Рішення № 136245285, 05.05.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/168/26

Провадження 2/438/240/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 травня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі: головуючого Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря судового засідання Дівчур В.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ТУ-СТАНЬ» про усунення перешкод у користуванні майном,

встановив:

Представник позивача адвокат Сащук М.М. звернувся до Бориславського міського суду Львівської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до приватного підприємства «ТУ-СТАНЬ», просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належним їй на праві власності житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про місцезнаходження юридичної особи з адреси: 82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Володимира Великого, буд.121, на іншу актуальну адресу.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 01 жовтня 2009 року між позивачкою та відповідачем було укладено Договір оренди приміщення, відповідно до умов якого відповідач з метою розміщення офісу служби радіо таксі прийняв в строкове платне користування одну кімнату в даному будинку. Крім того, відповідач вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про даний житловий будинок, як про своє місцезнаходження юридичної особи. Договір припинив дію 31 грудня 2010 року, відповідач більше не здійснює діяльність за даною адресою, проте змінювати своє зареєстроване місце знаходження юридичної особи на актуальне відмовляється. Спочатку позивачка не надавала цьому належної уваги, проте з часом останній почали надходити податкові повідомлення - рішення про сплату податку. Згідно відповіді ГУ ДПС у Львівській області, оскільки в будинку позивача зареєстрований відповідач, пільга зі зменшення бази оподаткування до позивача не застосовується. Наведене є очевидним порушенням права позивача, як власника майна, що створює їй перешкоди у користуванні майном та призводить до майнових збитків, тому остання вирішила звернутися за захистом до суду.

Ухвалою судді від 09.02.2026р. справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідач в особі директора ПП «ТУ-СТАНЬ» надав відзив на позов в якому вказав, що проти задоволення позову заперечують в повному обсязі. 05.02.2011р. було укладено Договір купівлі-продажу служби радіо-таксі 1555,1559 між власником ОСОБА_2 та ПП «ТУ-СТАНЬ». У Договорі вказано, що радіо таксі 1555, 1559 розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , це коридор і одна кімната у будинку, стоянка на подвір`ї. Податок на нерухоме майно позивача відповідач щороку компенсує п. Пігур Володимиру у повному обсязі шляхом перерахунку коштів на особисту банківську карту. У 2016 році позивач змусила їх вибратися з приміщення, що й було зроблено, у будинку лишилась система радіостанції та комунікації зв`язку. Доступу до них у відповідача не має з 2016 року. У зв`язку з війною підприємство тимчасово не працює. Через дії позивача відповідач був змушений звернутися до суду з проханням встановити сервітут та майно. Вважає вимоги позивача надуманими і такими, що не відповідають закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, долучені до позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2004р., реєстрацій номер:4450025.

Суду також представлений позивачем Договір оренди приміщення від 01.10.2009 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 передає в строкове платне користування одну кімнату площею 14 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 . Майно передається в оренду з метою розміщення офісу служби радіо таксі 1555, 1559 приватного підприємства «Тустань». Договір діє до 31.12.2010р.

З відповідей Головного управління ДПС у Львівській області від 17.07.2025р. та 08.08.2025р. на заяву ОСОБА_3 згідно з наявною податковою інформацією, будинок який належить позивачці використовується з метою одержання доходів, а саме за адресою: будинок АДРЕСА_2 зареєстровано ПП «ТУ-СТАНЬ», основним видом діяльності є надання послуг таксі. З огляду на зазначене, пільга зі зменшення бази оподаткування на 120 кв.м. не застосовувалася та було сформовано і вручено податкові повідомлення рішення про сплату податку на нерухоме майно.

Відповідачем суду представлений Договір купівлі-продажу служби радіо таксі 1555, 1559 від 05 лютого 2011р. з якого вбачається, що радіо-таксі 1555, 1559 розміщене за адресою: АДРЕСА_2 .

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до частини першої та другої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою, частиною другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом частини першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи те, що строк договору оренди укладеного між позивачем та відповідачем сплинув 31.12.2010р., відповідач у наданому відзиву підтвердив, що підприємство не працює та у 2016 році вибралося з приміщення належного позивачу, таким чином, формальне використання адреси приміщення для визначення місцезнаходження юридичної особи створює перешкоди у здійсненні права власності та є порушенням прав позивача.

Крім того, позивачка вимушена нести додаткові витрати зі сплати податку на нерухоме майно через наявність в реєстрі неактуальних відомостей щодо реєстрації в належному їй будинку приватного підприємства «ТУ-СТАНЬ». Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню спладений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268,354, 355 ЦПК України, ст.ст.15,16, 319, 321, 391 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «ТУ-СТАНЬ» про усунення перешкод у користуванні майном, задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належним їй на праві власності житловим будинком , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом внесення приватним підприємством «ТУ-СТАНЬ» змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про місцезнаходження юридичної особи з адреси: 82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Володимира Великого, буд.121, на іншу актуальну адресу.

Стягнути з приватного підприємства «ТУ-СТАНЬ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.05.2026 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач - приватне підприємство «ТУ-СТАНЬ», фактична адреса: вул. І. Рєпіна, 7/1, м.Дрогобич Львівської області, ідент. код 36562584.

Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