Вирок № 136245756, 05.05.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/85/26Справа №447/1090/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2026 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12025140000000256 від 25.01.2025 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гораймівка, Луцького району, Волинської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

прокурори ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинувачений ОСОБА_5

захисник ОСОБА_8

потерпіла ОСОБА_9

представник потерпілої ОСОБА_10

цивільні позивачі ОСОБА_11 , ОСОБА_12

встановив:

ОСОБА_5 25 січня 2025 року приблизно о 06 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем (спеціалізована вантажна платформа) марки «Mercedes-Benz Sprinter 316», реєстраційний номер НОМЕР_1 (на платформі перебував автомобіль марки «Skoda Octavia», іноземної реєстрації, VIN: НОМЕР_2 ), з причепом «Прагматек А8-4321», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на якому перебував автомобіль марки «Nissan Qashqai», іноземної реєстрації, VIN: НОМЕР_4 , та рухаючись ним по автодорозі М-06 сполучення «Київ-Чоп», 587 км + 600 м, поблизу с. Розвадів Стрийського району Львівської області, в напрямку до м. Києва, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5; Розділу 2 п. 2.3 підпункт б); підпункт д); Розділу 12 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він керуючи транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміну, своїми односторонніми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан дорожнього покриття і транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого, без причин технічного характеру, на заокругленій ділянці автодороги праворуч, допустив виніс причепа «Прагматек А8-4321», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на якому перебував автомобіль марки «Nissan Qashqai», на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення із автомобілем «Lexus Is 250», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_13 , який рухався в зустрічному напрямку до м. Чоп Закарпатської області.

В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 , водій ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не визнав та пояснив, що рухаючись автошляхом, починаючи з 611-го кілометра, з м. Стрий у напрямку м. Львів керував автомобілем Mercedes Sprinter з лаветою, зі швидкістю 6080 км/год, не зауважував, що дорожнє покриття є критично слизьким, оскільки керованість автомобіля була належною. Під час з`їзду з моста раптово помітив на своїй смузі зустрічний автомобіль, що рухався зі швидкістю близько 100 км/год. Реагуючи на виниклу небезпеку, він негайно вжив заходів для уникнення зіткнення: почав гальмувати та максимально прийняв праворуч до відбійника. Після повної зупинки виявив, що лавета відірвалася від його автомобіля, проте іншого учасника події спочатку не побачив. Тільки в цей момент, вийшовши з кабіни, відчув наявність сильної ожеледиці та зрозумів, що саме вона завадила здійснити безпечну зупинку. З метою убезпечення дорожнього руху перемістив свій автомобіль так, щоб світло фар та аварійна сигналізація освітлювали місце зіткнення. Після цього помітив іншу автівку, підійшов до неї та перевіривши пульс у водія, зрозумів, що він помер. Зазначив, що сторонні особи згодом стверджували, ніби його автомобіль занесло, проте в момент події він не міг повноцінно оцінити траєкторію через раптовість ситуації. Наголосив, що ожеледиця не була безпосередньою причиною аварії, проте вона стала тим фактором, через який він не зміг повністю та безпечно зупинити свій транспортний засіб, що призвело до від`єднання лавети та подальших наслідків. Щодо транспортних засобів, які перевозив, повідомив, що віз їх з Ганновера через Чоп; дорогою відчував втому та зупинявся «перекімарити» в кабіні свого авто. Виїхав з пункту завантаження напередодні; має значний стаж керування, втомленим себе не відчував. Підтвердив факт того, що незадовго до події був притягнутий до адміністративної відповідальності за перетин суцільної лінії.

Також обвинувачений повідомив, що займається волонтерством надає допомогу ЗСУ, громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, їздить у зону наближену до бойових дій.

Цивільний позов ОСОБА_5 не визнав. Вважає, що визначений цивільними позивачами сукупний розмір моральної шкоди у розмірі 6000000,00 грн., є надто завищений і непомірний для нього.

У судових дебатах прокурор ОСОБА_14 просила визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Стягнути із обвинуваченого витрати на залучення експерта під час досудового розслідування і судового розгляду за проведення судових експертиз на загальну суму 73299,45 грн., а саме: судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень № 880-Е від 06.03.2025, становить 10 177,92 грн; судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/114-25/2693-ІТ від 11.03.2025, становить 3 979,50 грн; судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень визначення місця зіткнення № 725-Е від 18.03.2025, становить 25 444,80 грн; судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу № CE-19/114-25/2692-ІТ від 19.03.2025, становить 5 969,25 грн; судової інженерно-транспортної експертизи дослідження обставин та механізму ДТП № СЕ-19/114-25/5356-ІТ від 25.03.2025, становить 3 979,50 грн; судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень № 878-Е від 26.03.2025, становить 11 874,24 грн; судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень № 879-Е від 26.03.2025, становить 11 874,24 грн.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Арешти на транспортні засоби у цьому кримінальному провадженні скасувати та повернути такі їх власникам чи законним володільцям: арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 на автомобіль «Nissan Qashqai», іноземної реєстрації; арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 на автомобіль «Skoda Octavia», іноземної реєстрації; арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 на причіп «Прагматек А8- 4321»; арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2025 на два задні колеса (шини і диск) причепа «Прагматек А8-4321»; арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 на автомобіль «Lexus Is 250»; арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 на праву блок-фару, фрагмент бамперу автомобіля «Lexus Is 250»; арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2025 на переднє ліве колесо (шина і диск) автомобіля «Lexus Is 250»; арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 на автомобіль (спеціалізована вантажна платформа) «Mercedes-Benz Sprinter 316». Цивільний позов потерпілої просила задоволити.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не визнав. Зазначив, що не вбачає у своїх діях складу злочину, а причину трагедії фактично звів до випадковості, зауваживши, що вважає себе винним лише у тому, що залишився живим у цій дорожньо-транспортній пригоді.

У судових дебатах захисник ОСОБА_8 просив виправдати ОСОБА_5 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Кримінальне провадження №12025140000000256 від 25 січня 2025 року (справа №447/1090/25), За обвинуваченням ОСОБА_5 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, закрити на підставі п.2 ч.1 та ч.7 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в його діях ознак складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Прийняти окрему ухвалу, яку скерувати до ГУНП у Львівській області для проведення службового розслідування і притягнення до дисциплінарної відповідальності:

-працівників поліції ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області (працівники СОГ, СРПП), які 25.01 2025 року першими прибули на місце ДТП та приймали участь в огляді МІСЦЯ ПОДІ;

-працівників поліції ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області (працівники чергової частини та відповідальний по підрозділу), які 25.01.2025 року перебували на службі та організовували роботу працівники СОГ і СРПП, після отримання повідомлення про ДТП із смертельним випадком;

- Керівника ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області та структурних підрозділів,

- керівника слідчого відділу ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області, який організовував роботу органу досудового розслідування під час розслідування кримінального провадження №12025140000000256 від 25 січня 2025 року;

-слідчих слідчого відділу ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області, які перебували у складі СОГ та здійснювали розслідування кримінального провадження №12025140000000256 від 25 січня 2025 року;

Прийняти окрему ухвалу, яку скерувати генеральному прокурору України та прокурору Львівської області для проведення службового розслідування і притягнення до дисциплінарної відповідальності:

-групу процесуальних прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025140000000256 від 25 січня 2025 року;

- керівника підрозділу прокуратури Львівської області, якому підлеглі група процесуальних прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025140000000256 від 25 січня 2025 року.

