Рішення № 136242877, 28.04.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12396/25

Провадження № 2-а/643/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.,

за участю секретаря Пантак В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові № 01/513 від 09.07.2025; визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 01/513 від 09.07.2025 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ; справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити за відсутністю події та складу такого правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він отримав на адресу реєстрації місця проживання простим листом, - простим відправленням через «Укрпошту» (на відправному штемпелі стоїть відтиск з датою відправлення 18.07.2025) постанову № 01/513 від 09.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Будучи незгодним із вказаною постановою 28.07.2025 він звернувся за захистом своїх прав до Салтівського районного суду м. Харкова. Протокол про адміністративне правопорушення не складався; для участі у розгляді матеріалів по справі про адміністративне правопорушення він не викликався, з матеріалами справи не знайомився і така можливість йому не надавалась, пояснення з приводу адміністративного правопорушення не надавав. ОСОБА_1 за релігійними переконаннями 21.07.2025 подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 про відстрочення від призову за ч. 1 п. 24 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації, дані у мобільному додатку « ІНФОРМАЦІЯ_5 не отримував, від явки до органів ТЦК та СП не ухилявся. Вважає, що відповідачем грубо порушені вимоги статей 278, 279 КУпАП, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надав йому можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, та такі права та обов`язки йому не роз`яснювалися; не були з`ясовані всі обставини щодо направлення повістки, належності способу оповіщення про явку до ТЦК, поважності причин неявки за викликом; жодні докази на підтвердження скоєння ним адміністративного правопорушення в постанові не зазначено та до постанови не додано; він лише отримав копію постанови поштою. Отже, дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними. Так, він вчасно уточнив свої облікові дані, до цього часу такі уточнені дані не змінилися. На адресу його місця проживання та місця мешкання, як ВПО, а також в інший спосіб жодних повідомлень або повісток про виклик до ТЦК не надходило, на номер мобільного телефону ніхто не телефонував і не запрошував до ТЦК, про те, що він притягнутий до адміністративної відповідальності дізнався, коли отримав просте поштове відправлення 31.07.2025 за своїм місцем реєстрації. Оскаржувана Постанова взагалі не містить інформації, яка б надавала можливість дійти висновку про оповіщення його належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки повідомлень від поштового відділення про надходження рекомендованого листа він не отримував, не з`ясовано питання чому він не з`явився, чи є причини його неявки поважними та спосіб порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також у постанові № 01/513 не зазначено його статус (призовник, резервіст чи військовозобов`язаний). До того ж, посилання в оскаржуваній постанові на абзац 1 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого «Громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;», є недоречним і не відповідає обставинам справи, зазначеним в оскаржуваній постанові. В зв`язку з наведеним він не згодний із постановою № 01/513 та накладенням штрафу і змушений звернутися до суду з цим позовом за судовим захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 15.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувані докази.

Від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_2 до суду надійшли належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та матеріали, які надійшли від т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_2 , повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно з ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_2 винесено Постанову № 01/513 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої під час дії воєнного стану в Україні, продовженого на підставі Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженого ЗУ від 15.01.2025 № 4220-ІХ та продовження проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України від 14.01.2025 № 27/2025, затвердженого ЗУ від 15.01.2025 № 4221-ІХ, громадянин ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 не з`явився за повісткою ІНФОРМАЦІЯ_8 05.06.2025 о 09.00 год., надісланою засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням №0610255552379, номер повістки 3619297 від 26.05.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , яке повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_8 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», та відповідно до п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560) вважається належним чином врученою. Таким чином було сформовано електронне звернення № Е2483022 від 15.06.2025 ЄДРПВР «Оберіг» від ІНФОРМАЦІЯ_6 до ХРУП №2 ГУ НПУ в Харківській області про розшук та доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для складання матеріалів щодо адміністративного правопорушення. Таким чином, громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», п. 1 п п.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 20 та п.21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє до теперішнього часу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Положенням ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 цього ж Закону, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок призову), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з п. 28 Порядок призову виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктом 29 Порядку призову, у повістці, серед іншого, зазначається: мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.

Відповідно до п. 41 Порядку призову, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є:

-день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у зв`язку із неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою. При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити мету виклику військовозобов`язаного.

Згідно з абз. 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідно до положень законодавства про військову службу, оборону та мобілізацію, громадянин мав прибути у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про поважність причин не прибуття за повісткою.

Згідно з оскарженою поставою, ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що не з`явився на виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.06.2025 та протягом наступних 7 діб.

При цьому, суд звертає свою увагу на те, що відповідачем доказів того, що така повістка направлялася на адресу ОСОБА_1 суду не надано. Разом з цим, суд звертає свою увагу на те, що згідно з вказаною постановою, така повістка на адресу ОСОБА_1 направлялася засобами поштового зв`язку. Доказів, коли така повістка була здана до поштового відділення, матеріали справи не містять, як і не містять даних коли така повістка була повернута відправнику.

Згідно з ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами фактів порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про що зазначено в оскаржуваній постанові.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 5, 77, 243 246, 250, 255, 292 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП задовольнити.

Постанову № 01/513 від 09.07.2025 про справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Харченко А.М.