Рішення № 136249969, 05.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Справа № 280/2632/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н., Донецька обл., 84122; код ЄДРПОУ 13486010); Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ в Запорізькій області) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 12.03.2026 № 923010164928 про відмову позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн;

- зобов`язати відповідача-1 здійснити позивачу з 04.03.2026 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у сумі 3028грн, відповідно до заяви від 04.03.2026 № 1454 та довідки Третього апеляційного адміністративного суду № 10/126/24 від 17.10.2024 про розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати відповідача-2 з 04.03.2026 здійснити позивачу виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованого з 04.03.2026 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого визначено із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у сумі 3028грн, відповідно до заяви від 04.03.2026 № 1454 та довідки Третього апеляційного адміністративного суду № 10/126/24 від 17.10.2024 про розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 5 000 грн;

- справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі №280/2632/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№16294 від 27.03.2026). Зокрема зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №280/6291/24 Третім апеляційним адміністративним судом 17.10.2024 було підготовлено та видано позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №10/126/24. Отримавши довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №10/126/24 позивач 04.03.2026 через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України подала заяву про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної довідки Третього апеляційного адміністративного суду. За результатами розгляду заяви позивача від 04.03.2026 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем-1 в порядку екстериторіальності прийнято рішення від 12.03.2026 № 923010164928, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вказане рішення відповідача-1 позивач вважає протиправним та таким, що порушує гарантоване Конституцією України її право на соціальний захист та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, передбаченому чинним законодавством України, а тому представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення відповідача-1 проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№20421 від 17.04.2026). Зокрема зазначено, що 04.03.2026 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 17.10.2024 №10/126/24. За принципом екстериторіальності заява позивача була передана для вирішення до ГУ ПФУ в Донецькій області, за результатами чого 12.03.2026 відповідачем-1 прийнято рішення №923010164928 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зауважено, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни розміру грошового утримання або складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Такий перерахунок є похідним від законодавчо визначених умов оплати праці діючих суддів і має здійснюватися лише у разі нормативного перегляду елементів суддівської винагороди. Водночас, в Законах України «Про Державний бюджет» на 2021-2026 роки Верховна Рада України чітко визначила, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня відповідного року складає 2102 гривні. Зауважено, що результат розрахунку суддівської винагороди, та, як наслідок, розмір щомісячного довічного грошового утримання, у будь-якому випадку залежить від цифрового значення показника (основного елемента формули), який міститься у Законі України про Державний бюджет на відповідний рік. Таким чином, зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 не відбулося, у зв`язку з чим немає підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу. Як підсумок, вказано, що зміст позову не містить обґрунтованих доводів у чому саме полягає протиправність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області, оскільки як суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на певний розмір суддівської винагороди, відповідач-1 зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин. Крім того зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі. На підставі вищевикладеного представник відповідача-1 просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позиція відповідача-2 відображена у відзиві на позовну заяву (вх.№19339 від 10.04.2026). Зокрема зазначено, що законодавством визначено прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у окремому розмірі, та який не співпадає з прожитковим мінімумом працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено, що з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. Отже, змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 2020 року не відбулось, а тому правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки від 17.10.2024 №10/126/24, виданої Третім апеляційним адміністративним судом відсутні. Враховуючи вищенаведене вказано, що відмовляючи позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідач-1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку із чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погодившись з доводами відповідачів, викладеними у відзивах на позовну заяву представник позивача подала до суду відповідь на відзив відповідача-1 (вх.№21556 від 22.04.2026) та відповідь на відзив відповідача-2 (вх.№22370 від 24.04.2026) у яких, зокрема, зазначено, що доказом відсутності змін такої складової посадового окладу судді, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року», відповідачі вважають норми статей 7 Законів України «Про державний бюджет» на 2021-2025 роки, якими установлено «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.» Але, саме встановлення такого специфічного прожиткового мінімуму також є зміною законодавства, яку всупереч висновкам Конституційного Суду України здійснено в Законах України «Про державний бюджет» на 2021-2025 роки, та яка конкурує із нормами спеціального Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Більш того, змін до спеціального Закону України «Про судоустрій і статус суддів» внесено не було та жодних обґрунтувань наявності підстав для обмеження суддівської винагороди не наведено. Таким чином, на думку позивача, доводи, викладені відповідачами у відзивах на позовну заяву, не спростовують заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є суддею у відставці Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, що підтверджується посвідченням судді у відставці № НОМЕР_2 (а.с.11).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

З даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №280/6291/24, зокрема зобов`язано Третій апеляційний адміністративний суд надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

На виконання вказаного судового рішення Третім апеляційним адміністративним судом 17.10.2024 було підготовлено та видано позивачу довідку №10/126/24 про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» з 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00грн, яка складає 272 520,00грн (а.с.14).

Отримавши довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.10.2024 №10/126/24 позивач 04.03.2026 через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України подала заяву про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної довідки Третього апеляційного адміністративного суду (а.с.65).

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі Порядок №22-1) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Враховуючи зазначене, заява позивача від 04.03.2026 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області.

За результатами розгляду заяви позивача від 04.03.2026 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем-1 прийнято рішення №923010164928 від 12.03.2026, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.13).

