Рішення № 136247582, 04.05.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/148/26

Провадження 2/681/390/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 травня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У лютому 2026 року до суду надійшла позовна заява від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 51888,00 грн.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначає, що відповідач уклав низку кредитних договорів, однак не виконав взятих на себе зобов`язань, унаслідок чого утворилася заборгованість. Право вимоги за цими зобов`язаннями відступлено позивачу на підставі укладених договорів факторингу.

Також вказує, що 29.10.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивач уклали договір факторингу № 29102025, на підставі якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 48254-06/2025 від 21.06.2025. Заборгованість за цим договором становить 29260,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7560,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 14000,00 грн - заборгованість за штрафом, 700,00 грн - заборгованість за комісією.

Окрім того, зазначає, що 24.11.2025 позивач уклав договір факторингу № 24112025 з ТОВ «Мілоан», на підставі якого набув право вимоги за договором № 7692920 від 05.07.2025. Заборгованість за цим договором становить 22628,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8000,00 грн заборгованість за штрафом (неустойкою), 1620,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 7008,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення заборгованості ні перед первісними кредиторами, ні перед позивачем після відступлення права вимоги, а тому просить стягнути з відповідача за цими договорами заборгованість в сумі 51888,00 грн разом із понесеними судовими витратами.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилалась судом 04.03.2026 за його зареєстрованим місцем проживання. Поштовий конверт повернувся на адресу суду 29.04.2026 з відміткою відділення АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за вказаною адресою, при цьому відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позову заяву не подав.

2.Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 11.02.2026 (а.с. 2).

Ухвалою суду від 03.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження і постановлено справу розглядати без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України (а.с. 66).

Представник позивача просить, у разі відсутності відзиву відповідача, розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

3.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові докази, долучені позивачем до матеріалів справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.06.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідач уклали договір про надання фінансового кредиту № 48254-06/2025 (а.с. 7-12), який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y792. Згідно з умовами цього договору, відповідачу надано кредит у сумі 7000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору, мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Дана надання кредиту 21.06.2025 та дата повернення 18.10.2025.

Відповідно до п. 1.4. Договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Комісія за видачу кредиту - 700,00 грн (10 % від суми кредиту).

Відповідно до п. 1.6. Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49xx-xххx-4786 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Згідно з п. 5.3. Договору, передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у графіках платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафів у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості після терміну сплати, встановленого графіком платежів за відповідних розрахунковий період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень встановлених законодавством України.

Факт надання кредиту підтверджується наявним у матеріалах справи листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.12.2025 за вих. № 3426_251230091217 (а.с. 15), який засвідчує успішне перерахування 21.06.2025 коштів у сумі 7000,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №48254-06/2025 від 21.06.2025 (а.с. 21), загальна сума заборгованості відповідача становить 29260,00 грн, яка включає: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7560,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; 14000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (штраф); 700,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.

Судом встановлено, що 29.10.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивач уклали Договір факторингу № 29102025 (а.с. 16-17). Відповідно до умов цього Договору, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29102025 від 29.10.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 48254-06/2025 від 21.06.2025 (а.с. 20).

Крім того, судом встановлено, що 05.07.2025 ТОВ «Мілоан» та відповідач уклали договір про надання фінансового кредиту № 7692920 (а.с. 25-30), який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 435316.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 6000 грн, кредит надається загальним строком на 360 днів з 05.07.2025, дата повернення кредиту 30.06.2026.

Відповідно до п.1.5.1. комісія за надання кредиту становить 1620,00 грн та нараховується одноразово за ставкою 27.00 % від суми кредиту.

У пункті 1.5.2 передбачена комісія за обслуговування кредиту в сумі 19272,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього), що встановлені графіком платежів.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 0,0010 % річних від фактичної заборгованості за кредитом, а протягом решти строку за ставкою 0,0010 % від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (пункти 1.5.4, 1.5.3 договору).

Відповідно до п.2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Факт надання кредиту підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 157146662 від 05.07.2025, який засвідчує успішне перерахування коштів у сумі 6000,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 (а.с. 37).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №7692920 від 05.07.2025, загальна сума заборгованості відповідача становить 22628,00 грн, яка включає: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8000,00 грн - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня); 1620,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 7008,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту.

