Ухвала суду № 136242924, 05.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9059/26

Провадження № 1-кс/643/3624/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором клопотання слідчого СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2026 за № 12026221170001149, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділ Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області проводить досудове слідство по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2026 за № 12026221170001149, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 30.04.2026 до чергової частини Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт, про те що за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зберігає при собі особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах з метою їх подальшого збуту.

Так, 30.04.2026 о 15 год 14 хв, за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120 за підозрою у вчиненні злочину затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході особистого обшуку якого, проведеного у період часу з 17.53 год по 18.48 год. слідчим СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській ОСОБА_5 виявлено та вилучено 29 згортків з психотропними речовинами у формі пігулок та мобільний телефон «iphone XR» з ІМЕІ НОМЕР_1 .

Також, ОСОБА_4 в присутності понятих та з використанням засобів відеофіксації добровільно повідомив, що за адресою свого фактичного мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , зберігає вибухову речовину.

У подальшому, 30.04.2026 у період часу з 19.16 год. до 21.28 год. в ході проведення обшуку місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено наступне майно:1) полімерний пакет синього кольору, в якому 6 (шість) деталей невідомих пристроїв з дротами та мікросхеми, а також 10 (десять) частин металевих невідомих пристроїв та 1 (один) пристрій з невідомого сплаву, обмотаний стрічкою; 2) мобільний телефон ТМ «Infinix smart 8» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , з сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_4 , в якому міститься інформація щодо збуту психотропних речовин; 3) мобільний телефон ТМ «Redmi Note» 13, imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , від якого ОСОБА_4 надав пароль 2834, в якому міститься інформація у месенджері «Телеграм» про придбання ОСОБА_4 вищеозначених психотропних речовин.

Згідно з довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів тверда речовина сірого кольору обмотана липкою стрічкою, приблизною вагою 300 г належить до категорії «Обмежено небезпечно».

Вищезазначені речі вилучено та поміщено до спеціальних пакетів НПУ, опечатано підписами усіх учасників слідчої дії.

30.04.2026 слідчим винесено постанову про визнання речових доказів у кримінальному провадженні, а саме вилученого в ході обшуку майна.

Власником вилученого майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Якщо вилучені речі не арештувати, то наслідком повернення її особі, у якої вони були вилучені, може бути пошкодження, псування. Вказане тимчасово вилучене майно має значення у кримінальному провадженні, речового доказу.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що на вилучених в ході обшуку речах, можуть міститися сліди кримінального правопорушення які в подальшому стануть об`єктами дослідження під час призначення та проведення експертиз, та інформація про обставини вчинення кримінального правопорушення, приймаючи до уваги те, що вищевказане майно буде використане у кримінальному проваджені в якості речових доказів, з метою збереження речових доказів та позбавлення можливості їх знищення або переховування.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Відповідно до ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи обмежені строки розгляду клопотання, слідчий суддя не вбачає підстав для відкладення його розгляду.

В зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.

Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

30.04.2026 у період часу з 19.16 год. до 21.28 год. в ході проведення обшуку місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено наступне майно:1) полімерний пакет синього кольору, в якому 6 (шість) деталей невідомих пристроїв з дротами та мікросхеми, а також 10 (десять) частин металевих невідомих пристроїв та 1 (один) пристрій з невідомого сплаву, обмотаний стрічкою; 2) мобільний телефон ТМ «Infinix smart 8» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , з сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_4 , в якому міститься інформація щодо збуту психотропних речовин; 3) мобільний телефон ТМ «Redmi Note» 13, imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , від якого ОСОБА_4 надав пароль 2834, в якому міститься інформація у месенджері «Телеграм» про придбання ОСОБА_4 вищеозначених психотропних речовин.

Постановою слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області від 30.04.2026 року полімерний пакет синього кольору, в якому 6 (шість) деталей невідомих пристроїв з дротами та мікросхеми, а також 10 (десять) частин металевих невідомих пристроїв та 1 (один) пристрій з невідомого сплаву, обмотаний стрічкою; мобільний телефон ТМ «Infinix smart 8» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , з сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_4 , в якому міститься інформація щодо збуту психотропних речовин; мобільний телефон ТМ «Redmi Note» 13, imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , від якого ОСОБА_4 надав пароль 2834, в якому міститься інформація у месенджері «Телеграм» про придбання ОСОБА_4 вищеозначених психотропних речовин, які було виявлено та вилучено 30.04.2026 року визнані речовими доказами в кримінальному проваджені №12026221170001149 від 30.04.2026р.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суд ум. Харкова від 01.05.2026 справа №643/8959/26 (провадження №1-кс/643/3597/26) надано слідчому СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_5 дозвіл на проведення обшуку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «ГРАНД МЕЙСОН» (код ЄДРПОУ 44081597), та в якій проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою вилучення полімерного пакету синього кольору, в якому 6 (шість) деталей невідомих пристроїв з дротами та мікросхеми, а також 10 (десять) частин металевих невідомих пристроїв та 1 (один) пристрій з невідомого сплаву, обмотаний стрічкою; мобільного телефону ТМ «Infinix smart 8» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , з сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_4 , в якому міститься інформація щодо збуту психотропних речовин; мобільного телефону ТМ «Redmi Note» 13, imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , від якого ОСОБА_4 надав пароль 2834, в якому міститься інформація у месенджері «Телеграм» про придбання ОСОБА_4 вищеозначених психотропних речовин. У зв`язку із фактичним проведенням обшуку, дану ухвалу вважати виконаною та такою, що не надає право повторно проникнути до володіння особи.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.

Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Крім цього, відповідно до п.п. 4, 5 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядку виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також, згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно (з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування майном) вилучене в ході обшуку, проведеного 30.04.2026 в період часу з 19:16 до 21:28 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на:

- полімерний пакет синього кольору, в якому 6 (шість) деталей невідомих пристроїв з дротами та мікросхеми, а також 10 (десять) частин металевих невідомих пристроїв та 1 (один) пристрій з невідомого сплаву, обмотаний стрічкою;

- мобільний телефон ТМ «Infinix smart 8» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , з сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_4 , в якому міститься інформація щодо збуту психотропних речовин;

- мобільний телефон ТМ «Redmi Note» 13, imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , від якого ОСОБА_4 надав пароль 2834, в якому міститься інформація у месенджері «Телеграм» про придбання ОСОБА_4 вищеозначених психотропних речовин.

Зберігання майна зазначеного в п.п.1.1-1.3 визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19 листопада 2012 року №1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, а саме в приміщенні збереження речових доказів Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 30.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1