади проте у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень по даному напрямку заходи з проведення нормативної грошової оцінки земель, в тому числі і міста Мена, не проводилися. Нормативна грошова оцінка земель в межах населеного пункту міста Мена виготовлена у 2016 року та залишається чинною правовою основою для розрахунків до моменту, поки не буде затверджено нову технічну документацію.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-V1І «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-V1І «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18).

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади. Це відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.

Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2022 у справі №910/5201/19.

За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права власності. Отже, суд вважає наявні передбачені частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі також Закон № 1378-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з статтею 3 Закону № 1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Оцінка земель проводиться на основі принципів: законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки земель; єдності методологічного та інформаційного простору у сфері оцінки земель; безперервності процесу оцінки земель; доступності використання даних з оцінки земель; рівності перед законом суб`єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель (стаття 4 Закону України «Про оцінку земель»).

Статтею 5 Закону №1378-IV передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є, серед інших, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 7 Закону № 1378-IV).

Статтею 13 Закону № 1378-IV визначено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок.

Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

визначення розміру земельного податку;

визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки);

визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;

визначення втрат лісогосподарського виробництва;

розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону № 1378-IV).

Відповідно до правових норм статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Згідно з положеннями статті 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації (стаття 23 Закону № 1378-IV).

Відповідно до статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок є обов`язковою складовою при визначенні обов`язкових платежів до бюджету, в тому числі й місцевого, тому вона має бути актуальною, зокрема щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, вона має проводитись органом місцевого самоврядування не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Зазначені вимоги є імперативними, тому їх невиконання свідчить про наявність протиправної бездіяльності з боку органу місцевого самоврядування та має наслідком зменшення надходжень до Державного та місцевого бюджетів, що порушує інтереси не тільки територіальної громади, а й держави.

Верховним Судом України в постанові від 11 травня 2016 року у справі №6-824цс16 зазначено, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати та земельного податку до місцевого бюджету у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, тому помилково вважати факт непроведення нормативної грошової оцінки, у порядку встановленим законодавством, суто формальним порушенням.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Судом з`ясовано, що саме на Менську міську раду норми чинного законодавства покладають обов`язок щодо проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Мена на території Менської територіальної громади, у строки визначені статтею 18 Закону України «Про оцінку земель».

Проте, відповідач не дотримався законодавчо встановленої періодичності проведення нормативної грошової оцінки земель вищезазначених населених пунктів, що порушує інтереси територіальної громади та свідчить про протиправність бездіяльності Менської міської ради щодо не виготовлення та не затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Враховуючи, що саме Менська міська рада є представником інтересів громади, проте допустила протиправну бездіяльність щодо невчинення у встановлені строки усіх дій щодо виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Мена на території Менської територіальної громади, що порушує інтереси територіальної громади, суд вважає, що позов Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд враховує, що після звернення прокурора з даним позовом Менською міською радою прийнято рішення від 18.12.2025 № 774 «Про внесення змін до рішення 56 сесії Менської міської ради 8 скликання від 19.12.2024 року № 734», рішення від 20.03.2026 № 171 «Про проведення нормативної грошової оцінки земель в межах території менської міської територіальної громади».

Разом з тим, суд надає оцінку діям відповідача на момент звернення з адміністративним позовом, а тому судом встановлено, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо проведення нормативної грошової оцінки вищезазначених земель.

Щодо заявленого клопотання Менської міської ради про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Щодо відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Приписами статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З огляду на вищенаведену норму, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання судового рішення може бути вирішено судом на стадії саме виконання такого судового рішення, а не стадії його ухвалення, на строк, що не може перевищувати одного року з дня ухвалення судового рішення.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим, зокрема, для учасників справи. Згідно з частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином інститут відстрочення виконання судового рішення нерозривно пов`язаний з виконанням судового рішення за умови набрання ним законної сили.

Тому з клопотанням щодо відстрочення виконання рішення суду відповідач може звернутися після прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили.

З огляду на вказане у задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити у зв`язку з передчасністю.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Корюківської окружної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність Менської міської ради щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Мена на території Менської територіальної громади; зобов`язання Менську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства України провести нормативну грошову оцінки земель населеного пункту міста Мена на території Менської територіальної громади.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Корюківської окружної прокуратури до Менської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Менської міської ради щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Мена на території Менської територіальної громади.

Зобов`язати Менську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства України провести нормативну грошову оцінки земель населеного пункту міста Мена на території Менської територіальної громади.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Корюківська окружна прокуратура, вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15300, код ЄДРПОУ 0291011422.

Відповідач: Менська міська рада, вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15600, код ЄДРПОУ 04061777.

Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА