Рішення № 136253281, 05.05.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/469/26

провадження №2/283/764/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

( з а о ч н е )

05 травня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (скорочене найменування ТОВ «Факторин партнерс») Сердійчук Я.Я., звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 20 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено у вигляді електронного документу Договір про споживчий кредит/кредитний договір № 45019161, відповідно до умов якого Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит в сумі 3000 гривень на строк 365 днів, а Позичальник - повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом.

ТОВ «ЕКО ФІН» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Відповідач своїх зобов`язань з повернення грошових коштів не виконав.

12 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір № 12-02/26, у відповідності до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги до позичальників за кредитними договорами, в тому числі за Договором № 45019161.

Вимогами позову представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторин партнерс» суми заборгованості за кредитним договором № 45019161 в розмірі 15518,07 грн, понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00, а також стягнути понесені судові витрати по справі.

Явка та позиція сторін по справі:

Представник позивача Сердійчук Я.Я., в судове засідання не з`явилась, згідно викладеної прохальної частини в позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, відносно заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов про стягнення заборгованості разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не подала.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторин партнерс» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що 10 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит/кредитний договір № 45019161. За умовами цього Договору Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом (п. 2.1.); кредит надається в загальному розмірі 3000 гривень (п. 2.2.); строк користування кредитними коштами складає 365 (днів), який починається з 10.10.2024 та закінчується 09.10.2025 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.3.); дисконтний період - 14 днів (п. 2.4.); поточний період складає 351 днів і закінчується 09.10.2025 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 2.5.); проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду - 0,01% за один день (п. 2.6.); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 1% за один день користування (п. 2.7.); орієнтовна загальна вартість кредиту складе 13534,20 гривень, орієнтовна реальна річна процентна ставка, на дату укладення Договору, 2420,58% (п. 2.9.); за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору) (п. 2.11.); розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим Договором, не може бути збільшений без письмової згоди Позичальника (п. 2.12.); цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника,що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема через Веб-сайт Товариства (п.п. 3.1.2.1.); підписанням цього договору Позичальник, підтверджує, що у відповідності до статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» та нормативно-правових актів Національного банку України до моменту укладання цього Договору йому надано повну та вичерпну інформацію та документи, що забезпечує правильне розуміння суті наданої фінансової послуги (п. 5.6.).

Відповідно до п. 9.2. договір укладається шляхом використання Позичальника одноразового ідентифікатора. Про що свідчить п. 10 договору в якому зазначено ПІБ: ОСОБА_1 , адреса реєстрації та проживання, банківський рахунок, електронна адреса, номер мобільного телефону, одноразовий ідентифікатор:Y2VkNzhh.

Факт отримання ОСОБА_1 кредиту підтверджується квитанцією № 42856-60617- 90384 від 10 жовтня 2024 року, згідно якої платник ТОВ «ЕКО ФІН», отримувач ОСОБА_1 , номер картки: НОМЕР_1 , перераховано кошти в сумі 3000 гривень. Зазначений вище номер рахунку відповідає банківському рахунку, вказаному в п. 10 кредитного договору № 45019161.

Згідно графіка розрахунків (платежів) Додаток № 1 до Кредитного договору № 45019161 від 10.10.2024, ОСОБА_1 09.10.2025 року зобов`язана була сплатити за Кредитом 13534,20 гривень, з яких: 3000,00 гривень сума кредиту; 10534,20 - сума нарахованих процентів.

Із виписки за кредитом, яка сформована і підписана ТОВ «ЕКО ФІН» слідує, що ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання з повернення кредиту та відсотків за користування ним своєчасно, зокрема, не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості по Кредиту.

12 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір № 12-02/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває в обсязі і на умовах, визначеним цим договором, права Первісного кредитора до Боржників, зокрема, Новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за користування кредитом за Договорами позики/Договорами про споживчий кредит/кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників (Витяг з додатку № 1 до Договору № 12-02/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 12.02.2026), ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 45019161 в розмірі 15518,07 гривень, з яких: 3000,00 гривень сума заборгованості за основним зобов`язанням, 10950,00 гривень сума заборгованості за нарахованими відсотками, 1568,07 гривень сума заборгованості за пенею.

Мотиви та застосовані норми права.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Статтею ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основним боргом, що становить 3000,00 грн за договором позики № 45019161 від 10.10.2024.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодилась, підписавши кредитні документи електронним підписом одноразовим ідентифікатором, таким чином погодивши умови сплати процентів, а отже позовна вимога ТОВ «Факторинг партнерс» щодо стягнення відсотків за договором позики № 45019161 від 10.10.2024 в розмірі 10950,00 грн підлягає задоволенню.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, нарахування неустойки в розмірі 1568,07 грн є безпідставним та не підляє задоволенню

Щодо переходу до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» прав первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язання.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, заявка надання послуг від 13.02.2026 на суму 9000,00 грн, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 23.02.2026 на суму 9000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на обґрунтованість та співмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг. Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1400 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 23, 76, 81, 141,258, 259, 265, 280, 289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371 заборгованість:

за Договором позики № 45019161 від 10.10.2024 в розмірі 13950,00 (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 3000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 10950,00 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судові витрати у розмірі 2393,37 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 1400 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровану по АДРЕСА_1 .

Суддя