Рішення № 136248266, 22.04.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 квітня 2026 р. Справа № 120/15012/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Дубіцької Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Христинівське ХПП" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Христинівське ХПП" (далі також - позивач, товариство, ТОВ "Христинівське ХПП") з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги ТОВ "Христинівське ХПП" обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем без належного врахування фактичних обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Із наведених у позовній заяві обставин вбачається, що позивачем було виконано зовнішньоекономічний контракт, при цьому зміна ціни товару відбулася на підставі додаткової угоди, укладеної за взаємною згодою сторін на виконання вимог контролюючого органу щодо дотримання правил трансфертного ціноутворення. Відповідно, обов`язок щодо сплати додаткової суми та, як наслідок, надходження валютної виручки виник саме з моменту внесення таких змін до договору, а не з дати первісного митного оформлення товару.

Позивач стверджує, що валютна виручка за скоригованою вартістю товару надійшла у строк, визначений додатковою угодою, що підтверджується документами банківського валютного нагляду, а відповідні експортні операції були зняті з валютного контролю без порушень. Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач допустив порушення граничних строків розрахунків.

Крім того, позивач зазначає про наявність колізії між нормами податкового законодавства (зокрема щодо трансфертного ціноутворення) та нормами валютного регулювання щодо строків розрахунків. За таких умов, відповідно до принципу презумпції правомірності рішень платника податків та принципу in dubio pro tributario, така невизначеність має тлумачитися на користь платника податків.

Також у позовній заяві наголошено, що контролюючий орган не врахував усіх істотних обставин справи, зокрема фактів коригування митної вартості, належного документального оформлення змін до контракту та підтвердження банком відсутності порушень строків розрахунків, що свідчить про недотримання принципу обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що застосування до нього штрафних санкцій є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0249960706 від 12.08.2025 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню як таке, що прийняте з порушенням вимог законодавства, без належної правової та фактичної підстави.

Ухвалою від 30.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 26.11.2025.

06.11.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечили щодо заявлених позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні. Позиція ГУ ДПС у Вінницькій області ґрунтується на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі належних та допустимих доказів, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Як зазначає відповідач, підставою для проведення перевірки стала інформація, отримана від Національного банку України через ДПС України, щодо факту ненадходження валютної виручки у встановлені граничні строки. За результатами перевірок встановлено, що за експортною операцією від 09.12.2021 (митна декларація №UA500050/2021/207755) позивачем не забезпечено надходження валютної виручки у повному обсязі у 365-денний строк, який обчислюється з дати митного оформлення товару, тобто до 08.12.2022.

Відповідач вказує, що частина валютної виручки в сумі 283041,20 дол. США надійшла лише 10.03.2023, тобто з порушенням встановленого законодавством строку, внаслідок чого виникла прострочена дебіторська заборгованість. Такий факт підтверджується, зокрема, інформацією банку та даними Національного банку України, який зафіксував порушення станом на 01.05.2023.

На думку відповідача, подальше внесення змін до контракту шляхом укладення додаткової угоди у 2023 році, а також коригування митної вартості товару, не впливають на момент виникнення обов`язку щодо надходження валютної виручки, оскільки відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» строк розрахунків обчислюється саме з дати митного оформлення товару, а не з моменту зміни умов договору.

Також відповідач наголошує, що позивачем не надано жодних передбачених законом підстав для продовження строків розрахунків, зокрема висновку уповноваженого органу про їх продовження, доказів наявності форс-мажорних обставин або вжиття заходів щодо стягнення заборгованості з нерезидента.

Окремо відповідач зазначає, що норми валютного законодавства є імперативними, а відповідальність за порушення строків розрахунків настає незалежно від причин такого порушення. Відтак, нарахування пені за період прострочення здійснено правомірно відповідно до вимог ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII.

Крім того, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на принцип презумпції правомірності рішень платника податків, оскільки у даному випадку відсутня правова невизначеність чи колізія норм, а порядок обчислення строків розрахунків чітко визначений законом.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що позивачем допущено порушення вимог валютного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення №0249960706 від 12.08.2025 є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою від 25.11.2025 вирішено допустити участь представника позивача під час розгляду адміністративної справи №120/15012/25 в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовчому засіданні 26.11.2025 оголошено перерву до 18.12.2025.

