Ухвала суду № 136250933, 04.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/16813/22

У Х В А Л А

з питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

04 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі №380/16813/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі №380/16813/22, позов задоволено повністю, а саме :

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №С/6647 від 29.08.2022.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №С/6647 від 29.08.2022, з урахуванням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, і здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення набрало законної сили 14.03.2023.

24.04.2026 на адресу суду надійшла заява позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду. Згідно з вказаною заявою рішення суду у справі №380/16813/22 є невиконаним, а ефективним, на думку заявника, способом виконання рішення є зміна способу і порядку виконання судового рішення , а саме: стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на її користь грошових коштів у сумі 149339,51 грн.

Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі №380/16813/22 ОСОБА_1 нараховано заборгованість по пенсійним виплатам у сумі 149339,51 грн. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не виконує рішення суду від 23.12.2022 у справі №380/16813/22 в частині виплати вказаної суми доплати. На думку позивача невиконання суб`єктом владних повноважень, протягом тривалого часу рішення з дня набрання законної сили є підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Розгляд заяви призначено в судове засідання на 04 травня 2026 року о 09 год 00 хв

28.04.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Заперечення обґрунтоване тим, що ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду від 23.12.2022 у справі №380/16813/22 проведено перерахунок пенсії. Різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 30.06.2023 в сумі 149339,51 грн внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України. Виплата пенсії проведена до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку, тобто пенсію припинено з грудня 2024 року. Станом на сьогодні позивач не є одержувачем пенсії, а відтак підстави для виплати заборгованості з урахуванням постанови №821 відсутні. Також зауважено, що заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з Головного управління на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 149339,51 грн, заявник фактично просить змінити та розширити резолютивну частину рішення, що змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, що на думку представника суперечить інституту зміни способу і порядку виконання рішення суду.

У судове засідання, призначене на 04.05.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи норми ч. 9 ст. 205, ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №380/16813/22, дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 6 цієї Конвенції, статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-ІХ, який набрав чинності 19.12.2024 року, внесені зміни до Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Також Законом №4094-ІХ Кодекс адміністративного судочинства України доповнений статтями 382-1 - 382-3.

На підставі частини дев`ятої статті 383-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

На переконання суду, аналіз зазначених змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом №4094-ІХ, свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень.

Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі №380/16813/22 набрало законної сили 14.03.2023.

Згідно розрахунку на доплату, сума заборгованості за період з 01.04.2019 по 30.06.2023 у розмірі 149339,51 грн.

Проте, ця заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює виконання судового рішення.

Судом враховано висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, а саме, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з пенсійного органу нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Зазначений спосіб зміни способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості чітко визначена та нарахована самим пенсійним органом. Тобто, рішення суду, стосовно якого вирішується питання про зміну способу його виконання, стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

Враховуючи все вищевикладене, з огляду імператив частини третьої статті 378 КАС України, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення у даній справі, у зв`язку з чим заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/16813/22 слід задовольнити щодо стягнення заборгованості за період з 01.04.2019 по 30.06.2023 у сумі 149339,5 грн.

Керуючись положеннями ст. 248, 256, 294, 378 КАС України, суд, -

ухвалив:

Заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/16813/22 - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2023 у справі №380/16813/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ - 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) заборгованості у сумі 149339 (сто сорок дев`ять тисяч триста тридцять дев`ять) гривень 51 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гулкевич І.З.