Ухвала суду № 136245426, 01.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3164/26

Провадження № 1-кс/461/2691/26

УХВАЛА

Іменем України

01.05.2026 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тишиця Кам`янко-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

в с т а н о в и в :

слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 30 квітня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України. Слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відтак, в органу досудового розслідування є достатньо підстав стверджувати про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Просить клопотання задоволити.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задоволити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні такого. Окрім цього, захисник просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши та вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026140000000392 від 29.04.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 ККУкраїни.

Органом досудового розслідування встановлено, що 29.04.2026 близько 09 год., оперуповноважений Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 за географічними координатами 48.950793, 23.072041, виконував свої службові обов`язки під час проведення обшуку в порядку ст. 234 КПК України та діяв у межах наданих повноважень.

У цей час ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу, який виконує службові обов`язки під час проведення слідчої (розшукової) дії, діючи умисно, всупереч вимогам ст. 68 Конституції України (обов`язок неухильно додержуватися законів України), з метою перешкоджання законній діяльності працівника поліції, а також спричинення йому тілесних ушкоджень, підійшов до останнього та, реалізуючи свій злочинний умисел, обома руками штовхнув його, внаслідок чого ОСОБА_7 впав на землю та отримав тілесні ушкодження у вигляді забою колінного та гомілкоступневого суглобів.

Крім цього, у невстановлений у ході досудового розслідування день, час та місці ОСОБА_5 незаконно придбав бойові припаси, а саме: 30 патронів з маркуванням «270 83», корпус гранати РГД-5 з маркуванням «165-74Т», корпус гранати «Ф-1» з маркуванням «254 47-Г», підривач типу УЗРГМ-2 із маркуванням «222 386-31-80-79 УЗРГМ-2 232П» та підривач типу УЗРГМ-2 з маркуванням «83-86 УЗГРМ-2583», без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної холодної зброї, пристроїв вітчизняного виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими, або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії, та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС №622 від 21.08.1998, ОСОБА_5 почав вищевказані бойові припаси незаконно зберігати за місцем проживання, за адресою: координати АДРЕСА_3 , де в ході проведення санкціонованого обшуку, вони були виявлені та вилучені працівниками Національної поліції України.

29.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30 квітня 2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 ККУкраїни.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом координат 48.950793, 23.072041, що по вул. Джерельна у с. Верхнє Висоцьке, Самбірського району, Львівської області; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; проколом затримання ОСОБА_5 ; довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів №185, №186, №187, №188, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, слідчий суддя вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими.

Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що останній міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

За таких обставин, слідчим та прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а відтак може залишити місце свого проживання. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується не лише тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, а й характером поведінки підозрюваного під час їх вчинення. ОСОБА_5 вчинив протиправні дії щодо працівника правоохоронного органу під час виконання останнім службових обов`язків, що свідчить про зневажливе ставлення до закону та органів державної влади. Така поведінка об`єктивно вказує на підвищену ймовірність ухилення від правосуддя, оскільки особа, яка вже протидіє законним діям правоохоронців, може в подальшому уникати кримінальної відповідальності.

Доведено і наявність ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованих злочинів, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінальних правопорушення, що інкримінується підозрюваному.

Крім того, встановлено, що підозрюваний незаконно зберігав бойові припаси, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки його особи та наявність у нього можливостей до вчинення нових кримінальних правопорушень або протидії правоохоронним органам.

Відтак, посилання сторони захисту на можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає необґрунтованим, оскільки такий не здатний ефективно нейтралізувати встановлені ризики. Зокрема, застосування домашнього арешту не виключає можливості контакту підозрюваного зі свідками, а також не гарантує його належної процесуальної поведінки.

З урахуванням наведеного, оцінивши у сукупності наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, а також оцінивши клопотання з точки зору його обґрунтованості, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним у справі ризикам. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та запобігти наведеним ризикам, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Слідчий суддя враховує, що інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення пов`язані із застосуванням насильства щодо працівника правоохоронного органу, який перебував при виконанні службових обов`язків, а також незаконним придбанням та зберігання бойових припасів. Характер та спосіб вчинення інкримінованих дій свідчать про підвищений рівень суспільної небезпечності підозрюваного, його зневажливе ставлення до вимог закону та готовність до активної протидії працівникам правоохоронних органів.

Окрім цього, встановлені у кримінальному провадженні обставини (зокрема незаконне зберігання боєприпасів) об`єктивно свідчать про наявність у підозрюваного потенційної можливості до вчинення нових кримінальних правопорушень або протиправного впливу на учасників кримінального провадження.

За таких обставин, визначення застави як альтернативного запобіжного заходу не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки сама по собі можливість внесення грошових коштів не усуває встановлених ризиків, зокрема ризику впливу на свідків чи ухилення від правосуддя.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що у даному випадку визначення розміру застави не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, а відтак відсутні підстави для її визначення.

З урахуванням фактичних обставин справи, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-177, 183, 197, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 задоволити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тишиця Кам`янко-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», без визначення розміру застави, строком на 60 діб, тобто до 27 червня 2026 року включно.

Строк дії ухвали становить до 27 червня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 05.05.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1