16.12.2025 від представника відповідача отримано письмові пояснення, в яких зазначив, що контролюючим органом у межах повноважень проведено моніторинг контрольованих операцій позивача за 2021 рік щодо дотримання принципу «витягнутої руки». За результатами аналізу встановлено, що позивач застосував метод порівняльної неконтрольованої ціни, однак не мав внутрішніх зіставних операцій, а використані джерела інформації не забезпечили належної зіставності. На підставі зовнішніх джерел контролюючим органом сформовано діапазон цін, у межах якого встановлено, що ціна реалізації кукурудзи нерезиденту була нижчою за мінімальне значення такого діапазону, що свідчить про заниження оподатковуваного прибутку на суму 7 422 664 грн.

Позивач частково визнав виявлені відхилення, самостійно здійснив коригування ціни контрольованих операцій та збільшив фінансовий результат, однак не виконав обов`язку щодо оподаткування відповідних сум як доходів нерезидента, прирівняних до дивідендів, та не сплатив податок на репатріацію, що є порушенням вимог податкового законодавства.

Крім того, відповідач встановив порушення позивачем валютного законодавства, а саме недотримання граничних строків розрахунків за експортною операцією. З урахуванням даних уповноваженого банку та Національного банку України підтверджено факт несвоєчасного надходження валютної виручки, при цьому строк розрахунків обчислюється з дати митного оформлення товару. Відповідальність за таке порушення є імперативною та не залежить від причин його виникнення.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачем було допущено порушення принципу «витягнутої руки» у контрольованих операціях, не виконано обов`язку щодо належного оподаткування доходів нерезидента, а також порушено вимоги валютного законодавства щодо строків розрахунків.

17.12.2025 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, в яких останній додатково до наведених у позовній заяві обґрунтувань зазначив, що спірне ППР не відповідає вимогам встановленого порядку його оформлення, оскільки не містить обов`язкового додатку - детального розрахунку штрафних санкцій (пені), який є невід`ємною частиною такого рішення. Відсутність зазначеного розрахунку унеможливлює перевірку правильності визначення суми грошового зобов`язання, а також позбавляє позивача можливості належним чином реалізувати право на захист. При цьому відповідач не надав відповідний розрахунок ні разом із податковим повідомленням-рішенням, ні в межах судового розгляду, та не довів факт його належного направлення платнику податків.

Крім того, позивач вказав на відсутність належного обґрунтування спірного рішення, оскільки контролюючим органом не розкрито методику здійснення нарахувань, не зазначено застосований валютний курс та дату, на яку він визначений, що свідчить про непрозорість і необґрунтованість проведених розрахунків.

Окремо представник позивача наголосив на неправильності самого розрахунку штрафних санкцій, оскільки відповідач застосував валютний курс, встановлений на іншу дату, ніж дата виникнення заборгованості, що суперечить вимогам валютного законодавства. Відповідно до норм права та усталеної судової практики, перебіг строку розрахунків та визначення відповідних показників мають здійснюватися з дати митного оформлення товару, тоді як контролюючий орган використав інший підхід, що призвело до завищення суми штрафних санкцій.

Також позивач зазначив, що навіть за умови наявності податкового обов`язку, неправильність розрахунку грошового зобов`язання є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, що узгоджується з практикою національних судів та підходами Європейського суду з прав людини щодо обов`язку органу влади довести правомірність своїх рішень.

В цілому позивач вважає, що відповідачем не дотримано принципів обґрунтованості, повноти дослідження обставин та належного мотивування рішення, а саме рішення ґрунтується на неповних та недоведених даних, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

В підготовчому засіданні 18.12.2025 оголошено перерву до 22.01.2025.

22.12.2025 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме листа ГУ ДПС у Вінницькій області від 12.12.2025 з розрахунком відображеної в спірному ППР сум пені. При цьому, позивач зауважив на тому, що наданий відповідачем розрахунок слід вважати додатком до Акту перевірки, а не додатком до спірного ППР, позаяк визначений в якості "Додатку №5", в той час як доказів формування інших додатків до спірного ППР не надано.

