Рішення № 136249951, 30.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Справа № 280/3380/21 Провадження №Н/280/2/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Батрак І.В.,

за участю секретаря: Федорчука Є.В.,

представника заявника Димитрашка Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференц зв`язку заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) про стягнення податкового боргу задоволений повністю; стягнуто з ОСОБА_1 суму податкового боргу, а саме:

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 491602,49 грн р/р UA878999980333119341000008479, код класифікації доходів бюджету 11010500, отримувач: ГУК у Зап.обл./Запорізька обл./11010500, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

з військового збору у розмірі 40952,71 грн р/р UA238999980313000137000008479, код класифікації доходів бюджету 11011001, отримувач: ГУК у Зап.обл./Запорізька обл./11011001, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Вказане рішення суду набрало законної сили 20 червня 2024 року.

08.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі за нововиявленими обставинами.

На обґрунтування поданої заяви вказує, що факт ухвалення рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/9920/21, яке було залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2018 №0015091305, №0015101305, №0015111305, та які були підставою для нарахування податкового боргу ОСОБА_1 у даній справі є істотною обставиною для справи, що не була і не могла бути встановлена Запорізьким окружним адміністративним судом від 20.05.2024. Під час розгляду справи, а також не була і не могла бути відомою під час розгляду цієї справи, ані ГУ ДПС у Запорізькій області, як позивачу по справі, ані ОСОБА_1 , як особі, яка звертається із заявою.

Ухвалою судді від 10.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням учасників справи у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Призначено судове засідання на 30 квітня 2026 року. ГУ ДПС у Запорізькій області запропоновано до судового засідання надати відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Позивач проти заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не заперечив, відзиву на заяву не направив.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник заявника у судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву підтримав у повному обсязі. Просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у даній справі і ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову ГУ ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу повністю.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника заявника, судом встановлені наступні обставини.

Між ОСОБА_1 (Позичальник) та ВАТ «Райффазен Банк Аваль» (Кредитор) 18.09.2008 укладено Договір № 14/17-37/1306-32, відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредит за програмою «Житло в кредит на вторинному ринку» в сумі 66659,00 доларів США, з процентною ставкою 13,85% річних, зі строком дії договору до 18.09.2028.

Договором від 13.10.2016, укладеним між ПАТ «Райффазен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , припинено заборгованість за кредитним договором № 14/17-37/1306-32 від 18.09.2008.

Листом від 13.06.2017 №16 ПАТ Райффайзен Банк Аваль повідомило ГУ ДФС у Запорізькій області про нарахування, зокрема, ОСОБА_1 доходу (основної суми боргу) в розмірі 1968143,81 грн у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитами. Прощення здійснювалось шляхом укладання договору про припинення зобов`язань за кредитним договором.

На підставі наказу № 429 від 13.02.2018 посадові особи ГУ ДФС у Запорізькій області провели невиїзну позапланову документальну перевірку платника податків фізичної особи, який не є суб`єктом господарювання ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, достовірності нарахування та сплати податку і зборів з доходів фізичних осіб за ознакою доходу 126 у 2016 році, за результатами якої складено акт № 179/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 13.03.2018.

Перевіркою встановлено порушення:

підпункту д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 ПК України, внаслідок чого було донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 354141,87 грн;

підпункту д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, внаслідок чого було донараховано військовий збір за 2016 рік у розмірі 29511,82 грн;

підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпунктів 179.1, 179.7 статті 179 ПК України, а саме: не надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Висновки контролюючого органу вмотивовано тим, що згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України у 2016 році ОСОБА_1 отримав дохід за ознакою 126 Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу) у розмірі 1968143,81 грн. Листом від 13.06.2017 № 16 ПАТ Райффазен Банк Аваль надав копію Договору про припинення зобов`язань, відповідно до якої встановлено Банк здійснив прощення (анулювання) основної заборгованості за Кредитним договором у розмірі 1968143,81 грн. Також контролюючий орган встановив, що ОСОБА_1 не подав декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області 27.04.2018 прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 0015091305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 442677,34 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 354141,87 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 88535,47 грн;

- № 0015111305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 36889,78 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 29511,82 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 7377,96 грн;

- № 0015101305, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань відповідачу нарахована пеня з податку на доходи фізичних осіб у сумі 48755,15 грн та зі сплати військового збору у сумі 4062,93 грн.

