Ухвала суду № 136250985, 01.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8344/26

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

01 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши у порядку письмового провадження питання про забезпечення позову у справі за позовом Щирецького селищного житлово-комунального підприємства «Ранкове» до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Щирецьке селищне житлово-комунальне підприємство «Ранкове» (далі позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач), третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області (далі третя особа), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію ДПС України №7022/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 31.12.2025, надану Щирецькому селищному житлово комунальному підприємству «Ранкове»;

- зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути звернення Щирецького СЖКП «Ранкове» з урахуванням висновків суду.

Ухвалою від 01.05.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

30.04.2026 від позивача за вх. 335995 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України №7022/ІПК/99-00-21 03-02 ІПК від 31.12.2025 до набрання законної сили рішенням суду у справі.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що позивач є зареєстрованим платником податку на додану вартість, однак Щирецьке СЖКП «РАНКОВЕ» не здійснює господарської діяльності на комерційній основі. Єдиним джерелом фінансування підприємства є бюджет Щирецької селищної ради. Комунальне підприємство здійснює свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування, отриманого від органу місцевого самоврядування за бюджетною програмою місцевого бюджету по КПКВК 0116030 «Організація благоустрою населених пунктів» за КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)». Головним розпорядником коштів бюджетної програми місцевого бюджету по КПКВК 0116030 «Організація благоустрою населених пунктів», в рамках якої виконується Програма благоустрою на території Щирецької селищної ради на відповідні роки виступає Щирецька селищна рада. Позивач не отримує доходів від реалізації товарів чи послуг та не має інших власних надходжень, не надає платних послуг населенню, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків та укладає договори з іншими суб`єктами господарювання (контрагентами) на виконання послуг (робіт), які фінансуються селищною радою. Усі кошти, що надходять підприємству, мають цільове бюджетне призначення і не формують дохід від господарської діяльності.

Щирецьке СЖКП «Ранкове» не має інших доходів та фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів: зазначена ІПК безпосередньо впливає на діяльність позивача та створює ситуацію правової невизначеності, оскільки: а) суперечить бюджетному законодавству; б) кошти, які отримує комунальне підприємство є бюджетними; надаються як фінансова підтримка; не є оплатою послуг; нарахування ПДВ у такому випадку призводить до використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням; порушення бюджетного законодавства,- відсутність джерела сплати ПДВ.

Враховуючи викладене, виконання позивачем ІПК фактично змушує використовувати бюджетні кошти для сплати ПДВ або призводить до збитковості підприємства. У разі невжиття заходів забезпечення позову позивач змушений буде або виконувати ІПК і порушувати бюджетне законодавство або не виконувати ІПК і наражатися на податкові донарахування. Невиконання позивачем індивідуальної податкової консультації навіть за умови одночасного оскарження її до суду, потягне за собою несприятливі наслідки у вигляді застосування податковим органом до позивача адміністративних штрафів. Відтак, при цьому виникає ситуація, коли будь-яка поведінка позивача призводить до негативних наслідків. Разом з тим нарахування та сплата позивачем податку на додану вартість з коштів, отриманих з місцевого бюджету за КЕКВ 2610 у період оскарження у судовому порядку рішення про законність ІПК є нівелюванням згаданого права платника податку.

Таким чином, у разі нарахування та сплати позивачем податку на додану вартість на підставі оскаржуваної індивідуальної податкової консультації №7022/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 31.12.2025 до ухвалення судом рішення у цій адміністративній справі, матиме місце небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль. У разі подальшого скасування судом ІПК, повернення сплачених сум ПДВ є складним, виникає необхідність додаткових процедур, що ускладнює ефективний захист прав позивача. Вказане у сукупності, свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Щирецького СЖКП «Ранкове» до ухвалення судом рішення в цій адміністративній справі. Тому, просить суд заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Приписами п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації ДПС України №7022/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 31.12.2025, наданої Щирецькому селищному житлово комунальному підприємству «Ранкове».

Відповідно до п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами п.п. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Отже, індивідуальна податкова консультація, як методична й практична допомога платнику при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно - правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

При цьому, платнику надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й скасування судом такої податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Виходячи з наведених норм в їх сукупності, забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та осіб, що не є учасниками судового процесу.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

З оглянутої заяви про забезпечення адміністративного позову, судом не встановлено, станом на час розгляду вказаної заяви, наявності доказів існування перелічених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

У матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року N 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, згідно якої суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову позивачем не наведено беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Враховуючи викладене, у даному випадку відсутні підстави для забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви Щирецького селищного житлово-комунального підприємства «Ранкове» до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Потабенко В.А.