Всі інші дії, які підлягають виконанню на завершальній стадії розгляду кримінального провадження в суді, просив виконати з урахуванням вимог КПК України.

У судових дебатах представник потерпілої адвокат ОСОБА_10 просив призначити Мельнику покарання строком 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, цивільний позов просив задоволити у повному обсязі, стягнути із обвинуваченого на користь цивільних позивачів витрати на правову допомогу.

У судових дебатах потерпіла ОСОБА_9 , яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_15 підтримала думку представника просила призначити Мельнику покарання строком 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Позов просила задовольнити у повному обсязі.

Цивільні позивачі, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтримали думку представника. Позов просили задовольнити у повному обсязі.

Від ОСОБА_16 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності. Цивільний позов підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні.

Безпосередньо дослідивши докази, подані під час судового розгляду, як стороною обвинувачення так і стороною захисту, оцінивши їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, дослідивши речові докази, допитавши потерпілих, свідків, обвинуваченого, дослідивши інші докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд приходить до переконання, що незважаючи на невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вина ОСОБА_5 повністю та об`єктивно доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості, та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_9 , яка повністю підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на її користь грошові кошти у розмірі 1500000 гривень. Переконана, що ця сума є лише частковою компенсацією того непоправного болю та втрати, яких зазнала її родина внаслідок трагедії. Щодо спілкування з обвинуваченим після події, зазначила, що ОСОБА_5 зателефонував їй лише через місяць або два після ДТП. Під час розмови він не висловив щирих вибачень, а лише констатував, що так сталося і ніхто цього не хотів. На думку потерпілої, така поведінка вказує на те, що обвинувачений не усвідомлює повною мірою своєї відповідальності за смерть людини та намагається виправдати свій вчинок діями померлого. З огляду на тяжкість наслідків та відсутність реального каяття з боку ОСОБА_5 , наполягає на найсуворішому покаранні;

- показами свідка ОСОБА_17 , який показав, що 25.01.2025 під час патрулювання у ранковий час, близько 6-ї години отримав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими неподалік міста Миколаєва. Після прибуття на вказане місце відразу активував нагрудну бодікамеру та зафіксував пошкоджені автомобілі, біля яких уже перебували працівники ДСНС, тоді як швидка допомога до того часу вже поїхала. Патрульний виявив на місці події лише обвинуваченого ОСОБА_5 , який стояв біля лавети, водночас інший учасник аварії залишався затиснутим у салоні свого транспортного засобу. У ході опитування ОСОБА_5 повідомив, що його автомобіль занесло, він намагався гальмувати, проте уникнути зіткнення було вже неможливо. Оскільки на місці події не було сторонніх осіб, екіпаж не встановлював інших свідків і не відбирав письмові пояснення, зосередивши основні зусилля на регулюванні дорожнього руху та забезпеченні безпеки на ділянці. Свідок також зазначив, що за фактом виїзду було складено рапорт, а патрульний екіпаж залишався на місці події приблизно до 8 год. ранку;

- свідок ОСОБА_18 , у судовому засіданні показав, що є близьким родичем захисника обвинуваченого, проте обставини справи з ним не обговорював. Зазначив, що подія відбулася близько 5-6 години ранку. Він перебуваючи на трасі Київ-Чоп (582583 км), навпроти заправки «Укрнафта», дізнався від невідомого громадянина про факт дорожньо-транспортної пригоди та критичний стан проїжджої частини, обледеніння. Після чого він разом із колегою спершу попрямували до кафе «Максим» у пошуках дорожньої техніки для обробки покриття, не знайшовши такої спецтехніки для обробки доріг, виїхали безпосередньо до місця зіткнення. Після прибуття він побачив співробітників МНС та два транспортні засоби. Один автомобіль стояв розвернутий боком з правої сторони у напрямку міста Львів, а інший транспортний засіб, у якому перебував військовослужбовець, знаходився на своїй смузі руху в напрямку міста Стрий. Працівники МНС, що перебували на відстані 100150 метрів від машин, повідомили про загибель водія. Водй іншого авто - ОСОБА_5 , пояснив йому, що під час руху в напрямку м. Львів йому назустріч виїхав автомобіль, який засліпив його увімкненим світлом фар. Через це ОСОБА_5 був змушений прийняти правіше, після відбулося зіткнення. ОСОБА_18 зауважив, що на відбійнику була характерна вм`ятина, схожа на слід від удару. Окрім того, засвідчив наявність ожеледиці на проїжджій частині. Водночас зауважив, що ОСОБА_5 не повідомляв про застосування екстреного гальмування, а за візуальними ознаками враховуючи його 20-ти річний стаж роботи в поліції, місце зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху автомобіля Лексус;

- показами свідка ОСОБА_19 , який показав, що під час несення служби у селі Дроговиж до їхнього екіпажу звернувся громадянин із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. Екіпаж негайно вирушив у напрямку міста Стрий. Прибувши на місце події, що розташоване на мосту, виявили пошкоджені транспортні засоби: один із автомобілів стояв у напрямку міста Львів. Основним завданням їхнього наряду було забезпечення охорони місця події та збереження його цілісності до приїзду слідчо-оперативної групи та екіпажу Управління патрульної поліції (УПП) м. Львова. З огляду на інтенсивний рух, на дорозі утворився значний затор, тому працівники поліції організували безпечний проїзд, створивши «коридор» посередині позначивши межі ділянки конусами. Вважає, що вжитих заходів було цілком достатньо для збереження обстановки на місці ДТП у первісному стані. Свідок зазначив, що під час перебування на місці події особисто не чув розмов з водіями та не склав власного враження про причини аварії, оскільки був зосереджений на регулюванні руху та охороні периметра. Його колега також не передавав йому зміст своїх розмов із учасниками пригоди. На момент присутності патрульного екіпажу транспортні засоби та уламки не переміщувалися. Дочекавшись прибуття екіпажу УПП м. Львова, передали їм місце події під охорону: вони виставили власні конуси. Зауважив, що того ранку дорожнє покриття було вкрай слизьким через ожеледицю.

Від допиту свідка ОСОБА_20 прокурор відмовилась та судом прийнято рішення про недоцільність допиту такого, оскільки останній не є очевидцем даної дорожньо-транспортної пригоди та не може надати показання щодо обставин, які підлягають встановленню у судовому засіданні. Покликання сторони захисту щодо допиту такого з метою встановлення стану дорожнього покриття, суд визнав необґрунтованими, недоцільним та, спрямованими на затягування судового розгляду, оскільки такі обставини обґрунтовано підтверджені як обвинуваченим та допитаними в судовому засіданні свідками.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України стверджується зібраними у справі письмовими доказами, а саме:

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.01.2025, складеного старшим слідчим ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_21 за участю судово-медичного експерта, старшого спеціаліста-криміналіста СВ ВП №2 Стрийського РУП, понятих: ОСОБА_22 , та ОСОБА_23 , згідно якого огляд проводився у темну пору доби в ясну погоду, без вуличного освітлення, без опадів, температура повітря 0 градусів Цельсія, на автодорозі Київ-Чоп 587 км+600м неподалік с. Розвадів, Стрийського району Львівської області, вид покриття асфальтобетонне, обледеніле по чистому твердому покриттю (по чистому асфальтобетонному), нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття не виявлено. У додатку до протоколу ОМП від 25.01.2025 зазначено, що на вказаній ділянці дороги у автомобілі «Lexus Is 250»» д.н.з. НОМЕР_5 за водійським сидінням знаходилось тіло ОСОБА_13 . До протоколу огляду долучено схему до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (слідчого експерименту) від 25.01.2025, фототаблицю до протоколу огляду місця ДТП від 25.01.2025 на автодорозі Київ-Чоп (585 км+800м) Стрийського району Львівської області, (т.1 а.с. 152);

постановою про визнання речей речовими доказами і приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 11.02.2025, а саме: 10.02.2025 до слідчого управління ГУНП у Львівській області, при супровідному листі від 07.02.2025, надійшов оптичний носій (DVD-R диск), із вмістом відеоматеріалів з нагрудних камер працівників УПП Львівській області ДПП, які прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 25.01.2025 приблизно о 06 год. 20 хв. на автодорозі М06 сполученням «Київ-Чоп», 587 км+600м, поблизу с. Розвадів Стрийського району Львівської області, за участю автомобіля (спеціалізована вантажна платформа) марки «Mercedes-Benz Sprinter 316», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Прагматек 8-4321», р.п. НОМЕР_3 (на платформі перебував автомобіль «Skoda Octavia», іноземної реєстрації, VIN: НОМЕР_2 і на причепі перебував автомобіль «Nissan Qashqai», іноземної реєстрації, : НОМЕР_4 ), під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та автомобіля марки «Lexus Is 250», р.н. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий від отриманих травм загинув на місці пригоди (т.1 а.с. 196);

протоколом огляду диска від 11.02.2025, при огляді якого встановлено, що 25.01.2025 о 6 год. 44 хв. 28 с. працівник поліції зі спеціальним жетоном 0164551 підходить до чоловіка одягненого у куртку зеленого кольору (з матеріалів кримінального провадження особу встановлено як ОСОБА_5 ), після чого на питання працівника поліції: як відбулося ДТП, ОСОБА_5 відповів: «начало зносити лафету, бачу чуть підсовує вже, я на тормоз взяв нажав. Бачу, що запізно було!» (т.1 а.с. 197);

Покликання сторони захисту про недопустимість даного доказу суд не бере до уваги, оскільки він не є єдиним та здобутий у спосіб не заборонений законом, пояснення надані ОСОБА_5 добровільно під час спілкування з працівником поліції, відомості узгоджуються з іншими здобутими в ході судового розгляду доказами;

висновком експерта №10 від 25.02.2025, відповідно до якого, безпосередньою причиною смерті громадянина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється розтрощення черепу (кісток склепіння та основи, повне травматичне руйнування мозкової речовини півкуль мозку та переднього мозку), а також множинними переломами кісток лицевого черепу. При судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено ушкодження: при зовнішній - глибока, проникаюча в порожнину черепа рана лобно-тімяної ділянки голови; два садна лобно-тімяної ділянки голови; розтрощення кісток носа; рана в ділянці міжбрів`я; рана в ділянці внутрішнього кута повік лівого ока; та аналогічна рана під нею; навколо орбітальні гематоми повік обох очей; перелом лівої вилицевої кістки з поширенням на тіло верхньої щелепи; перелом тіла верхньої щелепи в ділянці передніх різців; рана тилу лівої кисті; садна долонної поверхні великого пальця лівої кисті; садно в ділянці лівого ліктевого згину; садно в ділянці лівого плеча; перелом лівої променевої кістки; при внутрішній-множинні відламкові переломи кісток склепіння черепу; травматичне руйнування твердої мозкової оболонки, обох півкуль мозку, переднього мозку ; множинні відламкові переломи кісток основи черепа з локалізацією в передньо-середньо- та задньо-черепних ямках з повним руйнуванням турецького сідла клиновидної кістки та гіпофізу; а також переломи пластин решітчастої кістки, та переломи нижньої щелепи в ділянці кутів нижньої щелепи. Вказані ушкодження утворилися в результаті дії твердого предмету, а саме - падаючого на дах автомобіля причепу на якому перебував автомобіль «Ніссан Кашкай». Внаслідок падіння було деформовано кабіну автомобіля «Лексус», за кермом якого знаходився потерпілий, дія відламків якої і спричинила відкриту черепно- мозкову травму. Ушкодження по давності утворення можуть відповідати часу- 25.01.2025 року, та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, які і перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого. Тілесні ушкодження у ОСОБА_13 1995 року народження являються характерними для ДТП, а саме - вони являються характерними для водія автомобіля які утворилися в результаті зіткнення транспортних засобів. Тілесні ушкодження у громадянина ОСОБА_13 перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті. При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа гр. ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено етилового та інших спиртів. Кров від трупа гр. ОСОБА_13 1995 року народження за груповою належністю відноситься до групи «О» з ізогемаглютинінами анти-«А» та анти» В» за ізосерологічною системою АВО (1-а група крові) (т.1 а.с. 201);

висновком експерта №309/2025-т від 06.02.2025, згідно якого при судово-токсикологічній експертизі речового доказу крові з трупа ОСОБА_13 , 1995 року народження, методом газо-рідинної хроматографії не виявлено етилового, метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів (т.1 а.с. 204);

висновком експерта №163/2024-ім від 31.01.2025, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.с. 205);

висновком експерта №272/2025-т від 03.02.2025, відповідно до якого при судово-токсикологічній експертизі речового доказу крові та сечі гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , методом газо-рідинної хроматографії не виявлено: етилового, метилового, пропілового, бутилового і алілового спиртів (т.1 а.с. 210);

висновком експерта №273/2025-т від 05.02.2025, відповідно до якого при судово-токсикологічній експертизі речового доказу крові та сечі гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено: похідних барбітурової кислоти, похідних піразолону, похідних 1,4-бензодіазепіну, наркотичних речовин з групи алкалоїдів опію, мета дону канабіноїдів, амфетаміну та його похідних, похідних фенотіазинового ряду (т.1 а.с. 212);