Згідно із даними облікової картки платника податків у ОСОБА_1 станом на 31.12.2020 була наявна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 491602,49 грн, зі сплати військового збору у розмірі 40952,71 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 03.08.2018 на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога від 27.07.2018 №21273-50/828 на суму 532555,20 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов`язання в установлені законодавством строки ГУ ДПС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Разом із цим, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 27.04.2018 №015111305, №0015101305, №0015091305 протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/9920/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026, податкові повідомлення-рішення №0015091305, №0015111305 та №0015101305 від 27.04.2018 визнано протиправними та скасовано.

Відповідно до висновків, викладених в судових рішеннях Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2025, а також Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №280/9920/21, прощена сума заборгованості, в розумінні Податкового кодексу України, не може вважатися додатковим благом згідно з підпунктом д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, оскільки анулювання (прощення) боргу відбулося поза межами строку позовної давності, а отже, податкові-повідомлення рішення, що оскаржуються позивачем підлягали скасуванню.

Таким чином, оскільки податкові повідомлення-рішення №0015091305, №0015111305 та №0015101305 від 27.04.2018, які слугували підставою для нарахування та стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 були визнані протиправними та скасовані рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/9920/21, яке набрало законної сили 12.03.2026 відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій посилається на існування істотних обставин для перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Таким чином, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

У постанові від 26.12.2022 по справі № 460/801/20 Верховний Суд зауважує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявником вказано, що обставини скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, на підставі яких стягувався податковий борг, вказують на відсутність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі у даній справі, тому судове рішення має бути скасоване частково та ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 адміністративний позов ГУ ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволений повністю та стягнуто з ОСОБА_1 суму податкового боргу, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 491602,49 грн; з військового збору у розмірі 40952,71 грн.

Підставою для задоволення позову ГУ ДПС у Запорізькій області слугував факт наявності в ОСОБА_1 податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та зі сплати військового збору на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.04.2018 №0015091305, №0015101305, №0015111305.

Підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3 ст. 57 ПК України).

При цьому, згідно із п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За приписами п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/9920/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026, податкові повідомлення-рішення №0015091305, №0015111305 та №0015101305 від 27.04.2018 визнано протиправними та скасовано.

Таким чином, на даний час грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0015091305, №0015111305 та №0015101305 від 27.04.2018, є скасованими, а тому такі обставини є істотними для вирішення справи № 2803380/21, оскільки від їх наявності/відсутності залежить правильність вирішення судового спору.

При цьому, суд звертає увагу, що підтвердження в судовому порядку протиправності прийняття податкового повідомлення-рішення, сума за яким покладена в основу стягнення в даній справі, з врахуванням вимог ст.361 КАС України може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Отже, з огляду на те, що судове рішення у справі № 280/9920/21 встановлює істотні обставини, які не були і не могли бути відомі відповідачу на час розгляду цієї справи, суд дійшов до висновку, що такі обставини є нововиявленими.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено факт втрати статусу узгодженості спірного грошового зобов`язання та відсутності у відповідача податкового боргу на загальну суму 532555,20 грн, з них: податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 491602,49 грн, зі сплати військового збору у розмірі 40952,71 грн, щодо стягнення якого ГУ ДПС у Запорізькій області пред`явлено позовну заяву по даній справі, що саме позивачем не заперечено.

Відповідно до ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 280/3380/21 та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовної заяви ГУ ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу слід відмовити.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.

У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 9585,90 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Що стосується стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд враховує таке.

Право на правову допомогу гарантовано ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги від 07.04.2026, додатковий договір від 07.04.2026, ордер, рахунок №16152 від 12.03.2026 на суму 4000,00 грн, акт №16152 від 12.03.2026 наданих послуг, рахунок №15721 від 06.04.2026 на суму 4000,00 грн, акт №15721 від 07.04.2026 наданих послуг.

За змістом ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, дослідивши подану заяву із розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з актами надання послуг адвокатом Працевитим Г.О надано наступні послуги: складання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - 8000,00 грн.

Суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 2500,00 грн за складання та подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

За наведених обставин за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 11, 77, 90, 139, 241-246, 256, 361, 368 та 369 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №280/3380/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №280/3380/21 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 9585,90 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2026.

Суддя І.В. Батрак