14.01.2026 до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача, в яких останній, окрім іншого, зазначив, що контролюючим органом при розрахунку пені застосовано валютний курс, який не відповідає вимогам законодавства, зокрема ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», відповідно до якої перерахунок має здійснюватися за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Така невідповідність свідчить про можливу неправильність визначення суми грошового зобов`язання.

Протокольною ухвалою від 22.01.2026 судом закрито підготовче провадження та, за згодою представників сторін, розпочато розгляд справи по суті в цьому ж судовому засіданні. В подальшому, в судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2026.

Протокольною ухвалою від 12.02.2026, в зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, судове засідання відкладено до 16.03.2026.

В зв`язку з неявкою сторін у призначене на 16.03.2026 судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.04.2026.

Представник позивача в судове засідання призначене на 22.04.2026 не з`явився, натомість подав клопотання про розгляд справи без його участі. Зокрема повідомив про технічні проблеми, які перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконфернецзв`язку. Вказав, що по справі були надані усі документи та пояснення. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представниця відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечила, просила в задоволені позову відмовити покликаючись на обставини та доводи наведені у відзиві на позовну заяву, а також письмових поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення представниці відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

В травні 2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області отримало від Державної податкової служби України інформацію у формі листа №12279/7/99-00-07-05-01-07 від 30.05.2023, надану Національним банком України про виявлені факти ненадходження по ТОВ "Христинівське ХПП" в установлені Національним банком граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.05.2023, за операцією, здійсненою 09.02.2021.

На підставі направлення від 21.03.2025 № 1879, виданого відповідачем, працівниками відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту, відповідно до п.п.19-1.1.4. п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 21.03.2025 №1627к, проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні контракту №Н8А-8210527 від 27.05.2021 за період з 27.05.2021 по 28.02.2025.

За результатами перевірки складено акт від 03.04.2025 №8942/02-32-07-06/36299535, відповідно до якого встановлено порушення ч. 2 ст. 13 ЗУ №2473-VIII, в результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту № НБА-8210527 від 27.05.2021, укладеному із ALMAHSOUL DMCC, Об`єднані Арабські Емірати за період з 09.12.2022 по 10.03.2023 в сумі 283041,20 дол.США / 10350420,43 грн.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки та в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПК України, листом №37 від 02.05.2025 позивач надав свої заперечення на висновки акту позапланової виїзної документальної перевірки та додатково надав довідку уповноваженого банку АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614 (вих.№12222/95 від 03.04.2025), в якій зазначено, що митні декларації №UА500050/2021/207755 від 09.12.2021 та №UА500050/2021/206255 від 08.11.2021 зняті банком з валютного нагляду без порушення терміну розрахунків.

На підставі розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок відповідачем вирішено провести позапланову виїзну документальну перевірку з питань, що стали предметом заперечення, відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України.

На підставі направлення від 23.07.2025 № 4439, виданого ГУ ДПС у Вінницькій області, працівниками відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту, відповідно до п.п.19-1.1.4. п. 19-1. 1 ст.19-1, п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.78.1.5. п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, на підставі наказу від 15.05.2025 №2293к, а також на підставі інформації, отриманої від ДПС України, наданої Національним банком України про виявлені факти ненадходження до відповідача в установлені Національним банком граничні строки розрахунків грошових коштів станом на 01.05.2023, проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків та дотримання вимог валютного законодавства при проведенні розрахунків по контракту № HSA-8210527 від 27.05.2021 за період з 27.05.2021 по 28.02.2025.

За результатами перевірки складено акт від 03.04.2025 №22311/02-32-07-06/36299535, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ "Христинівське ХПП" вимог ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIIІ "Про валюту і валютні операції", п.21 розділу ІІ "Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операції в іноземній валюті", затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту №HSA- 8210527 від 27.05.2021, укладеному із ALMAHSOUL DMCC, Об`єднані Арабські Емірати, за операцією з експорту товарів згідно митної декларації №UA500050/2021/207755 від 09.12.2021, на суму 283041,20 дол.США, за період з 09.12.2022 по 10.03.2023,

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки від 05.08.2025р. №22311/02-32-07-06/36299535, ТОВ "Христинівське ХПП" 19.08.2025 надало свої заперечення.

