Ухвала суду № 136238423, 04.05.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2891/21

провадження № 2-с/619/36/26

Ухвала

04 травня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області,

суддя Нечипоренко І.М.,

справа № 619/2891/21,

ім`я (найменування) заявника та боржника:

заявник: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 01.05.2026 звернувся з заявою про скасування судового наказу, виданого 09.07.2021 Дергачівським районним судом Харківської області.

09 липня 2021 року суддею Дергачівського районного суду Харківської області видано судовий наказ по справі №619/2829/21 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за опалення та гарячу воду в сумі 39602,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються зокрема клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У заяві про скасування судового наказу ОСОБА_1 просить поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу, посилаючись на те, що про винесений судовий наказ він дізнався у квітні 2026 року та 27.04.2026 отримав судовий наказ.

Так, із матеріалів справи та доданої до заяви про скасування судового наказу копії паспорта вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_3 , 1971 р.н.

Судовий наказ від 09.07.2021, яким солідарно стягнуто заборгованість з подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по справі №619/2891/21 від 09.07.2021, отриманий особисто ОСОБА_1 10.08.2021, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу не вбачається, боржник у своїй заяві не навів обґрунтованих поважних причин пропуску строку.

Відповідно, слід вважати, що боржник ОСОБА_1 мав можливість дізнатись про будь-які питання, що стосуються спірного житла, де зареєстроване у встановленому законом порядку, його місце проживання, включно з питанням судового наказу, про скасування якого він звернувся до суду, і відповідно в стислі строки подати заяву про скасування судового наказу, однак така подана майже через п`ять років з часу коли заявник достовірно вся про вказаний судовий наказ.

Також, додатково про те, що боржник був обізнаний про наявність судового наказу Дергачівського районного суду Харківської області від 09.07.2021 по справі №619/2891/21 свідчать відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження №67396108 від 12.11.2021, де боржником являється ОСОБА_1 , а стягувачем КП «Харківські теплові мережі» та яке має статус «завершено».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, пункт 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України", "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України").

Легітимними обмеженнями визнаються встановлені законодавчим органом вимоги щодо строків оскарження судових рішень. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.

Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

Право доступу до правосуддя, не є абсолютним, а його реалізація має відбуватися із дотриманням процесуального строку, що забезпечує юридичну визначеність та остаточність судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З огляду на те, що ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подачі заяви про скасування судового наказу, отже, у поновленні строку на звернення із заявою про скасування судового наказу суд відмовляє, а заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 170 ЦПК України, суддя

постановила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подачу заяви про скасування судового наказу - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Дергачівського районного суду Харківської області від 09 липня 2021 року по справі №619/2829/21 - повернути заявнику без розгляду на підставі ч. 2 ст. 171 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Нечипоренко