Рішення № 136249704, 05.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2026 року м. Ужгород№ 640/30328/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0253603-3314-2658 від 30.06.2020 року про зобов`язання позивача щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз. особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік в сумі 16975,76 грн; №0253602-3314-2658 від 30.06.2020 року про зобов`язання позивача щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз. особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік в сумі 94768,83 грн; №0253604-3314-2658 від 30.06.2020 року про зобов`язання позивача щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз. особами, які є власниками житлової нерухомості за 2019 рік в сумі 5336,26 грн; №0253606-3314-2658 від 30.06.2020 року про зобов`язання позивача щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз. особами, які є власниками житлової нерухомості за 2019 рік в сумі 1024,95 грн; №0253605-3314-2658 від 30.06.2020 року про зобов`язання позивача щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз. особами, які є власниками житлової нерухомості за 2019 рік в сумі 396,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником нежитлових будівель площами 1514 м.кв., 89,4 м.кв. та 271,2 м.кв., а також об`єктів житлової нерухомості площами 164 м.кв. та 52.8 м.кв. в місті Києві. Всупереч нормам діючого законодавства відповідачем в спірних повідомленнях-рішеннях, виходячи з розрахунку, доданого до них, було нараховано позивачеві податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік за ставкою 1.5% від мінімальної заробітної плати. Розмір податку на 2019 рік було встановлено рішенням Київської міської ради № 1910/5974 від 18 жовтня 2018 року, тобто після 15 липня 2018 року отже, відповідно до вимог Податкового та Бюджетного кодексів України, ставки податку, прийняті зазначеним рішенням, могли бути застосовані тільки з 01 січня 2020 року. Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, оскільки з урахуванням норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення місцевих рад стосовно податку на майно, відмінне від земельної ділянки, прийняте після 15 липня 2018 року, не могло бути застосоване в 2019 році.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2020 прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 02.03.2021 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо позовних вимог заперечив у повному обсязі. Зазначив, що оскільки «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» введено в дію Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 та введено в дію в місті Києві рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», у той час, як рішенням Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974 лише конкретизовано один з критеріїв оподаткування, тому контролюючий орган мав правові підстави для застосування у 2019 році положення вказаних нормативно правових актів. Крім того, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» визначено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Тобто, в даному випадку не встановлюється новий податок, а лише конкретизовано один з критеріїв оподаткування, що зумовлено внесенням змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві».

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/30328/20 передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Луцовичу М.М..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/30328/20.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву аналогічного змісту відзиву від 02.03.2021, в якому заперечив щодо позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказав, що якщо рішення місцевої ради про встановлення/зміну місцевих податків буде прийнято пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, та/або не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок. З огляду на викладене, прийняття міською радою рішення про встановлення/зміну місцевих податків із порушенням зазначеного строку не є підставою для його скасування, а є підставою для застосування норм відповідного рішення не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року замінено відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать об`єкти нежитлової нерухомості площею 1514 кв.м., 89,4 кв.м. та 271,2 кв.м., а також об`єкти житлової нерухомості площею 164 кв.м. та 52,8 кв.м. у місті Києві.

30.06.2020 Головне управління ДПС у м. Києві винесло податкове повідомлення - рішення №0253603-3314-2658, згідно якого визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2019 рік в розмірі 16975,76 грн.

30.06.2020 Головне управління ДПС у м. Києві винесло податкове повідомлення - рішення №0253602-3314-2658, згідно якого визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2019 рік в розмірі 94768,83 грн.

30.06.2020 Головне управління ДПС у м. Києві винесло податкове повідомлення - рішення №0253604-3314-2658, згідно якого визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2019 рік в розмірі 5336,26 грн.

30.06.2020 Головне управління ДПС у м. Києві винесло податкове повідомлення - рішення №0253606-3314-2658, згідно якого визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2019 рік в розмірі 1024,95 грн.

30.06.2020 Головне управління ДПС у м. Києві винесло податкове повідомлення - рішення №0253605-3314-2658, згідно якого визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2019 рік в розмірі 5595,99 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання таких протиправними та їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд вказує таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

В підпункті 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України визначено, що податок на майно належить до місцевих податків.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (п.10.3 ст.10 ПК України).