висновком експерта №СЕ-19/114-25/2692-ІТ від 19.03.2025, відповідно до якого на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля (спеціалізована вантажна платформа) Mercedes-Benz Sprinter 316 (номерний знак НОМЕР_6 ) знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. На момент огляду гальмівна система досліджуваного причепа Прагматек A8-4321 (номерний знак НОМЕР_3 ) знаходиться в непрацездатному стані, по причині розриву гальмівних тросів приводу гальм заднього лівого та заднього правого гальмівного механізмів. На момент огляду система рульового керування досліджуваного автомобіля (спеціалізована вантажна платформа) Mercedes-Benz Sprinter 316 (номерний знак НОМЕР_7 ) знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. На момент огляду система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля (спеціалізована вантажна платформа) Mercedes-Benz Sprinter 316 (номерний знак НОМЕР_8 ?) знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. На момент огляду система освітлення досліджуваного причепа Прагматек 48-4321 (номерний знак НОМЕР_9 ) знаходиться в технічно несправному стані, по причині зривання та зміщення з місця свого кріплення заднього лівого ліхтаря. Щодо робочої гальмівної системи, система рульового керування та система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля (спеціалізована вантажна платформа) Mercedes-Benz Sprinter 316 (номерний знак НОМЕР_10 ), втрачає технічний зміст. Несправності гальмівної системи та системи освітлення досліджуваного причепа Прагматек А8-4321 (номерний знак НОМЕР_9 ), утворились під час ДТП (т.1 а.с. 219);

висновком експерта №СЕ-19/114-25/2693-ІТ від 11.03.2025, відповідно до якого на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля Lexus Is 250 (номерний знак НОМЕР_5 ) знаходиться в стані повної відмови, по причині її розгерметизації внаслідок відокремлення бачка головного гальмівного циліндра з місця свого кріплення та зміщення головного гальмівного циліндра. На момент огляду система рульового керування досліджуваного автомобіля Lexus Is 250 (номерний знак НОМЕР_5 ) знаходиться у стані повної відмови, по причині втрати кінематичного зв`язку в парі «рульове колесо рульова колонка» внаслідок відокремлення рульового колеса від рульової колонки. Крім того виявлено несправності, що полягають у порушенні нормального просторового розташування рульової трапеції, внаслідок зміщення переднього лівого керованого колеса від свого нормального геометричного розташування в напрямку спереду назад та затискання його деформованими елементами кузова. На момент огляду система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля Lexus Is 250 (номерний знак НОМЕР_5 ) знаходиться в непрацездатному стані, по причині масштабного руйнування електропроводу та обидвох блок-фар. Несправності робочої гальмівної системи, система рульового керування та система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля Lexus Is 250 (номерний знак НОМЕР_5 ), утворились під час ДТП (т.1 а.с. 235);

висновком експерта №725-Е від 18.03.2025 за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12025140000000256, відповідно до якого пошкодження на автомобілі Nissan Qashqai, без р.н. з кодом VIN НОМЕР_4 задньої лівої частини утворені при контактуванні з автомобілем Lexus IS 250, p.н. НОМЕР_11 , пошкодження передньої частини, правої сторони та даху могли утворитись при перекиданні транспортного засобу та контактуванні його з твердим шорстким предметом по типу дорожнього покриття під час ДТП. В момент первинного контакту під час ДТП повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом біля 165... 175° відносно одна одної, який розкривається в напрямку руху проти годинникової стрілки відносно повздовжньої осі а/м Lexus IS 250, р.н. НОМЕР_5 . В даний момент ДТП кут зіткнення міг складати біля 160... 170°, тобто причеп Прагматек А8-4321, р.н. НОМЕР_3 з автомобілем Nissan Qashqaі знаходились в стані заносу - поступально-обертового руху в напрямку руху годинникової стрілки. Місце зіткнення автомобіля Lexus IS 250, р.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_13 з причепом Прагматек А8-4321, р.н. НОМЕР_3 , прикріпленим до автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 316, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 розташоване в межах правої смуги руху автодороги Київ-Чоп (смузі руху автомобіля Lexus IS 250, р.н. НОМЕР_5 ), на ділянці, що передує розташуванню сліду колеса (по напрямку огляду в сторону м. Чоп (т.2 а.с.1);

висновком експерта №880-Е від 06.03.2025 за результатами проведення судово-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12025140000000256, відповідно до якого на металевому диску переднього лівого колеса автомобіля Lexus Is 250, р.н. НОМЕР_5 присутні механічні пошкодження, утворення яких не властиве для нормальної експлуатації деформація обода з утворенням розкритих тріщин матеріалу, утворена в результаті ударної взаємодії з твердим предметом із зусиллям, що за величиною значно перевищувало експлуатаційне. Утворення вищевказаних пошкоджень диска призвело до розгерметизації даного колеса. Шина та нагнітальний клапан не мають пошкоджень, які б впливали на герметичність колеса. Пошкодження елементів (металевого диска) переднього лівого колеса автомобіля LEXUS IS 250 р.н. НОМЕР_5 та його розгерметизація утворились під час дорожньо-транспортної пригоди, в момент зіткнення транспортних засобів (т.2 а.с. 22);

висновком експерта №878-Е від 26.03.2025 за результатами проведення трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12025140000000256 відповідно до якого пошкодження на задньому лівому колесі причепа Прагматек А8-4321, р.н. НОМЕР_3 та механізм їх утворення докладно описані в дослідницькій частині висновку. Розгерметизація заднього лівого колеса причепа Прагматек А8-4321, р.н. НОМЕР_3 виникла внаслідок прикладання до колеса аварійних (не притаманних для нормальних умов експлуатації колеса) сил. Пошкодження заднього лівого колеса причепа Прагматек А8-4321, р.н. НОМЕР_12 у вигляді пробою шини та деформації диску, і, відповідно, його розгерметизація, утворені внаслідок проникнення країв достатньо твердих предметів-перешкод, тобто пошкодження даного колеса утворені в момент ДТП, під час зіткнення з автомобілем Lexus IS 250, р.н. НОМЕР_5 (т.2 а.с. 32);

висновком експерта № 879-Е від 26.03.2025 за результатами проведення трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12025140000000256, відповідно до якого, розгерметизація заднього правого колеса причепа Прагматек А8- 4321, р.н. НОМЕР_3 виникла внаслідок прикладання до колеса аварійних (не притаманних для нормальних умов експлуатації колеса) сил. Пошкодження заднього правого колеса причепа Прагматек А8-4321, р.н. НОМЕР_3 у вигляді пробою шини, і, відповідно, його розгерметизація, утворені внаслідок проникнення країв достатньо твердих предметів-перешкод, тобто пошкодження даного колеса утворені в момент ДТП, під час зіткнення з автомобілем Lexus IS 250, р.н. НОМЕР_13 (т.2 а.с. 44);