Висновки акту позапланової виїзної документальної перевірки від 05.08.2025 №22311/02-32-07-06/36299535 залишено без змін, а заперечення ТОВ "Христинівське ХПП" - без задоволення.

За вказане вище порушення ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення рішення №0249960706 від 12.08.2025, яким товариству нараховано пеню в сумі 2825664,78 грн. за порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки.

Так, ТОВ "Христинівське ХПП" звернулося зі скаргою від 05.09.2025.

Рішенням ДПС від 15.09.2025 №26699/6/99-00-06-01-03-06 строк розгляду скарги продовжено до 03.11.2025 включно.

ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 20.10.2025 №30309/6/99- 00-06-01-03-06, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з висновками позапланової документальної перевірки та вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Статтею 14 ПК України визначене наступе:

14.1.39. грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

14.1.265. штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Закон України «Про валюту та валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статі 13 Закону № 2473-VIIІ).

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Це Положення, відповідно до пункту 1 розділу І, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 14 прим 2 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, з наступними змінами, - граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Згідно з пунктом 7 розділу Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, за операціями з експорту товарів.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0.3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIIІ визначено, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Таким чином, положення Закону № 2473-VIII передбачають можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.

Положення пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7, визначають, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Пунктом 9 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 визначене, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (включаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або від банку-гаранта (нерезидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов`язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, або від банку-гаранта (резидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов`язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, за умови попереднього отримання банком-гарантом (резидентом) коштів в іноземній валюті від банку-контргаранта (нерезидента) проти вимоги за такою контргарантією, або в порядку, визначеному в пункті 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною 5 цієї статті (частина 8 статті 13 Закону № 2473).

Отже, несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій - пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів, застосування якої віднесено до повноважень органів ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2021 між ТОВ "ХРИСТИНІВСЬКЕ ХПП" ("Продавець") в особі директора товариства Цуркан А. та ALMAHSOUL DMCC, Об`єднані Арабські Емірати, Unit No: 718, DMCC Business Centre, Level № 1, Jewellery & GemPlex 3, Dubai, United Arab Emirates, в особі представника за довіреністю Evgeny Neskorodov, ("Покупець") було укладено форвардний контракт №HSA-8210527 (далі також - Контракт).

Предметом Контракту є здійснення операцій купівлі-продажу кукурудзи українського походження урожаю 2021 року, нормальної товарної якості.

Сума Контракту з урахуванням додаткової угоди б/н від 01.10.2021: 6075000,00 дол.США +/-20% (25000,00 Мт+/-20%) за ціною 243,00 дол. США за 1Мт).

У разі, якщо поставка товару не відбудеться в строк з 01 жовтня 2021 і не пізніше 15 січня 2022, Продавець повертає Покупцеві попередню оплату в строк до 31.03.2022.

Як повідомлено представником позивача та підтверджено під час проведення перевірок, на виконання умов контракту №HSA-8210527 від 27.05.2021, ТОВ "Христинівське ХПП" експортовано на адресу нерезидента товар (кукурудза 3 класу, для кормових потреб, урожаю 2021 року, якісні показники згідно ДСТУ 4525:2006, насипом, країна виробництва Україна, UA, код товару 1005900000) згідно митних декларацій:

- №UA500050/2021/206255 від 08.11.2021 на суму 3825597,60 дол.США /99855748,56 грн. Граничний строк надходження валютної виручки за вказаною операцією 07.11.2022.

- №UA500050/2021/207755 від 09.12.2021 на суму 432540,0 дол.США/11772311,42 грн. Граничний строк надходження валютної виручки за вказаною операцією 08.12.2022.

В подальшому, 22.02.2023 позивачем від податкового органу було отримало листа №4547/6/02-32-23-00-14 від 22.02.2023, в якому звернуто увагу товариства на те, що ціни вказані в контракті не відповідають вимогам статті 39 ПК України, в частині не відповідності цінам на аналогічні товари на ринку та запропоновано відкоригувати ціну у бік збільшення.