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п. п. 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п. п. 266.3.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Обчислення суми податку з об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи з бази оподаткування, зменшеної на розмір пільги, та відповідної ставки податку (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Одночасно підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України регламентовано порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Наведеною нормою передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Разом з цим, норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний період (тобто період, який є наступним за плановим).

Кожен із цих періодів має самостійне правове значення. При цьому такі періоди не можуть співпадати в часі. Зокрема, не може бути плановим період, у якому було прийняте та опубліковане відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради.

Якщо таке рішення не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

Отже, податок на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки), є однією зі складових податку на майно, а платником такого податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Проте, слід зазначити, що вищенаведеною нормою закону передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Разом з цим, норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний період, (тобто період, який є наступним за плановим). Кожен із цих періодів має самостійне правове значення. При цьому такі періоди не можуть співпадати в часі. Зокрема, не може бути плановим період, у якому було прийняте та опубліковане відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради. Якщо таке рішення не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

Такий висновок сформований з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.09.2020 у справі №819/921/16.

Судом встановлено, що Київською міською радою 23.06.2011 прийнято рішення за №242/5629 «Про встановлення місцевих податків та зборів у м. Києві», яким, зокрема встановлено податок нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та затверджено положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1).

Рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629» внесено зміни до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві», виклавши його в новій редакції «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку». Даним рішенням затверджено нове положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1).

Так, відповідно до пункту 5.1 положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (в редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923) ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Пунктами 5.2, 5.3 положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (в редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923) встановлено ставку податку для об`єктів житлової/нежитлової нерухомості (окрім визначених) на рівні 1 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Разом з тим, 18.10.2018 Київською міською радою прийнято рішення №1910/5974 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», пунктом 1.1 якого Додаток 1 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (в редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року №58/923) викладено в новій редакції.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (в редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974) ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Ставки податку для об`єктів житлової та /або нежитлової нерухомості встановлюються: відповідно до таблиці №1 до цього Положення (підпункт 5.2.1); до 31 грудня 2033 року для усіх місць розташування (зональності) технологічних парків, утворених з урахуванням вимог Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», та кодів Класифікатора будівель і споруд у розмірі 0 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 5.2.2).

Відповідно до пункту 3 рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974 це рішення застосовується з 01 січня 2019 року.

Отже, відповідно до рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974 встановлені ним ставки податку та зборів підлягали застосуванню з 01.01.2019.

При цьому судом встановлено, що саме на підставі рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974 відповідач здійснював обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік, застосувавши ставку податку на рівні 1,5 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2020 у справі №819/921/16, суд висновує, що оскільки рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974 не було опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, тобто до 15.07.2018, то таке рішення не може застосуватись у 2019 році, а підлягає застосуванню у 2020 році.

При вирішенні спору суд також враховує, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, є принцип стабільності, який полягає в тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України).

Пунктом 7.1 статті 7 ПК України передбачено, що під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: платники податку; об`єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Отже, ставка податку належить до обов`язкових елементів податку (в даному випадку - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Суд звертає увагу на те, що принцип стабільності податкового законодавства перебуває у складі такого структурного елементу принципу верховенства права, як правова визначеність. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування.

Отож, у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього ПК України, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України).

Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №300/8069/23.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що обчислюючи суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підлягали сплаті позивачем за 2019 рік, відповідач безпідставно керувався ставками податку, затвердженими рішенням Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974, оскільки встановлені цим рішенням ставки підлягали застосуванню у 2020 році, а не 2019 році, з огляду на порушення міської радою строків його оприлюднення.

Правомірним в даному випадку було б застосування контролюючим органом ставок податку, встановлених рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 30.06.2020 №0253603-3314-2658, №0253602-3314-2658, №0253604-3314-2658, №0253606-3314-2658, №0253605-3314-2658 та, як наслідок, про необхідність їх скасування.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у м. Києві діяв не у спосіб, визначений законами та Конституцією України, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.06.2020 №0253603-3314-2658, №0253602-3314-2658, №0253604-3314-2658, №0253606-3314-2658, №0253605-3314-2658, якими

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) сплачений судовий збір у розмірі 1237,02 грн (одна тисяча двісті тридцять сім гривень дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяМ.М. Луцович