Судом встановлено, що 24.11.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та позивачем укладено Договір факторингу № 24112025 (а.с. 39-41). Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2025 до Договору факторингу № 24112025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7692920 від 05.07.2025 (а.с. 44).

4.Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису.

Аналізом положень вище вказаного законодавства установлено, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання цього засобу усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Згідно зі ст. 8 Закону України цього Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Також відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом такого договору, згідно зі статтею 1078 ЦК України, може бути право грошової вимоги, що існує на даний час. Сторонами є клієнт та фактор, яким, відповідно до статті 1079 ЦК України, може бути банк або інша фінансова установа, що має право здійснювати факторингові операції.

При цьому, згідно зі статтею 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові (новому кредитору) за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги. Згідно з правовою позицією яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання про стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, суд виходить із принципу обов`язковості виконання договірних зобов`язань, закріпленого у статті 629 ЦК України. Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини на підставі електронних договорів, які за правовими наслідками прирівнюються до письмових. Позичальник погодився з умовами кредитування, отримав кошти, однак зобов`язання з їх повернення належним чином не виконав.

Аналізуючи надані докази, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення основного боргу та відсотків за договорами.

Зокрема, за договором № 48254-06/2025 від 21.06.2025 факт отримання коштів доведений матеріалами справи, розрахунок заборгованості за тілом кредиту в сумі 7000,00 грн та відсотків у сумі 7560,00 грн є арифметично правильним та відповідає умовам договору, а тому вказані вимоги підлягають задоволенню.

Щодо договору № 7692920 від 05.07.2025 факт надання кредиту підтверджено платіжним дорученням, розрахована заборгованість за тілом кредиту становить 6000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості. Ці вимоги також підлягають задоволенню.

Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги щодо нарахування штрафних санкцій та пені за вищевказаними договорами, суд доходить до висновку про відмову в їх задоволенні.

Суд враховує, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу. Усі спірні кредитні договори укладені під час дії воєнного стану. Відповідно до Закону України № 2120-IX, Цивільний кодекс України доповнено пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень, який передбачає, що у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання. Законодавець імперативно встановив, що такі нарахування підлягають списанню.

З огляду на це, суд відмовляє у стягненні неустойки, пені та штрафів за всіма заявленими договорами, зокрема: 14000,00 грн за договором № 48254-06/2025; 8000,00 грн за договором №7692920.

Також суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісій (за видачу, обслуговування кредиту тощо), зокрема за договором № 48254-06/2025 в розмірі 700,00 грн та за договором № 7692920 в розмірі 1620,00 грн і 7008,00 грн. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, встановлення комісій, які не відповідають послузі, що надається фактично, або стосуються дій, які фінансова установа вчиняє на власну користь (наприклад, видача кредиту чи його адміністрування), є незаконним. Позивачем не надано доказів, що заявлені до стягнення суми комісій сплачуються за якісь конкретні додаткові послуги, замовлені відповідачем, а тому такі умови договорів є нікчемними в силу вимог Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок щодо договору з ТОВ «Мілоан» міститься у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 582/202/22.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 20560,00 грн, що складається із документально підтвердженої заборгованості за тілом кредиту та відсотками за дійсними договорами.

5.Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн. Загальна ціна позову складала 51888,00 грн. Судом задоволено вимоги на суму 20560,00 грн. Таким чином, відсоткове відношення задоволених вимог до заявлених становить 39,62 відсотка (20560,00 / 51888,00 х 100). Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1318,80 грн (3328,00 грн х 39,62 %).

Щодо вимог в частині стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1664,00 грн, то дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що ця вимога є безпідставною, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів того, щодо їх наявності в процесі розгляду цієї справи.

Керуючись наведеним, ст. ст. 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 20560 (двадцять тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості:

-за договором № 48254-06/2025 від 21.06.2025 в сумі 14560 гривень 00 копійок, з яких 7000 гривень 00 копійок - тіло кредиту, 7560 гривень 00 копійок - відсотки;

-за договором № 7692920 від 05.07.2025 в сумі 6000 гривень 00 копійок, з яких 6000 гривень 00 копійок - тіло кредиту.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1318 (одна тисяча триста вісімнадцять) гривень 80 копійок витрат по сплаті судового збору.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: м. Бровари, вул. Лісова, 2, Київської області, 07400;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 04.05.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК