Ухвала суду № 136249631, 05.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/16698/26

категорія 112010200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить:

прийняти його позовну заяву до розгляду виключно в відкритому загальному провадженні;

визнати дії Закарпатського ГУ ПФУ такими, що порушили законні права позивача-інваліда по зору 2 гр., на вчасний, належний вид і розмір пенсії. Згідно вимог п. 4,6 ч. 1 ст. 5 КАСУ - визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії по законній зміні виду пенсії; стягнути з відповідача - суб`єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди заподіяної його протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю;

зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області провести законний перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно вимог законодавства України, враховуючи дані наявні в особовій справі (персональній обліковій картці - яку приховують від мене). Визнати дії, бездіяльність відповідача, по дотриманню вимог ст. 3, 8-9, 19, 22, 48 КУ, ст. 28 КІ, ст. 10, 16, 40, 45-46 ЗУ 1058, ст.16-20 3У «Про звернення громадян», Порядку 22-1 такими, що порушили: гарантоване право позивача на вчасну, законну, належну соціальну виплату та проігнорували незаконно обов`язки ГУ ПФУ в Закарпатській області;

зобов`язати відповідача врахувати при нарахуванні соціальної виплати, добровільно сплачені внески за 2-3 квартал 2005 року; реальний дохід за період 01.01.1999-31.03.2005 років, згідно довідки ДФС ГУДФС у Житомирській області Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області від 02.03.2018р. р/н 688/к/06-25-13 (є в справі позивача, яку Закарпатське ГУ ПФУ належно не врахувало, не згадало, свідомо проігнорувало, не знає про її існування ?), згідно норм Податкового Кодексу України;

стягнути з ГУ ПФУ Закарпатської області свідомо нанесену матеріальну шкоду 60 560 гривень, моральну шкоду (здоров`ю) ~ 2 400 000 грн., загалом в сумі 2 460 560 гривень;

поновити процесуальні строки звернення до адміністративного суду - 6 місяців, пропущені через сумнівне повернення позовних заяв від 10.12.2025р. і 10.03.2026р., 10.04.2026 року - з свідомою, умисною, незаконною метою, порушити право позивача на вчасний судовий за хист, не допустити поновлення права на найвигідніший (доцільний ) вид, розмір пенсійної виплати, залишено незаконно-свавільно без розгляду - оскаржено в суди вищих інстанцій.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, позивач в позовній заяві має чітко визначити її прохальну частину.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивач не зазначає, з якого часу Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинено незаконні дії, які порушують його права і з якого періоду має бути здійснений перерахунок його пенсії за віком.

Також, відповідно до ч. 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За приписами п. 5 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання, у тому числі про призначення експертизи; про витребування доказів; про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску тощо.

Разом з тим, окремого клопотання про призначення експертизи суду не надано, а заявлено про її призначення у клопотанні про витребування доказів.

Крім того, пунктом 4 частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позивач разом з позовною заявою надав клопотання про витребування доказів, але не надав суду доказів того, що він або його представник зверталися до відповідача із клопотанням про надання зазначених документів та позивачу відмовлено в задоволенні такого клопотання, а також не зазначив, яких заходів вжито для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім того, позивач у п. 7 позовних вимог просить поновити процесуальні строки звернення до суду, однак, така вимога не є позовною вимогою.

Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви позивачем не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Слід відмітити, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

У той же час, слід відмітити, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, слід наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд наголошує, що згідно з частиною другою статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом з тим, в 5 пункті позовних вимог позивач просить врахувати при нарахуванні соціальної виплати добровільно сплачені внески за 2-3 квартал 2005 року, реальний дохід за період 01.01.1999 - 31.03.2005 згідно довідки ДФС ГУ ДФС у Житомирській області Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області від 02.03.2018р. р/н 688/к/06-25-13, згідно норм Податкового Кодексу України, проте вказаної довідки до матеріалів справи не надає.

Також позивач заявляє позовну вимогу про стягнення на його користь 60560 грн. матеріальної шкоди та ~ 24000000 грн. моральної шкоди (здоров`ю), загалом в сумі 2460560 грн.

Відповідно до положень пункту 3 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 №4, позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Разом з тим, позивачем у порушення вимог пунктів 3 та 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України не наведено обґрунтований розрахунок сум матеріальної шкоди та моральної шкоди (здоров`ю), загалом - 2460560 грн., не надано доказів на підтвердження її розміру та не зазначає, у чому конкретно полягає ця шкода та не доводить відповідними доказами завдання цієї шкоди саме відповідачем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:

- нової (уточненої) позовної заяви, у тому числі її примірників для надіслання на адресу відповідача, у якій конкретизувати її прохальну частину, зазначивши, з якого часу відповідачем вчинено незаконні дії, які порушують права позивача і з якого періоду має бути здійснений перерахунок його пенсії за віком ;

- викласти прохальну частину позовної заяви без вимог п. 7 про витребування доказів;

- відповідно до п. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності подати клопотання про призначення експертизи; про витребування доказів; про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску - з обгрунтуваннями причин їх заявлення та з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі;

- обґрунтованих розрахунків сум моральної та матеріальної шкоди, доказів на підтвердження їх розміру та доказів завдання цієї шкоди саме відповідачем.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Г.В. Чернова