Ухвала суду № 136248301, 05.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

05 травня 2026 р. Справа № 120/7257/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання судового рішення, постановленого в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`якання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`якання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 10.04.2020. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.04.2020 з урахуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 року у справі № 120/7257/24 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати до 03.04.2026 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 в частині виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.04.2020 з урахуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

02.04.2026 року від представника відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду, у якій він зазначає, що військова частина НОМЕР_1 забезпечила здійснення всіх залежних від неї заходів для виконання рішення суду і очікує на надходження коштів, після чого буде здійснений розрахунок у повному обсязі в порядку черговості рішень судів, які знаходяться на виконанні у військової частини НОМЕР_1

Надаючи оцінку поданій заяві, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 8 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Положеннями частини 3 статті 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців

З поданих матеріалів вбачається, що відповідач вживає заходів для виконання судового рішення, зокрема неодноразово направляв заявки на отримання коштів на погодження Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас виділення бюджетних коштів не залежить від волі керівництва військової частини.

Суд прийняв до уваги той факт, що додатковою перепоною у виконанні рішення є надходження до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області Постанов про стягнення виконавчого збору щодо стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь Третього відділу державної виконавчої служби у м.Вінниці Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) виконавчого збору на суму понад 500000,00 грн. (більше ніж сума фінансування військової частини за ІІ півріччя 2025 року та І півріччя 2026 року). При надходженні коштів на рахунки військової частини НОМЕР_1 , здійснюється безспірне списання коштів в погашення заборгованості сплати виконавчих зборів, що призводить до затримки виконання судових рішень з яких ці виконавчі збори з`явились.

Суд також враховує відсутність доказів, які б свідчили про намір відповідача ухилитися від виконання судового рішення або перешкоджати його виконанню.

Суд зазначає, що вказані відповідачем обставини, не можуть бути свідченням виконання судового рішення, оскільки при цьому порушується гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005).

За практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Шмалько проти України», суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

Також така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції, а також в ухвалах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, від 03.04.2025 у справі № 560/1080/19, від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24 тощо.

Отже, невиконання рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною, за якою боржник звільняється від такого обов`язку, та відповідно не може підтверджувати фактичне виконання рішення суду.

Таким чином основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

З огляду на викладене та наведені відповідачем обставини, які ускладнюють виконання судового рішення і заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту, а саме 90 днів з дня отримання даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256, 293, 295, 297, 382, 382-3 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до Вінницького окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 120/7257/24, а саме 90 днів з дня отримання даної ухвали.

Попередити командира Військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Комар Павло Анатолійович