Ухвала суду № 136249958, 04.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯМ РІШЕННЯ СУДУ

04 травня 2026 рокуСправа № 280/9180/24 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник адвокат Меламед Вадим Борисович (зареєстрований: 75266, Ізраїль, м. Рішон Ле-Ціон, вул. Ротшильд, 53, адреса для листування представника: «В. Меламед. Юридичний офіс (Ізраїль Україна)» 65047, Україна, м. Одеса, вул. Грушевського, 39/3, корпус 5, кв. 89, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії ОСОБА_1 , не встановленого в Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та позначку в особливостях пенсійної справи ОСОБА_1 не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі, визнано протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.04.2024№ 084650003238 та від 13.06.2024 № 084650003238 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору 968,96 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 280/9180/24 залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 14.08.2025.

03 вересня 2025 року позивачем отримано виконавчі листи.

13 жовтня 2025 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. У своїй заяві заявник стверджує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 фактично не виконано. Відповідач: не здійснив перерахунок пенсії ... ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році…; не провів виплату недоотриманої пенсії .. ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році…; не здійснив виплату перерахованої пенсії з 01.08.2021 з одночасним: нарахуванням компенсації втрати частини доходів та її виплатою. Заявник просить суд: встановити судовий контроль за виконанням Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 в адміністративній справі № 280/9180/24; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати у десятиденний строк до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 в адміністративній справі № 280/9180/24.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі № 280/9180/24.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 прийнято до розгляду звіт про виконання судового рішення у справі, призначено до розгляду звіт без виклику сторін в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня її надходження, запропоновано позивачу у строк до 29.12.2025 подати до суду письмові пояснення щодо змісту звіту та повноти виконання судового рішення відповідачем.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №280/9180/24 до 01.02.2026.

19 січня 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано звіт про виконання судового рішення. У зв`язку з повним виконанням рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №280/9180/24 боржник просить прийняти Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №280/9180/24 з підтверджуючими документами.

Представником позивача 28.01.2026 надано заперечення на звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Аналіз звіту відповідача доводить, що на виконання рішення суду відповідач не здійснив належного перерахунку її пенсії в розмірі на момент її виплати, не здійснив ї виплати та не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів. Зі звіту відповідача вбачається, що за відведений йому місяць він спромігся здійснити виплату 187,35 грн. заборгованості по доплаті пенсії. Відповідач у звіті так і не надав суду жодного пояснення здійснених ним дій щодо перерахунку пенсії Позивачки на виконання рішення суду від 06.01.2025 року: - що виплати пенсії Позивачки за період з 01.08.2021 року по момент виплати в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці,. При цьому з наданих Відповідачем рішень №084650003238 від 15.10.2025, 16.10.2025, 17.10.2025 року вбачається, що Відповідач здійснив розрахунок пенсії позивачки не в розмірі ....на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці,..З врахуванням викладеного, мети рішення суду щодо здійснення осучаснення пенсії та її індексації - не досягнуто. Відповідач не нарахував компенсації втрати частини доходів на суми несвоєчасно виплаченої пенсії за період з 01.08.2021 по момент виплати пенсії та не виплатив її. Рішення суду в частині .. з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. залишається невиконаним. Відповідач до звіту надав розрахунок суми компенсації втрати частини доходів розрахована на суму несвоєчасно виплаченої пенсії лише за період з 01.08.2021-31.10.2025 - 72929,54 грн. Сума компенсації, нарахована Відповідачем склала 729,51 грн і залишається не виплаченою.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2025 в адміністративній справі №280/9180/24 залишено без змін.

Матеріали адміністративної справі №280/9180/24 надійшли на адресу Запорізького оружного адміністративного суду та передані судді Артоуз О.О. 22.04.2026.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 прийнято до розгляду звіт про виконання судового рішення у справі, призначено до розгляду звіт без виклику сторін в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня її надходження, запропоновано подати до суду письмові пояснення щодо змісту звіту та повноти виконання судового рішення відповідачем.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Згідно з ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Положеннями ст. 382-2 КАС України визначено, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Положеннями ст. 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційним Судом України у рішенні від 26.06.2013 взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави, як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30.06.2009 №16-рп/2009).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

На підставі аналізу ст.ст. 3, 8, ч.ч. 1, 2 ст. 55, ч.ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006 заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 01.03.2023 у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19.04.2023 у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 01.02.2022 у справі 420/177/20 та від 18.05.2022 у справа №140/279/21.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

З наданих сторонами пояснень та доказів судом встановлено, що рішення суду не виконано у повному обсязі не виплаченою залишилась частина боргу, нарахованого на виконання рішення суду у справі №280/9180/24 в розмірі 38 343,78 грн. про, що зазначено у звіті.

Доказів повної виплати позивачці суми заборгованості боржником не надано.

Також, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ у редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Викладене дає підстави для висновку, що право на виплату компенсації виникає з місяця наступного за тим в якому було порушено право на отримання доходу та триває протягом усього періоду невиплати доходу.

Відповідно до наданого боржником розрахунку останній здійснив нарахування компенсації втрати частини доходів на виконання рішення суду лише за три місяці - серпень жовтень 2025 року, тоді як судовим рішенням встановлено порушення права позивача з 01.08.2021.

Відтак, застосований боржником порядок нарахування компенсації втрати частини доходів суперечить Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Пояснень щодо підстав нарахування компенсації втрати частини доходів всупереч Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 боржником не надано.

Вказане свідчить про неповне та неналежне виконання відповідачем рішення суду, а тому суд вважає за можливе прийняти звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 статті 382-1 цього Кодексу.

З огляду на те, що рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №280/9180/24 виконано не в повному обсязі суд враховуючи приписи ч. 11 ст. 382-3 КАС України вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Керуючись ст. 241, 248, 382-1 382-3 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник адвокат Меламед Вадим Борисович (зареєстрований: 75266, Ізраїль, м. Рішон Ле-Ціон, вул. Ротшильд, 53, адреса для листування представника: «В. Меламед. Юридичний офіс (Ізраїль Україна)» 65047, Україна, м. Одеса, вул. Грушевського, 39/3, корпус 5, кв. 89, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №280/9180/24 до 01.08.2026.

ПОПЕРЕДИТИ боржника, що у разі не надання суду доказів нарахування компенсації втрати частини доходів у відповідності Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 судом будуть вжиті заходи щодо притягнення боржника до відповідальності.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвала виготовлена та підписана 04 травня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз