Ухвала суду № 136252499, 05.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 травня 2026 року справа № 520/11054/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківська область,61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернувся адвокат Летючий Віктор Петрович та просив:

- визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, що полягає у не здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р., наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.02.2026 № ФХ-111866/1782/С про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2020;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від від 13.02.2026 № ФХ-111866/1/1782/С про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2021 року;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.02.2026 № ФХ-111866/2/1782/С про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2022 року;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від від 13.02.2026 № ФХ-111866/3/1782/С про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2023 року.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З позовної заяви вбачається, що її підписано адвокатом, як представником позивача.

Згідно зі статтею 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року (далі по тексту Закон України № 5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України № 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, ордер.

Частиною 2 ст.26 Закону України № 5076-VI передбачено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №36 від 17.12.2012 року, ордер має містити зокрема назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога.

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретну назву суду.

В даному випадку встановлено, що до позовної заяви, поданої до суду за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" додано сформований у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" ордер серія АХ1345161 від 26.04.2026р., який містить запис про надання правової допомоги у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших відомостей, з яких можливо встановити належне оформлення ордера на надання правничої допомоги файли, додані до позовної заяви в підсистемі "Електронний суд" не містять.

З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає виключень щодо необхідності належного заповнення відомостей про орган, в якому надається правова допомога в разі формування ордеру на надання правничої допомоги шляхом заповнення форми, передбаченої підсистемою "Електронний суд".

Таким чином, адвокат Летючий В.П., як представник позивача в цій справі, не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень, тобто адвокат не мав права на підпис позовної заяви.

Аналогічна правова позиція визначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року по справі №9901/847/18 та Верховним Судом у постановах від 11.12.2019 року по справі № 345/2054/18, від 21.04.2020 у справі №910/10156/17, в ухвалі від 21.09.2020 року по справі № 922/1308/20, в ухвалі від 21 квітня 2021 року по справі № 920/7/20, в ухвалі від 26 серпня 2021 року по справі № 911/2259/19.

Також суддею враховано позицію Верховного Суду зазначену в постанові від 17 серпня 2020 року по справі № 911/2636/19, в якій зазначено, що на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18). Крім того, вказано, що Велика Палата Верховного Суду не відступала від висновку, викладеного у постанові від 03.07.2019р. у справі № 9901/939/18. Також, зазначено, що правова позиція, що сформульована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.11.2019р. у справі № 910/1669/19, не застосовується у цій справі, оскільки в ній суд не посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, висновки якої враховуються при перегляді цієї справи. Верховним Судом вказано, що визначення підстави для повернення апеляційної скарги - відсутність в ордері назви конкретного суду є правильним.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 3 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав визначених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст., ст. 248, 256, 293, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Д.В. Григоров