Ухвала суду № 136252524, 05.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

з питань забезпечення адміністративного позову

"05" травня 2026 р. справа №520/11193/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ольги Горшкової розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку.

Разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, працівникам Національної поліції України, а також іншим уповноваженим органам державної влади, їх посадовим і службовим особам вчиняти щодо ОСОБА_1 будь-які дії, спрямовані на його затримання, адміністративне доставлення, примусове супроводження або мобілізацію, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Заява мотивована тим, що позивач перебуває у правовому статусі особи, яку виключено з військового обліку на підставі п. 6 п.п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент виключення), на підставі засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Вказує, що відсутні будь-які докази притягнення розивача до адміністративної відповідальності у порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема відсутні протокол, постанова чи інші процесуальні документи, що підтверджують факт вчинення правопорушення. Разом з тим, у зв`язку з наявністю у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про нібито порушення правил військового обліку, позивач фактично зазнає негативних наслідків у вигляді формування статусу «порушника», що може призводити до додаткових перевірок (затримань/доставлень) з боку органів Національної поліції, обмежень у реалізації прав та створює ризик подальшого неправомірного втручання у його права та свободи. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Отже, аргументи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову слід оцінювати з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах цього адміністративного позову є зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку

В свою чергу, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, представник позивача зазначає, що позивач фактично зазнає негативних наслідків у вигляді формування статусу «порушника», що може призводити до додаткових перевірок (затримань/доставлень) з боку органів Національної поліції, обмежень у реалізації прав та створює ризик подальшого неправомірного втручання у його права та свободи.

Відтак, на думку позивача, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Надаючи оцінку вказаним аргументам позивача, суд вказує наступне.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 ( далі - Порядок №560 ).

Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

В свою чергу, згідно з приписами пунктів 28, 29 вказаного Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Згідно з приписами Порядку №560 призов на військову службу під час мобілізації здійснюється за певною процедурою, яка складається не лише з оформлення повістки, а передбачає, зокрема, проходження медичного огляду та оформлення відповідно.

Поряд з тим, доказів вручення повістки або доказів видання наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, який є підставою для відправлення його у складі військових команд або індивідуально до військової частини (установи), до позовної заяви та заяви про забезпечення позову не надано.

Щодо існування підстав для забезпечення позову згідно п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідні доводи позивача зводяться до того, що позивач фактично зазнає негативних наслідків у вигляді формування статусу «порушника», що може призводити до додаткових перевірок (затримань/доставлень) з боку органів Національної поліції, обмежень у реалізації прав та створює ризик подальшого неправомірного втручання у його права та свободи.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів у підтвердження існування обставин вжиття відповідачем заходів, спрямованих на мобілізацію позивача, як і не надано доказів у підтвердження того, що позивача в подальшому буде призвано для проходження військової служби за мобілізацією, а доводи сторони позивача щодо настання негативних наслідків ґрунтуються на ймовірності їх настання у майбутньому, тобто є припущеннями.

Посилання представника позивача на те, що однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення, суд вважає таким, що не відповідає обставинам з настанням яких, законодавець пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Отже, відсутні станом на день постановлення цієї ухвали підстави для висновку, що існуватиме неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, а також що існуватиме необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, оскільки позивачем не обґрунтовано невідворотність настання стверджуваних наслідків без застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі №826/13306/18.

Також, з огляду на обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову, суд додатково вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що він прямо суперечить вимогам законодавства, з якими існує обов`язок військовозобов`язаного, встановлений Законом України Про військовий обов`язок і військову службу, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, зокрема та невиключно, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ним документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях), проходити медичний огляд тощо.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі №640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

У межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності або протиправності дій відповідача, які оскаржуються, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення даного позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Ольга ГОРШКОВА