Рішення № 136246116, 04.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/409/26

Провадження № 2/456/890/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі представника - адвоката Усенка М.І., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 921244 від 04.08.2023 в розмірі 10 393,60 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що 04.08.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 921244, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 600,00 грн із зобов`язанням повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін. Укладаючи кредитний договір, відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії, визначені ст.ст. 11-12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Селфі Кредит» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у сумі 1 400,00 грн, однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, а саме: не вносив платежі на повернення отриманих коштів, на сплату процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 10 393,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1 400,00 грн, заборгованість за процентами - 8 993,60 грн. 21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21062024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 921244 від 04.08.2023 у розмірі 10 393,60 грн. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» скерувало відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків відповідач не виконав, тому позивач просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначив, що денна процентна ставка для нарахування процентів не може перевищувати 1 %, а строк дії договору становить 30 календарних днів, відтак позивачем не доведено правильність нарахування суми заборгованості. Крім того, відповідач зазначив, що положення договору щодо встановленої плати за обслуговування кредиту та щодо наявності автопролонгації строку договору є несправедливими, а нарахування штрафу та пені під час дії воєнного стану підлягають списанню кредитодавцем. Таким чином, відповідач просить у задоволенні позову відмовити та зменшити проценти за користування кредитом. Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн, відповідач вказує, що такі не відповідають критеріям реальності з огляду на те, що даний спір незначної складності, а спірні правовідносини не передбачають дослідження і застосування адвокатом великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів. Оскільки позивач не долучив розрахунок витрат на правову допомогу та детальний опис наданих послуг, відтак заявлена вимога задоволенню не підлягає, тому відповідач просить зменшити витрати на правову допомогу до 2 000,00 грн.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Одночасно із поданням позовної заяви представником позивача заявлено письмове клопотання про витребування доказів з АТ КБ «ПриватБанк» інформацію: чи була успішною транзакція, здійснена 04.08.2023, в сумі 1600 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 .

26.02.2026 представник позивача Усенко М.І. заявляв клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, просить такі задовольнити.

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.02.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.03.2026. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ «ПриватБанк».

Ухвалою судового засідання від 02.03.2026 розгляд справи відкладено на 30.03.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

02.03.2026 на виконання ухвали суду від 02.02.2026 АТ «ПриватБанк» надав повідомлення, за змістом якого підтвердив, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 04.08.2023 здійснено переказ коштів у сумі 1 600,00 грн.

Ухвалою судового засідання від 30.03.2026 розгляд справи відкладено на 28.04.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Розгляд справи відбувся 28.04.2026 без участі сторін.

В судове засідання представник позивача Усенко М.І. не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду в судові засідання не з`явився, про причину неявки не повідомив, тому суд розглянув справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів з урахуванням поданого відповідачем відзиву.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Враховуючи вищенаведене, розгляд справи відбувся 28.04.2026 без участі сторін, однак датою ухвалення рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є дата складення повного судового рішення 04.05.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04.08.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 921244 в електронній формі, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено кредитний договір № 921244 від 04.08.2023, пройшов ідентифікацію ТОВ «Селфі Кредит» шляхом підписання акцепт договору аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора К378, який був відправлений позичальнику 04.08.2023 на номер телефону НОМЕР_3 .

Відповідно до п.п. 1.3.-1.4 вказаного кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 1 600,00 грн. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Згідно п. 1.5 тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день. Як вбачається з п. 1.8 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 14 272 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 13 220,80 грн. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_4 .

Відповідно до графіку платежів та паспорту споживчого кредиту за договором № 921244 від 04.08.2023 загальна вартість кредиту станом на 29.07.2024 становить 14 272,00 грн.

ТОВ «Селфі Кредит» виконало зобов`зання та перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти згідно з договором № 921244 у сумі 1 600,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 20.10.2025 за вих. № 20251020-4873.

Повідомлення АТ «ПриватБанк», які надійшло на адресу суду 02.03.2026, підтверджує факт, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 04.08.2023 здійснено переказ коштів у сумі 1 600,00 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином умови кредитного договору № 921244 від 04.08.2023, за ним станом на 21.06.2024 утворилася заборгованість у розмірі 10 393,60 грн, з яких: 1 400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 993,60 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 921244 від 04.08.2023.

Згідно з договором факторингу № 21062024 від 21.06.2024 ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) позивачеві ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до п. 6.2.3 вказаного договору права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників та виконання фактором вимог пункту 7.2 щодо сплати фінансування шляхом перерахування клієнту грошових коштів в розмірі 2 479 762,78 грн.

