Ухвала суду № 136248289, 05.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

05 травня 2026 р. Справа № 120/8921/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складіголовуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 року вказаний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії виходячи із шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 03.06.2025 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням вже виплачених сум.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 року залишено без змін.

29.01.2026 на адресу суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України, шляхом зобов`язання відповідача подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою від 03.02.2026 року вирішено задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Крім того, цією ж ухвалою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до 03 квітня 2026 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 року в адміністративній справі №120/8921/25.

06.03.2026 від представника відповідача надійшов звіт. До поданого звіту представником відповідача долучено перерахунок пенсії на виконання рішення суду від 08.08.2025 року в адміністративній сраві №120/8921/25 - рішення 905080150898 від 15.12.2025 та індивідуальний перерахунок-протокол за період з 03.06.2025 року по 31.01.2026 року.

На виконання вищезазначеного рішення суду пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії з 03.06.2025 року, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням вже виплачених сум. За результатами даного перерахунку заявнику за період з 03.06.2025 по 31.01.2026 року було донараховано кошти в сумі 64167, 25 грн, поточна заборгованість за лютий місяць 2026 року становить 8088, 31 грн.

Станом на 26.02.2026 року залишок боргу складає 71152, 56 грн.

Зазначається, що виконання рішення суду в частині виплати крштів, які включають в себе суму підвищення пенсії на виконання рішення суду, та суму доплати за період з 03.06.2025 о 31.01.2026 року, відбувається відповідно до Порядку №821, виходячи з частини бюджетних асигнувань відповідно до помісячного розпису доходів і видатків Пенсійного фонду за ретроспективними судовими рішеннями, які розраховані одержувача пенсій, що були включені до переліку виконаних судових рішень.

Окрім того, у поданому звіті представник пенсійного органу вказав, що рішення у справі №120/8921/25 виконано в межах покладених судом зобов`язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.

11.03.2026 року позивачем подано заперечення на звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

У поданих запереченнях позивач вказує, що виконуючи рішення суду, відповідач зобов`язаний застосовувати розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 2025 рік» визначені Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір якого становив 2361,00 грн, а на 2026 рік - Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір якого становить 2595,00 грн. Проте відповідачем на виконання судового рішення, починаючи з 01.01.2026 здійснено перерахунок пенсії позивачки в меншому розмірі, ніж визначено судом.

Позивач зазначає, що розмір мінімальної пенсії позивача станом на 2026 рік визначено виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, які визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", зокрема, щомісячний розрахунок пенсії Позивача на 2026 рік наступний: 14336,82 (2361,00 * 6 = 14166,00 + 170,82 (додаткова пенсія)), що підтверджується довідкою про доходи від 11.03.2026 №7255 2629 0622 1201, а також індивідуальним перерахунком перерахунком за період з 03.06.2025 по 31.01.2026 та перерахунком пенсії на виконання рішення суду 905080150898, які додані відповідачем до звіту про виконання судового рішення від 05.03.2026 №0200-0902 7/22537.

Натомість, розмір мінімальної пенсії позивача станом на 2026 рік має визначатися виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, які визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", зокрема, щомісячний розрахунок пенсії позивача на 2026 рік має бути наступний: 15740,82 (2595,00 * 6 =15570,00 + 170,82 (додаткова пенсія)).

Розпорядженням керівника апарату суду від 19.03.2026 № 49 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", у зв`язку із тим, що суддя Сало П.І. відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 № 005-К виключений зі штату Вінницького окружного адміністративного суду та суддя позбавлений можливості здійснювати розгляд судової справи, призначено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ та нерозглянутих заяв, переданих на розгляд Протоколом передачі раніше визначеному складу суду.

Так, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026, адміністративну справу №120/8921/25 передано на розгляд судді Комару П.А.

Частиною 9 статті 31 КАС України передбачено, що невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Надаючи оцінку поданому звіту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 КАС України).

Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Ч.2 та 3 статті 382-2 КАС України визначають, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене ст. 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (п. 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; п. 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; п.п. 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04). Обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17 Верховний Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.ст.129, 129-1 Конституції України, ст.ст.2,14,370 КАС України та ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 року по справі №120/8921/25 набрало законної сили.

Даним рішенням, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 03.06.2025 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням вже виплачених сум.

Отже, предметом зобов`язання є застосування гарантованого мінімального розміру пенсії, визначеного частиною четвертою статті 54 Закону України №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, відповідно до якої для осіб з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії не може бути нижчим ніж шість мінімальних пенсій за віком.

У пояснення відповідач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 року Головним управлінням з 03.06.2025 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , який станом на 03.06.2025 року становить 14336,82 грн та донараховано стягувачу кошти в сумі 64167,25 грн за період з 03.06.2025 по 31.01.2026.

Проте, з долученого до пояснень протоколу перерахунку пенсії вбачається, що перерахунок здійснено не вірно та не в повному обсязі.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність - 2361 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність - 2595 грн.

Суд звертає увагу, що мінімальна пенсія за віком визначається Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та змінюється у часі. Відтак, виконання рішення суду передбачає визначення розміру пенсії як добутку шести мінімальних пенсій за віком у кожному відповідному періоді, з урахуванням зміни її розміру.

Проте, як вбачається з долученого до пояснень протоколу перерахунку пенсії розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року - не змінився, та замість 15 570 грн, визначено мінімальну пенсію у розмірі 14 166 грн.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання рішення суду від 08.08.2025, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача та встановити строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області звіту про повне виконання даного судового рішення

Окремо суд наголошує, що в разі не подання звіту у строк визначений судом, у відповідності статті 382 - 2 КАС України, суд постановляє ухвалу про накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі №120/8921/25, - відмовити.

Встановити новий строк на подання звіту про виконання судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі №120/8921/25 до 31 травня 2026.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Комар Павло Анатолійович