Представник позивача під час розгляду справи наголосив на тому, що саме з урахуванням відображених податковим органом у листі від 22.02.2023 зауважень товариством було направлено контрагенту-нерезиденту листа, в якому запропоновано змінити ціни на вже здійсненні постачання.

Контрагент-нерезидент надав згоду, та сторони підписали додаткову угоду №1 від 22.02.2023 до контракту №HSA-8210527 вiд 27.05.2021, в якій збільшили ціну за тону відвантаженого товару з 243 дол. до 260,5 дол.

Таким чином, після підписання в лютому 2023 року додаткової угоди, з дати підписання угоди вартість відвантаження по МД № UA500050/2021/207755 від 09.12.2021 збільшувалась на 31150 дол.: 1780 тон * (260,5-243). Термін оплати відповідно до додаткової угоди №1 від 22.02.2023 10 березня 2023 року, оплата була проведена контрагентом-нерезидентом в обумовлені додатковою угодою строки, тобто 10 березня 2023 року, в повному обсязі.

Згідно з додатковою угодою №1 від 22.02.2023 митниця 15.04.2023 провела коригування до МД № UA500050/2021/207755 вiд 09.12.2021 та надала лист коригування з зазначенням дати коригування та відобразила оновлені показники в електронній базі.

Зокрема:

- №UA500050/2021/206255 від 08.11.2021: товар - кукурудза 3 класу, для кормових потреб, урожаю 2021 року, якісні показники згідно ДСТУ 4525:2006, насипом, країна виробництва Україна. Загальна фактурна вартість 4077488,80 дол.США/106430612,66 грн. Уповноважений банк резидента - АТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК;

- №UA500050/2021/207755 від 09.12.2021: товар - кукурудза 3 класу, для кормових потреб, урожаю 2021 року, якісні показники згідно ДСТУ 4525:2006, насипом, країна виробництва Україна. Загальна фактурна вартість 463690,00 дол.США/12620111,62 грн. Уповноважений банк резидента - АТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК.

Також під час розгляду справи встановлено, що в квітні 2023 року позивачем були подані до банку, який здійснює нагляд за дотриманням строків із заведення валютної виручки, листи із викладенням зазначених обставин.

У довідці АТ «Креді Агріколь Банк» №12222/95 від 03.04.2025 зазначено, що вищевказані митні декларації знято з валютного нагляду без порушення терміну розрахунків.

22.06.2023 було надано відповідь контролюючому податковому органу на запит №19612/6/03-32-07-06-07 від 06.06.2023 стосовно оформлення коригування до МД та оплати по листу коригування.

З наданих представником позивача пояснень слідує, що протягом всього наступного періоду були відсутні будь-які запити з податкових органів щодо зазначеного питання. Валютна виручка була отримана своєчасно, що також підтверджує Акт перевірки.

Підсумовуючи повідомлені сторонами в ході розгляду справи фактичні обставини справи судом встановлено, що в даному випадку платник податку завів валютну виручку в строки визначенні законодавством з дня оформлення митної декларації, збільшив свої податкові зобов`язання з ТЦО на підставі листа податкового органу щодо недотримання ст. 39 ПК України, здійснив документальне оформлення такого збільшення податкового навантаження.

За наведених обставин, суд насамперд звертає увагу на те, що контролюючим органом формально застосовано положення частини другої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" щодо початку перебігу строку розрахунків з дати митного оформлення товару, без належного врахування специфіки спірних правовідносин.

Зокрема, як встановлено судом, зміна ціни за експортною операцією відбулася не довільно, а на виконання вимог самого контролюючого органу щодо дотримання принципу "витягнутої руки", передбаченого статтею 39 Податкового кодексу України. Відповідні зміни були оформлені додатковою угодою від 22.02.2023, яка є невід`ємною частиною зовнішньоекономічного контракту та породжує нові грошові зобов`язання сторін.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою обов`язок покупця здійснити оплату у збільшеному розмірі виник саме з моменту погодження сторонами відповідних змін, а не з дати первісного митного оформлення товару. До внесення таких змін у нерезидента був відсутній обов`язок сплачувати різницю у вартості товару, а отже відсутній і факт прострочення виконання такого зобов`язання.