Платіжною інструкцією № 3392 від 21.06.2024 підтверджується здійснення фінансування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ТОВ «Селфі Кредит» в розмірі 2 479 762,78 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі від 21.06.2024 вбачається, що ТОВ «Селфі Кредит» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв реєстр боржників від 21.06.2024. Кількість боржників 9 817.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 921244 від 04.08.2023 в розмірі 10 393,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 400,00 грн; заборгованість за відсотками 8 993,60 грн.

Відповідачу надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості за вих. № 23682059 від 19.12.2025 на адресу, вказану ним у кредитному договорі, так як всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків відповідач не виконував, чим порушив норми чинного законодавства, умови кредитного договору та права кредитора на своєчасне отримання зазначених коштів.

Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 921244 від 04.08.2023 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ст. 12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Щодо нарахованих процентів судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що згідно з пункту 5 кредитного договору № 921244 від 04.08.2023 тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 03.09.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідкують за вказано датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Обмеження щодо розміру денної процентної ставки містяться у Законі України № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування».

Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно пункту 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами): доповнено, зокрема, частиною 4, 5 такого змісту:

4. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав законної сили 24.12.2023. Таким чином, до 21.04.2024 включно максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5 %, а до 19.08.2024 - 1,5 %.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником, а також розрахунок заборгованості та перехід такої від первісного кредитора до правонаступника.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що кредитний договір № 921244, був укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 04.08.2023, строк кредиту 360 днів з 04.08.2023 по 29.07.2024, за таких обставин, на даний кредитний договір поширюється дія п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки - 2,5 % та 1,5 %.

Згідно з розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалося протягом 323 днів з 04.08.2023 (дата надання) по 21.06.2024, тобто в межах строку кредиту 360 днів, визначеного пунктом 1.4 кредитного договору, крім того, за період з 04.08.2023 по 02.09.2023 проценти нараховувались за процентною ставкою 0,01 %, а за період з 03.09.2023 по 21.06.2024 - за процентною ставкою 2,2 %.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування процентів за період з 03.09.2023 по 21.04.2024 за процентною ставкою 2,2 % відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Натомість, з 22.04.2024 по 21.06.2024 нарахування процентів повинно було здійснюватися за процентною ставкою 1,5 %.

Оскільки з 22.04.2024 по 21.06.2024 пройшов 61 день та у вказаний період проценти мали бути нараховані за ставкою 1,5% від суми заборгованості, що становить 21 грн на день (1 400,00 грн * 1,5 % / 100), то за цей час сума нарахованих процентів становить 1 281,00 грн (21 грн * 61 день).

З урахуванням того, що до 22.04.2024 проценти нараховувались у відповідності до норм чинного законодавства та станом на 21.04.2024 включно заборгованість за ними становила 7 114,80 грн, а за період з 22.04.2024 по 21.06.2024 підлягає стягненню 1 281,00 грн, то за весь строк користування кредитом розмір заборгованості за процентами складає 8 395,80 грн (7 114,80 грн + 1 281,00 грн).

Отже, перевіривши правильність нарахування процентів за кредитним договором №921244 від 04.08.2023, враховуючи, що відповідач при поданні відзиву свого розрахунку заборгованості суду не надав, керуючись принципом pacta sunt servanda (договорів слід дотримуватись), враховуючи приписи абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 921244 від 04.08.2023 підлягають до часткового задоволення в розмірі 9 795,80 грн, що складається з тіла кредиту в розмірі 1 400,00 грн та процентів в розмірі 8 395,80 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, які полягають у сплаті позивачем судового збору в розмірі 2 422,40 грн, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на користь зазначеного позивача з відповідача ОСОБА_2 пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 283,07 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 8 000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; акт наданих послуг № 79 від 22.12.2025; детальний опис наданих послуг до акту № 79 від 22.12.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

З врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціни позову, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, суд приходить до висновку, що заявлені витрати представника позивача за надання правничої допомоги в розмірі 8 000,00 грн є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності та розумності). Таким чином, суд вважає, що з відповідача слід стягнути витрати за надання професійної правової допомоги на загальну суму 5 000,00 грн, що відповідає критеріям виправданості та справедливості.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 9 795,80 грн (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 80 копійок) заборгованості за кредитним договором № 921244 від 04.08.2023, що складається з тіла кредиту в розмірі 1 400,00 грн (одна тисяча чотириста гривень 00 копійок), процентів за користування кредитом в розмірі 8 395,80 (вісім тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 80 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 283,07 грн (дві тисячі двісті вісімдесят три гривні 07 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

В решті стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ідентифікаційний код 35234236; місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк»).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: с. Сихів, Стрийський район, Львівська область.

Суддя Юлія ВАЛОВІН