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-1 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі наданої до пенсійного органу довідки Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 №10/126/24, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

За положеннями статті 4 Закону №1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок №3-1), положеннями пункту 1 розділу IV якого передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Порядку №3-1 довідки про суддівську винагороду/ довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

З матеріалів справи судом встановлено, що отримавши довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.10.2024 №10/126/24 позивач 04.03.2026 через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України подала заяву про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної довідки Третього апеляційного адміністративного суду.

За результатами розгляду заяви позивача від 04.03.2026 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем-1 в порядку екстериторіальності прийнято рішення №923010164928 від 12.03.2026, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З наведених відповідачами у відзивах на позовну заяву обставин, судом встановлено, що в обґрунтування відсутності підстав для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачі посилаються на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року.

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIІІ розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з частинами третьою п`ятою статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У наведеній нормі Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас згідно із статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу судді становить 2102,00 грн.

Натомість суд наголошує, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII, норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), є неправомірним.

Водночас для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно пізніших положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

При цьому, відповідно до вимог статті 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2 270 грн. Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2481 грн. Згідно зі статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 грн. Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн.

Разом із тим, суд враховує, що право позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди, розрахованої з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2024, встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №280/6291/24, яке набрало законної сили.

Таким чином, оскільки рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №280/6291/24, яке набрало законної сили, встановило право позивача щодо перерахунку і видачі для цього довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону № 1402-VIII та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, орган Пенсійного фонду відповідно до Порядку № 3-1, та статті 13 Закону № 1402-VIII був зобов`язаний здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки від 17.10.2024 №10/126/24.

Так, Третім апеляційним адміністративним судом позивачці була видана довідка від 17.10.2024 №10/126/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024.

Вказана довідка була видана на виконання та у відповідності до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №280/6291/24. Така ж довідка була надана позивачем до заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Отже, преюдиційними обставинами для цієї справи є обставини, встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №280/6291/24, за яким зобов`язано Третій апеляційний адміністративний суд видати довідку із визначенням суддівської винагороди згідно з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024 для перерахунку довічного грошового утримання.

Таким чином, пенсійний орган не мав права ставити під сумнів відомості цієї довідки, зокрема, за підставами, які досліджувались судом вище та визнані необґрунтованими, а тому у відповідача-1 не було підстав відмовляти позивачу у перерахунку довічного грошового утримання.

Водночас, надаючи оцінку посиланням відповідачів на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2025 по справі № 240/9028/24 суд бере до уваги, що у постанові від 17.02.2026 по справі № 200/2309/25 Верховний Суд детально проаналізувавши як зміст протилежних між собою висновків по справам № 580/2522/24 та № 520/32171/24 з подібними правовідносинами, так і положення частини п`ятої статті 242 КАС України, та вказуючи на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, зазначив, що суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Зокрема, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 17.02.2026 по справі № 200/2309/25 зазначив, що «У постанові від 19 травня 2020 року (справа № 910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин» (пункт 65), а «у справі № 240/9028/24 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року, у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді» (пункт 66)».

При цьому Верховним Судом за результатом аналізу предмету спору у справах № 910/719/19 і № 240/9028/24 в пункті 68 постанови від 17.02.2026 по справі № 200/2309/25 зазначено, що відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24.04.2025 у зазначеній справі, під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в зазначеній постанові, без оцінки її релевантності до встановлених обставин цієї справи, дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

За наведених обставин та виходячи з того, що предмет спору у цій справі за позовом ОСОБА_1 стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 на підставі виданої за рішенням суду довідки, а у розглянутій Великою Палатою Верховного Суду по справі № 240/9028/24 предметом спору була протиправність дій Вищого адміністративного суду України щодо проведення неповного розрахунку при звільненні та виключенні зі штату суду судді, який полягає у виплаті за період з 27.12.2023 до 08.02.2024 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою, обчислених без застосування базового посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду, що визначений на підставі положень Закону №1402-VIІІ, а також без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2 684 грн та абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3 028 грн, суд дійшов висновку, що дана справа, не є подібною до справи №240/9028/24, розглянутої Великою Палатою Верховного Суду, а натомість є подібною до справи № 200/2309/25, розглянутої Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду 17.02.2026, яка саме і стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №923010164928 від 12.03.2026 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 №10/126/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та, відповідно, про наявність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені вище обставини у їх сукупності, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 №10/126/24.

Разом з тим, суд зазначає, що обов`язок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання судді у відставці, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області. Відтак, виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ в Донецькій області відповідного рішення про перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 №10/126/24.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача-2 здійснити з 04.03.2026 виплату ОСОБА_1 перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 №10/126/24, з урахуванням раніше виплачених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96грн, що підтверджується квитанцією про сплату №7572-5776-2859-4055 від 26.03.2026 (а.с.7).

За таких обставин судовий збір у розмірі 1 064,96грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення та порушено права позивача.

Доказів на підтвердження заявлених до відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги на момент ухвалення рішення у даній справі представником позивача не надано, а тому зазначене питання буде вирішено у разі надходження у передбачений статтею 139 КАС України строк відповідної заяви із долученими до неї доказами.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н., Донецька обл., 84122; код ЄДРПОУ 13486010); Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н., Донецька обл., 84122; код ЄДРПОУ 13486010) від 12.03.2026 №923010164928 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 №10/126/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н., Донецька обл., 84122; код ЄДРПОУ 13486010) провести з 04.03.2026 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі довідки Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 №10/126/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити з 04.03.2026 виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі довідки Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 №10/126/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н., Донецька обл., 84122; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 05.05.2026.

Суддя І.В.Садовий