Передусім, за своєю правовою природою зовнішньоекономічний контракт є різновидом господарського договору, а відтак до нього підлягають застосуванню загальні положення договірного права. Відповідно до усталених засад договірного права, зобов`язання виникають, змінюються та припиняються, зокрема, на підставі договору або внесення змін до нього за взаємною згодою сторін. Це означає, що будь-яка зміна істотних умов договору, зокрема ціни, породжує новий обсяг прав та обов`язків сторін саме з моменту досягнення такої згоди, якщо інше прямо не встановлено самими сторонами.

Як встановлено судом, первісно погоджена сторонами ціна товару становила 243 дол. США за тонну, і саме виходячи з цієї ціни на момент митного оформлення було сформовано грошове зобов`язання нерезидента. На цій стадії у покупця був відсутній будь-який обов`язок сплачувати іншу (більшу) суму, ніж передбачена контрактом на момент поставки.

Лише після отримання від контролюючого органу зауважень щодо невідповідності умов контракту принципу «витягнутої руки», сторони реалізували своє право на зміну договору та уклали додаткову угоду від 22.02.2023, якою збільшили ціну товару. Саме ця додаткова угода є юридичним фактом, з яким пов`язується виникнення нового (додаткового) грошового зобов`язання нерезидента - сплатити різницю між первісною та скоригованою ціною.

Слід також зазначити, що до моменту укладення додаткової угоди не існувало правової підстави вимагати від нерезидента сплати більшої суми, адже така сума не була визначена ані договором, ані первинними документами, відповідно, був відсутній і сам об`єкт, щодо якого міг би обчислюватися строк виконання зобов`язання.

Таким чином, застосування до позивача відповідальності за несвоєчасне надходження валютної виручки в частині суми, що виникла внаслідок коригування ціни, є юридично необґрунтованим, оскільки контролюючим органом фактично ототожнено різні за змістом правовідносини та проігноровано момент виникнення відповідного грошового зобов`язання.

Крім того, суд враховує, що валютна виручка у скоригованому розмірі надійшла у строк, визначений додатковою угодою, що підтверджується матеріалами справи та довідкою уповноваженого банку, відповідно до якої відповідні експортні операції зняті з валютного нагляду без порушення строків розрахунків. Вказані обставини не були належним чином спростовані відповідачем ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи.

Суд також бере до уваги, що у даному випадку має місце правова невизначеність, обумовлена необхідністю одночасного застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення та норм валютного регулювання щодо строків розрахунків. Така ситуація об`єктивно створює колізію між обов`язком платника податків донарахувати дохід відповідно до принципу «витягнутої руки» та обмеженням у вигляді граничних строків розрахунків.

За таких умов підлягає застосуванню принцип презумпції правомірності рішень платника податків, а також принцип in dubio pro tributario, відповідно до якого всі сумніви щодо тлумачення норм права тлумачаться на користь платника податків.

Окремо суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам обґрунтованості, оскільки не містить належного розрахунку суми пені, який є його невід`ємною складовою. Надання такого розрахунку вже в ході судового розгляду не може вважатися належним виконанням обов`язку контролюючого органу щодо належного оформлення рішення та його доведення до платника податків.

Більше того, як встановлено судом, при визначенні суми пені відповідачем застосовано валютний курс, що не відповідає вимогам частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII, яка прямо передбачає використання курсу Національного банку України на день виникнення заборгованості. Така помилка призвела до неправильного визначення розміру грошового зобов`язання, що є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що відповідачем не дотримано принципів повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а також принципу належного обґрунтування рішень суб`єкта владних повноважень, визначених, зокрема, статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області №0249960706 від 12.08.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0249960706 від 12.08.2025, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Христинівське ХПП" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 2825664,78 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Христинівське ХПП" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Христинівське ХПП" (автодорога Стрій - Тернопіль - Кіровоград - Знам`янка, 412км+308 м, буд. б/н, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252, код ЄДРПОУ 36299535)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Повний текст рішення складено та підписано: 04.05.2026

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна