Постанова № 136242258, 05.05.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2412/26

провадження №: 3/398/556/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" травня 2026 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонова Ю.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов протокол серії ЕПР1 № 638785 від 12.04.2026, згідно з яким 12.04.2026 о 17:13 годині, в сел. Олександрійське по вул. Павла Кравченка, буд. 7, ОСОБА_2 керувала транспортним засобом Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проведено на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат продуву 1,49 ‰. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638799 від 12.04.2026, відповідно до якого 12.04.2026 о 17:13 годині, в сел. Олександрійське по вул. Павла Кравченка, буд. 7, ОСОБА_2 керувала транспортним засобом Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не була достатньо уважною та не слідувала за дорожньою обстановкою, в результаті чого здійснила наїзд на електроопору та бетонну вазу. Внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.12.1, 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, свою вину визнала. Також просила розстрочити суму штрафу на 10 платежів, оскільки не працює.

Дослідивши та вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п. 1.3, 2.9а Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ст. 124 КупАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КпАП України, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 638785 від 12.04.2026 та серії ЕПР1 № 638799 від 12.04.2026, в яких зазначені обставини скоєних правопорушень; результатом продуву алкотеста Драгер, який показав 1,49‰; актом огляду на стан сп`яніння, в якому ОСОБА_2 погоджується з результатом 1,49‰; направленням на медичний огляд водія до Олександрійської міської лікарні м. Олександрія ОМР від 12.04.2026, в якому зазначено про відмову ОСОБА_2 від огляду; схемою до місця ДТП від 12.04.2026, підписаною ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; диском з відеозаписом скоєного правопорушення.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, та за ст. 124 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, надані докази підтверджують факт вчинення ним даних адміністративних правопорушень.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а та 12.1, 13.1 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки остання керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та здійснила дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується наданими до протоколу доказами, які останньою не спростовані.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер та ступінь вчинених адміністративних правопорушень, дані про особу порушника, яка не працює, раніше не притягалася до адміністративної відповідальності, ступень її вини.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність, є визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За таких обставин, адміністративне стягнення належить накласти за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд керується правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

На підставі викладеного, враховуючи дані про особу порушниці, яка не працює, суддя прийшов до висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення штрафу, у зв`язку з чим заява про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Рахунок: UA658999980313000149000011001; ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови, в частині накладання на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) строком на 10 (десять) місяців, зобов`язавши ОСОБА_1 сплачувати рівними частинами, а саме по 1700 грн. щомісячно до 30 числа кожного місяця, починаючи з травня 2026 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративне правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу протягом трьох місяців.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Юлія Володимирівна Молонова