протоколом проведення слідчого експерименту від 13.02.2025 на автодорозі М06 «Київ-Чоп», 587 км+600м за участю підозрюваного ОСОБА_5 , згідно якого ОСОБА_5 повідомив, що 25.01.2025 приблизно в 06.30 год. перебуваючи за кермом автомобіля (спеціалізована вантажна платформа) марки «Mercedes-Benz Sprinter 316», р.н. НОМЕР_1 з причепом «Прагматек А8-4321», р.н. НОМЕР_3 рухався по автодорозі М06 «Київ-Чоп», в напрямку м. Києва. В той момент на вулиці була темна пора доби, без вуличного освітлення, без опадів, дорожнє покриття асфальтне, обледеніле. Під час проїзду заокруглення дороги праворуч по напрямку його руху, виявив зустрічний автомобіль, швидкість якого була великою, повідомити не може, який частково рухався по його смузі. Після чого ОСОБА_5 вивернув кермо праворуч і застосував гальмування, розуміючи, що розминається із вказаним автомобілем. Продовжуючи рух ближче до правого краю дороги, почув позаду удар. В момент удару передня частина керованого ним транспортного засобу знаходилася від д.з. 5.68 (587 км) дод. 1 ПДР України на віддалі 659,2 м. в момент виявлення зустрічного автомобіля (його світло фар), такий перебував відносно місця ним знаходження передньої частини керованого транспортного засобу в момент удару, на віддалі 103.7 м і цей час в ході проведеної видимості не можливо бачити, що такий рухається за межами своєї смуги, тобто на зустрічній. В момент коли він застосував гальмування керованого транспортного засобу, то передня частина керованого ним транспортного засобу відносно зафіксованого місця, коли він почув шум удару т/з, є на віддалі 16,9 м. В момент, коли підозрюваний ОСОБА_5 застосував гальмування, тобто реагуючи на зустрічний автомобіль, то віддаль від передньої частини керованого ним транспортного засобу до передньої частини зустрічного автомобіля становить 42,3 м. Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що зустрічний автомобіль рухався по осьовій лінії дорожньої розмітки в напрямку до м. Чоп, з частковим виїздом лівого борта на смугу для руху до м. Києва. Проведеними замірами встановлено, що в цей момент віддаль від лівого борта зустрічного автомобіля до д.р. 1.1 дод.2 ПДР України становить 0,6 м. Після чого, на смузі руху до м. Києва, в поперечній проекції крейдою було зроблено відмітку від д.р. 1.1 Дод.2 ПДР на віддалі 0,6 м, і проведеними замірами встановлено, що дана відмітка знаходиться від д.р. 1.2 Дод. 2 ПДР на віддалі 3,9 м (т.2 а.с. 51);

висновком експерта №СЕ-19/114-25/5356-ІТ від 25.03.2025 відповідно до якого у цій дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля (спеціалізована вантажна платформа) Mercedes-Benz Sprinter 316 (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом Прагматек А8-4321 (номерний знак НОМЕР_14 ), ОСОБА_5 , повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.12.1 та 12.2 Правил дорожнього руху. У цій дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Lexus IS 250 (номерний знак НОМЕР_13 ), ОСОБА_13 , повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху. У цій дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Lexus IS 250 (номерний знак НОМЕР_13 ), ОСОБА_13 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем (спеціалізована вантажна платформа) Mercedes-Benz Sprinter 316 (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом Прагматек А8-4321 (номерний знак НОМЕР_14 ), шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. У діях водія автомобіля спеціалізована вантажна платформа) Mercedes-Benz Sprinter 316 (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом Прагматек А8-4321 (номерний знак НОМЕР_14 ), ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 та 12.2 Правил дорожнього руху і факт невідповідності дій водія вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху знаходиться з технічної точки зору в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. У діях водія автомобіля Lexus IS 250 (номерний знак НОМЕР_13 ), ОСОБА_13 , не вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, але вбачається невідповідність вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху, однак вказаний факт невідповідності дій водія не знаходиться з технічної точки зору в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. Питання щодо причини настання цієї дорожньо-транспортної пригоди не вирішувалося, оскільки таке не входить до компетенції судового експерта (т.2 а.с. 66);

постановою від 25.01.2025 про визнання та приєднання до справи речового доказу, а саме: автомобіля (спеціалізована вантажна платформа) Mercedes-Benz Sprinter 316 р.н. НОМЕР_1 з причепом «Прагматек А8-4321», р.н. НОМЕР_14 (на платформі перебував автомобіль «Skoda Octavia», іноземної реєстрації, VIN: НОМЕР_2 і на причепі перебував автомобіль «Nissan Qashqai», іноземної реєстрації, : НОМЕР_4 ) (т.2 а.с.79);

постановою від 13.02.2025 про визнання та приєднання до справи речового доказу, а саме: два задні колеса причепа «Прагматек А8-4321», р.н. НОМЕР_14 (т.2 а.с. 96);

постановою від 25.01.2025 про визнання та приєднання до справи речового доказу, а саме: автомобіль «Lexus IS 250», р.н. НОМЕР_13 (т.2 а.с. 99);

постановою від 25.01.2025 про визнання та приєднання до справи речового доказу, а саме: права блок-фара, фрагмент бамперу автомобіля «Lexus IS 250», р.н. НОМЕР_13 , уламки пластику білого та чорного кольорів різної форми (т.2 а.с. 104);

постановою від 13.02.2025 про визнання та приєднання до справи речового доказу, а саме: переднє ліве колесо автомобіля «Lexus IS 250», р.н. НОМЕР_13 (т.2 а.с. 108);

Крім цього, у судовому засіданні було досліджено: копію паспорта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_15 виданого Маневицьким РВУМВС України у Волинській області, копію паспорта громадянина України ОСОБА_5 для виїзду за кордон, НОМЕР_16 , копію посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_17 , копію посвідчення серії НОМЕР_18 виданого Управлінням ПФУ в Маневицькому районі, відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено пенсію по інвалідності ІІ групи за станом здоров`я, копію посвідчення №019 виданого 12.12.2022 Благодійним фондом «Затишок», відповідно до якого ОСОБА_24 є волонтером, інформацію з адмінпрактики, з якої встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.01.2025, відповідно до якого у ОСОБА_5 ознак сп`яніння не виявлено, копію договору №14 про надання волонтерської допомоги від 12.12.2022, укладеного між Благодійним Фондом «Затишок» та ОСОБА_5 , копію ухвали Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2025 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3929487 від 25.01.2025, відповідно до якої, 25.01.2025 о 05 год. 52 хв. у с. Добряни, дорога Київ-Чоп 612 км, водій ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz Sprinter 316 CD, номерний знак НОМЕР_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямів, чим порушив п.34 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. На водія накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Адвокатом ОСОБА_8 подано клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження (справа №447/1090/25) висновку експерта №225/25 від 13.10.2025, дослідити та врахувати наявні у ньому відомості під час розгляду даної справи по суті.

Такий висновок експерта суд до уваги не приймає, оскільки експертиза була проведена на замовлення адвоката ОСОБА_8 на підставі копій матеріалів кримінального провадження, пояснень обвинуваченого, власного трактування обставин ДТП адвокатом. Крім цього, вказаний висновок експерта складено на підставі заяви адвоката ОСОБА_8 від 08.10.2025 під час розгляду обвинувального акту Миколаївським районний судом Львівської області, що свідчить про самостійне збирання доказів стороною захисту на стадії судового розгляду, в порушення вимог ст. 332 КПК України. Окрім того, експерт при складанні вказаного висновку, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки проводив дослідження по копіях документів та фотографіях, без надання йому слідоутворювальних об`єктів.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що такий висновок експерта є недопустимим доказом.

Крім цього, адвокатом ОСОБА_8 було заявлено клопотання про дослідження в судовому засіданні відомостей стосовно з`єднань операторів мобільного зв`язку та можливого спілкування потерпілим ОСОБА_13 у момент зіткнення транспортних засобів. За погодженням сторін у судовому засіданні, потерпілою ОСОБА_9 було надано мобільний телефон для дослідження адвокатом ОСОБА_8 , інформація, яка містилась на такому, не містила жодних відомостей про активні виклики чи з`єднання під час даної події. Відтак, клопотання про витребування інформації у оператора мобільного зв`язку суд вважає необґрунтованим та таким що не містить жодної доказової бази щодо механізму настання ДТП та не є об`єктивним із подією, а відтак, у задоволенні такого слід відмовити.

Дотримуючись принципів об`єктивності та неупередженості, суд забезпечив сторонам рівні можливості для реалізації їхніх прав щодо подання доказів та доведення їх переконливості. У межах висунутого обвинувачення суд безпосередньо дослідив докази та перевірив усі обставини, що мають значення для ухвалення законного рішення.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_13 .

При призначенні покарання обвинуваченому суду дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, його наслідки смерть потерпілого, дані про особу обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, раніше не судимий, є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, його вік, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Суд бере до уваги позицію потерпілих, та представника потерпілих, які наполягали на призначенні обвинуваченому справедливого та найсуворішого покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_5 слід визнати винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та призначити покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Щодо призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Суд зазначає, що злочин, кваліфікований ч.2 ст. 286 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким.

При цьому, згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує думку прокурора, яка просила застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, потерпілу та її представника, які підтримали думку прокурора.

При цьому суд враховує обставини події та фактичні обставини справи на час вчинення ДТП. Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами. Такий захід є обґрунтованим, зважаючи на тяжкість наслідків дорожньо-транспортної пригоди, а саме - смерть потерпілого ОСОБА_25 .

Щодо заявленого цивільного позову у кримінальному провадженні суд зазначає.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та\або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної або юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

15.04.2025 на адресу суду надійшов цивільний позов поданий представником цивільних позивачів адвокатом ОСОБА_10 , в інтересах ОСОБА_9 , малолітнього ОСОБА_15 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 6000000,00 грн., а також витрати на правову допомогу.

Дані вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок загибелі чоловіка, ОСОБА_9 зазнала глибоких моральних страждань, які не минають з часом. Смерть коханого чоловіка стала глибокою травмою, яка повністю змінила її життя. Щодня вона переживає почуття втрати, гіркоти й болю, оскільки вона залишилась без найближчої людини, з якою її поєднували подружні узи, любов, спільне життя плани на майбутнє та виховання сина. На момент загибелі чоловіка, ОСОБА_9 знаходилась у декретній відпустці, а чоловік був основним годувальником сім`ї, який повністю забезпечував родину. Втрата чоловіка спричинила потерпілій глибокий емоційний шок, вона змушена пристосовуватись до нових умов життя, що включають не лише фізичні навантаження, пов`язані з доглядом за дитиною, а й постійну тривогу за майбутнє. Залишившись без допомоги з боку чоловіка, вона відчуває себе постійно на межі емоційного виснаження. Психологічні наслідки цієї втрати є настільки глибокими, що ОСОБА_9 відчуває постійну тривогу, відчуття безпорадності та невизначеності. Враховуючи глибину страждань, моральні і фізичні труднощі, які вона переживає, позивачка оцінює моральну шкоду у 1500000 гривень. Вважає, що ця сума є розумною та необхідною для часткового відновлення її емоційного стану та організації нового етапу життя після такої тяжкої втрати.

Внаслідок загибелі батька, ОСОБА_15 зазнав непоправної моральної шкоди, яка проявляється не лише в емоційній сфері, але й у неможливості формування повноцінного уявлення про батьківську любов, турботу, виховання та захист. ОСОБА_15 змушений буде проходити всі етапи свого дорослішання без найважливішої чоловічої постаті у своєму житті без батька. Він не знатиме його голосу, не матиме спогадів про спільні ігри, прогулянки, родинні свята. Про свого тата він знатиме лише з розповідей рідних, фотографій та відео, але ніколи не зможе відчути його обіймів, тепла чи почути його поради. Дитина буде зростати в неповній сім`ї, позбавлена тієї важливої ролі батька у формуванні особистості, моральних орієнтирів і емоційної підтримки. Відсутність батька негативно позначатиметься на всіх етапах становлення ОСОБА_15 як особистості від дитинства до зрілості. Хоча, ОСОБА_15 ще не може усвідомлювати цю втрату, її наслідки будуть супроводжувати його все життя: через нестачу емоційної опори, відчуття неповноцінності, соціального дискомфорту у спілкуванні з однолітками, які мають повноцінні родини. Враховуючи тяжкість і тривалість моральних наслідків для дитини, ОСОБА_9 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_15 , обґрунтовано оцінює розмір завданої йому моральної шкоди у 1500000 гривень. Зазначена сума є справедливою компенсацією за позбавлення дитини можливості зростати в повноцінній родині, за неможливість відчувати батьківську любов, опіку та підтримку, а також за емоційні та психологічні наслідки, які матимуть довготривалий характер.

Внаслідок загибелі сина, ОСОБА_11 зазнав глибоких моральних страждань та переживань, які продовжуються донині, а враховуючи його вік, такі страждання особливо тяжко впливають на його стан. Смерть сина стала для нього надзвичайно тяжким потрясінням, адже він втратив не лише сина, а й надійну підтримку, помічника, близьку людину, з якою мав тісні та теплі стосунки. Через раптову та трагічну загибель сина ОСОБА_11 постійно перебуває у пригніченому стані, втратив спокій, погіршилось самопочуття та психологічний стан, а також він відчуває постійну втому, моральну і фізичну виснаженість. Через втрату сина, батька переслідує відчуття самотності, тривожності, відсутність бажання до подальшого життя. Часто відчуває пригнічення та душевну тяжкість, так як проживаючи в квартирі часто бачить особисті речі сина, його фотографії та результати спільної праці. Смерть сина призводить до великого смутку та жалю, які не закінчаться ніколи, оскільки життя батьків, так чи інакше пов`язане із потребою присутності дітей які стають опорою в житті та надією на допомогу в старості. Враховуючи те, що батько позбавлений підтримки і допомоги від загиблого, а також те, що смерть сина повністю змінила його життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, батько оцінює розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди у 1000000 гривень. Такий розмір вважає розумним, справедливим і необхідним для часткового відновлення попереднього стану та зможе допомогти в організації життя після тяжкої втрати.

Внаслідок загибелі сина, ОСОБА_16 незважаючи на те, що пройшов вже час, так і не змирилася, із його втратою. Постійно ловить себе на думці про нього, та не може змиритися з тим, що його вже немає. У матері після смерті погіршилось самопочуття, а також вона відчуває постійну втому, моральну і фізичну виснаженість. Вона часто плаче через втрату свого сина, особливо, коли в її поле зору попадають особисті речі загиблого, його фотографії, на яких він щасливий та життєрадісний, адже, до дня смерті вона із загиблим перебувала в дуже теплих та близьких відносинах. Через цей стрес та трагічні спогади смерті сина вона погано спить вночі, стан її самопочуття значно погіршився. Зважаючи на її похилий вік такі тривалі хвилювання негативно впливають на стан її здоров`я. Також через душевний біль та гнітючі психологічий переживання погіршилось самопочуття та психічний стан, її постійно супроводжує пригнічений настрій, депресії, погіршилось фізичне здоров`я, що не дозволяє повернутись до звичного способу життя. Втрата сина є однозначно передчасною, оскільки на момент смерті йому було лише 29 років і будь-яких передумов для його смерті не було. Враховуючи те, що мати позбавлена підтримки і допомоги від загиблого, а також те, що смерть сина повністю змінила її життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, мати оцінює розмір грошового відшкодування завданої їй моральної шкоди лише у 1000000 гривень. Такий розмір є розумним, справедливим і необхідним для часткового відновлення попереднього стану та зможе допомогти в організації життя після тяжкої втрати.

Внаслідок загибелі брата, ОСОБА_12 незважаючи на те, що пройшов вже час, так і не змирилася, із його втратою. Сестра була в дуже теплих, близьких та хороших відносинах з братом, так як довгий час проживали разом у великій та дружній сім`ї. Навіть після переїзду та утворення власної сім`ї сестра продовжували спілкуватись з братом по телефону, святкували всі родинні та релігійні свята, приїжджали один до одного в гості. Загибель брата стала для ОСОБА_12 шоком. Вона втратила важливу людину, з якою ділилася життєвими радощами і труднощами. Його смерть позбавила її відчуття родинної повноти, стабільності та безпеки. Після цієї трагедії в її житті настала емоційна криза: з`явилися тривожні стани, часті напади безпричинного плачу, порушення сну, зниження працездатності, хронічне відчуття втрати. Психологічний дискомфорт посилюється тим, що загиблий брат регулярно допомагав їй у вирішенні практичних питань, підтримував морально у складні періоди, був частим гостем у її домі. ОСОБА_12 перебуває у стані постійного внутрішнього напруження та туги, які не минають з часом. з урахуванням викладеного, глибини вже перенесених позивачем моральних страждань та тих нескінченних страждань, що будуть переслідувати сестру довготривалий час, перенесених нею моральних переживань, які продовжують тривати по даний час і ніколи не закінчиться та пов`язаних з цим істотними вимушеними змінами у її життєвих стосунках, часу та зусиль, які можливо хоч частково відновлять стан її психологічного здоров`я, величину моральної шкоди ОСОБА_12 оцінює лише у 1000000 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із душевними стражданнями. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, зокрема, фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку із ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків із оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Судом встановлено, що цивільний позов, поданий адвокатом ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 та інших членів родини загиблого, ґрунтується на засадах розумності, виваженості та справедливості, оскільки передчасна смерть ОСОБА_13 стала для позивачів непоправною втратою, що призвела до фундаментальних і незворотних змін у їхньому житті.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, виходить з характеру, глибини та тривалості страждань кожного з позивачів, а також ступеня близькості їхніх стосунків із загиблим. Аналізуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога дружини та малолітнього сина загиблого - підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі по 1 500 000 гривень, оскільки вона внаслідок злочину не лише втратила чоловіка та емоційну опору, а й залишилася без єдиного джерела доходу для існування, перебуваючи у декретній відпустці. Призначена сума компенсації відповідає ступеню моральних страждань дружини, яка внаслідок втрати чоловіка змушена самостійно забезпечувати виховання дитини та нести повну відповідальність за добробут родини в стані тривалого психологічного стресу, а син буде рости без батька.

Разом з тим, оцінюючи вимоги інших потерпілих - батьків та сестри загиблого, суд, повною мірою розділяючи їхній біль та визнаючи глибину перенесеного ними психотравмуючого впливу, керується принципом балансу інтересів та враховує, що будь-яка грошова виплата є лише символічним актом підтримки, а не еквівалентом вартості людського життя. Виходячи з критеріїв розумності, співмірності та достатності, суд вважає, що з обвинуваченого на користь ОСОБА_11 , ОСОБА_16 ОСОБА_12 слід стягнути моральну шкоду у розмірі 600000 гривень, тобто по 200000 гривень кожному.

В решті позовних вимог відмовити.

На думку суду, саме такий розмір компенсації дозволить частково нівелювати негативні наслідки трагедії, не порушуючи при цьому загальних засад справедливості, розумності та виваженості судового рішення. При визначенні суми стягнення суд враховує наявність у власності обвинуваченого активів, а саме таких транспортних засобів: автомобіля МАЗ 5334 (1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_19 , об`єм двигуна 11150 см. куб.); автомобіля HONDA ACCORD (2017 року випуску, номерний знак НОМЕР_20 , об`єм двигуна 2356 см. куб.); причепа ПР 4ПТ60 (1976 року випуску, номерний знак НОМЕР_21 ) та причепа ПРАГМАТЕК А8-4321 (2024 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 ). Здійснення обвинуваченим діяльності у сфері перевезення транспортних засобів з Європи свідчить про наявність у нього можливості сплатити кошти на відшкодування моральної шкоди.

Як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року справа №752/17832/14-ц, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Щодо стягнення з обвинуваченого витрат за надання представником потерпілих адвокатом ОСОБА_10 правничої допомоги у розмірі 21000,00 грн., користь кожного із цивільних позивачів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються зокрема із витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Так, представник потерпілих адвокат ОСОБА_10 у клопотанні про стягнення судових витрат зазначив, що кожному із цивільних позивачів було надано такі послуги: консультація клієнта, щодо порядку, строків та можливих наслідків подання цивільного позову тривалістю 1 година вартістю 3000,00 грн; підготовчі дії спрямовані на подання цивільного позову тривалістю 1 година вартістю 3000,00 грн., підготовка та подання цивільного позову тривалістю 2 години вартістю 6000,00 грн., судовий розгляд справи (участь у судових засіданнях) тривалістю 3 години вартістю 9000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи долучено копії договорів про надання правничої допомоги №4/ЦПК/2025 від 28.03.2025, укладеного між адвокатом ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_15 , №5/ЦПК/2025 від 28.03.2025, укладеного між адвокатом ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , №6/ЦПК/2025 від 28.03.2025, укладеного між адвокатом ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , №11/ЦПК/2025 від 08.04.2025, укладеного між адвокатом ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ; копії додатків №2 до договору про надання правничої допомоги від 28.03.2026, відповідно до яких, вартість послуг адвоката щодо надання правничої допомоги Клієнту по захисту його інтересів в суді становить 3000,00 грн. за годину роботи Адвоката, що пов`язана з наданням правничої допомоги Клієнту. Також, до матеріалів справи долучено копії ордерів про надання правничої допомоги ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_15 . Крім цього, розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу підтверджується детальним описом робіт від 24.11.2025. Згідно якого, адвокатом ОСОБА_10 було надано правову допомогу кожному з чотирьох цивільних позивачів обсягом 7 годин на суму 21 000,00 грн, що загалом становить 84 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків, надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.182 ЦПК України).

Суд бере до уваги позиції сторін, кількість призначених судових засідань і присутності у таких представника цивільних позивачів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та подані докази щодо понесення витрат на правову допомогу, вважає такі обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення у розмірі 84000,00 гривень, тобто по 21000,00 грн. на користь кожного із цивільних позивачів.

Щодо витрат за зберігання транспортного засобу на арешт майданчику то питання відшкодування таких витрат може бути виріщено після фактичної сплати таких та звернення до заподіювача шкоди у випадки відмови добровільно відшкодувати шкоду в порядку цивільного судочинства.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта під час досудового розслідування і судового розгляду за проведення судових експертиз на загальну суму 73299,45 грн., а саме: судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортних засобів № CE-19/114-25/2692-ІТ від 19.03.2025, становить 5 969,25 грн; судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/114-25/2693-ІТ від 11.03.2025, становить 3 979,50 грн; судової транспортно-трасологічної експертизи №725-Е від 18.03.2025 становить 25444,80 грн., судово-трасологічної експертизи №880-Е від 06.03.2025, становить 10177,92 грн., судової трасологічної експертизи №878-Е від 26.03.2025, становить 11874,24 грн., судової трасологічної експертизи №879-Е від 26.03.2025, становить 11874,24 грн., судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод №СЕ-19/114-25/5356-ІТ від 25.03.2025, становить 3979,50 грн.

Враховуючи, що під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який під час судового розгляду змінено на нічний домашній арешт, строк дії якого закінчився та судом не продовжувався.

07.08.2025 ухвалою судді обрано обвинуваченому (підсудному) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, що полягає у забороні залишати місце проживання у період часу з 20:00 по 08:00 год. до 27.07.2025 включно, із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Зважаючи на те, що строк дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту закінчився і не продовжувався. Після чого, обвинуваченому ОСОБА_26 було обрано запобіжний захід у вигляді застави. Враховуючи, що термін дії запобіжного заходу у виді застави, обраного стосовно ОСОБА_5 згідно ухвали суду від 07.08.2025, закінчився 05.10.2025 та судом не продовжувався, підстав для обрання ОСОБА_5 нового запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, вирішити питання щодо арештованого майна.

Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення у виді цілодобового домашнього арешту з 27.01.2025 по 18.05.2025 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 73299 (сімдесят три тисячі двісті дев`яносто дев`ять) гривень 45 копійок, а саме:

витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортних засобів № CE-19/114-25/2692-ІТ від 19.03.2025, що становлять 5 969,25 грн;

витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/114-25/2693-ІТ від 11.03.2025, що становлять 3 979,50 грн;

витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №725-Е від 18.03.2025, що становлять 25444,80 грн.,

витрати на проведення судово-трасологічної експертизи №880-Е від 06.03.2025, що становлять 10177,92 грн.,

витрати на проведення судової трасологічної експертизи №878-Е від 26.03.2025, що становлять 11874,24 грн.,

витрати на проведення судової трасологічної експертизи №879-Е від 26.03.2025, що становлять 11874,24 грн.,

витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод №СЕ-19/114-25/5356-ІТ від 25.03.2025, що становлять 3979,50 грн.

Цивільний позов адвоката ОСОБА_10 поданого в інтересах ОСОБА_9 , малолітнього ОСОБА_15 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_22 ) моральну шкоду у розмірі 1500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь малолітнього ОСОБА_15 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_22 ) моральну шкоду у розмірі 1500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_23 ) моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_24 ) моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_25 ) моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_22 ), яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_15 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_23 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_24 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_25 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 15.04.2025 у справі №447/1090/25 на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_26 ), а саме на: транспортний засіб МАЗ 5334, 1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_19 об`єм двигуна (11150 см. куб.); транспортний засіб HONDA ACCORD, 2017 року випуску, номерний знак НОМЕР_20 , об`єм двигуна (2356 см: куб.); причіп ПР 4ПТ60, 1976 року випуску, номерний знак НОМЕР_21 ; причіп ПРАГМАТЕК А8-4321, 2024 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 .

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 у справі №461/719/25 на автомобіль (спеціалізована вантажна платформа) «Mercedes-Benz Sprinter 316», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_27 , за адресою: АДРЕСА_2 та яким керував ОСОБА_5 ,

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 у справі №461/719/25 на причіп «Прагматек А8-4321», р.н. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_27 належить ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 у справі №461/719/25 на автомобіль «Skoda Octavia», іноземної реєстрації, VIN: НОМЕР_2 , який перевозив ОСОБА_5 .

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 у справі №461/719/25 на автомобіль «Nissan Qashqai», іноземної реєстрації, VIN: НОМЕР_4 , який перевозив ОСОБА_5 .

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2025 у справі №461/719/25 на два задні колеса (шини і диск) причепа «Прагматек А8-4321», р.н. НОМЕР_3 .

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 у справі №461/719/25 на автомобіль «Lexus Is 250», р.н. НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_28 належить ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_3 , яким користувався ОСОБА_13 .

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 у справі №461/719/25 на праву блок-фару, фрагмент бамперу автомобіля «Lexus Is 250», р.н. НОМЕР_5 , уламки пластику білого та чорного кольорів різної форми.

Скасувати арешт майна, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2025 у справі №461/719/25 на переднє ліве колесо (шина і диск) автомобіля «Lexus Is 250», р.н. НОМЕР_5 .

Речові докази оптичний диск (DVD-R) із відеоматеріалами з нагрудних камер працівників УПП у Львівській області ДПП, поміщений у паперовий конверт; оптичний диск (DVD-R) із відеозаписом до протоколу проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_5 зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Автомобіль (спеціалізована вантажна платформа) «Mercedes-Benz Sprinter 316», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_29 перебуває у користуванні ОСОБА_27 , за адресою: АДРЕСА_2 та яким керував ОСОБА_5 , причіп «Прагматек А8-4321», р.н. НОМЕР_9 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_27 належить ОСОБА_5 , автомобіль «Skoda Octavia», іноземної реєстрації, VIN: НОМЕР_2 , автомобіль «Nissan Qashqai», іноземної реєстрації, VIN: НОМЕР_4 , які перевозив ОСОБА_5 повернути власнику;

Два задні колеса (шини і диски) причепа «Прагматек А8-4321» р.н. НОМЕР_3 повернути власнику.

Автомобіль «Lexus Is 250», р.н. НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_28 належить ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_3 , яким користувався ОСОБА_13 , праву блок-фару, фрагмент бамперу автомобіля «Lexus Is 250», р.н. НОМЕР_5 , уламки пластику білого та чорного кольорів різної форми, переднє ліве колесо автомобіля «Lexus Is 250», р.н. НОМЕР_5 повернути власниці.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Учас

Суддя ОСОБА_1