Рішення № 136238234, 05.05.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2653/25

2/405/765/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря: Мишевець Т.І.

позивача: ОСОБА_1

представників відповідачів: Іванець Д.М., Літвін А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури, державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Позов обгрунтовує тим, що 07.10.2024 року в період з 18 год. 58 хв. працівниками поліції у невідкладному випадку, до постановлення ухвали суду відповідно до ст. 233 КПК України, проведено обшук в квартирі, в якій проживає малолітня дитина ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження № 420241220000000175 відносно її батька ОСОБА_1 .

15.10.2024 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Бурка Р.В. в клопотанні старшого слідчого в ОВС ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області майора поліції Бондаренка З.В. про проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 420241220000000175 від 20.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 369-2 КК України було відмовлено з тих мотивів, що вищевказана слідча дія не була невідкладною, а тому за приписами ч.2 ст. 234 УПК України повинна була проводитись на підставі ухвали слідчого судді, тому обшук проведений у ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст. 233 КПК України, а саме «у невідкладних випадках» проведений вочевидь без достатніх на те підставі.

Під час досудового розслідування працівниками правоохоронних було допущено істотне порушення права, гарантованого статтею 30 Конституції України, щодо недоторканості житла, а також статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини та статтею 16 Генеральної Асамблеї ООН про права дитини, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Позивач зазначає, що обшук проведений в квартирі, в якій проживає малолітня дитина ОСОБА_2 , є незаконним (факт незаконності встановлений Кіровським районним судом м. Кіровограда в ухвалі від 15.10.2024 року), а дії правоохоронних органів під час процедури проведення невідкладного обшуку та розповсюдження інформації здобутої незаконним шляхом, прямо порушують право на недоторканість житла та на повагу до приватного і сімейного життя, гарантованого Конституцією України, Європейською Конвенцією з прав людини, та Генеральною Асамблеєю ООН про права дитини.

Таким чином гарантоване право дитині вищевказаними нормами на сьогодні не відновлено, а вона є жертвою (потерпілою) даного проступку від незаконного проникнення до житла, тому втрата статусу жертви вирішальною мірою залежить від відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 грн., тільки в такому випадку буде відновлене її право на недоторканість житла та повагу до приватного та сімейного життя, узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України».

Визначений розмір відшкодування моральної шкоди відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості і враховує моральні страждання, які ОСОБА_3 зазнала внаслідок незаконного проникнення до житла, де вона проживає працівниками правоохоронних органів.

Посилаючись на вказані обставини, норми чинного законодавства, просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 06.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, відповідачам надано термін для подання відзиву на позов, призначено підготовче засідання.

16.05.2025 року представником відповідача Державної казначейської служби України подано відзив на позов, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, так як казначейство не є належним відповідачем у справі.

28.05.2025 року представником відповідача Кіровоградської обласної прокуратури подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову через безпідставність та не обгрунтованість позовних вимог.

29.05.2025 року представником відповідача ГУНП в Кіровоградській області подано відзив на позов, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову через недоведеність позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.06.2025 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.08.2025 року провадження у справі було зупинено за клопотанням представника Кіровоградської обласної прокуратури до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 420241220000000175.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.10.2025 року ухвала суду першої інстанції скасована, справа направлена для продовження розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Кіровоградській області Іванець Д.М. позов не визнав, просив відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на підстави, викладені у поданому відзиві на позов.

Представник відповідача Кіровоградської обласної прокуратури Літвін А.Ю. в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити позивачу в задоволенні позову, підтримавши при цьому заперечення, викладені у відзиві на позов.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не відомі, при цьому подав відзив на позовну заяву, за яким просив врахувати позицію Державної казначейської служби України та відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, враховуючи подані учасниками справи заяви по суті справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України, до яких, серед іншого, належить відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України), при цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

При цьому, враховуючи норми ч.3 ст. 13, ст. 49 ЦПК України, позивач, який вважає, що його суб`єктивне право порушене, самостійно визначає предмет та підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Крім того, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Положеннями зазначеної статті також визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що підставою для звернення позивача в інтересах малолітньої дитини з позовом до суду є проведення обшуку в домоволодінні (квартирі) та транспортному засобі батька позивача в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024120000000175 від 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке на думку позивача, спричинило його доньці моральні страждання.

За результатами досудового розслідування 26.02.2025, відповідно до вимог ст. ст. 283, 291 КПК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024120000000175 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, скеровано до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач надає ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.10.2024 у справі № 405/6880/24 про відмову в задоволенні клопотання слідчого про проведення обшуку в домоволодінні та про відмову в задоволенні клопотання слідчого про проведення обшуку транспортному засобі.

Малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є учасником кримінального провадження № 42024120000000175 від 20.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, особливості здійснення досудового розслідування щодо неповнолітніх, визначені Главою 38 КПК України в даному випадку не застосовуються.

Порядок проведення обшуку регулюється загальними положеннями ст. 234 КПК України, якою не заборонено проведення обшуку в кримінальному провадженні в приміщенні де перебувають/проживають діти.

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Ці вимоги стосуються й ухвал, постановлених слідчими суддями, як одного з видів судового рішення.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне судового рішення (п. 8 ч. З ст. 129 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-УІII).

Наведені правові норми мають своє відображення у п.п. 1, 2 та 17 ст. 7 КПК, де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку.

Тому передбачене Главою 26 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження та відповідає його завданням, передбаченим ст. 2 КПК України.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в ч. 1 та 2 ст. 309 КПК України.

Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній.

Частина третя статті 309 КПК встановлює, що інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть були подані під час підготовчого провадження в суді.

У випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження в рамках кримінального провадження.

Виходячи із загальних засад відповідальності за заподіяну моральну шкоду за ст. 1167 ЦК України шкода підлягає відшкодуванню за наявності вини суб`єкта відповідальності.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Стосовно доводів позивача щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та заподіяння його малоілітній доньці моральної шкоди, судом відмічається наступне.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювана шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності.

Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, такі для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Як уже зазначалось малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є учасником кримінального провадження № 42024120000000175 від 20.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Порядок проведення обшуку регулюється загальними положеннями статті 234 КПК України, якою не заборонено проведення обшуку в кримінальному провадженні в приміщенні де перебувають/проживають діти.

Вчинення будь-яких дій, які порушують її права (тиску, фізичного та морального насильства) та завдання шкоди дитині в позовній заяві не зазначено.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) слідчих, вчинених при проведенні досудового слідства у конкретній справі, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Факт заподіяння шкоди доводить позивач, який повинен у підтвердження своїх доводів про заподіяння йому, а в даному випадку його дитині, моральної шкоди надати докази застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, здоров`я і відновлення стосунків з оточуючими людьми тощо.

У даній справі позивачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження заподіяння його малоілітній дитині моральної шкоди у вигляді моральних страждань та втрат, обрахунку заявленого розміру моральної шкоди, порушення нормальних життєвих зв`язків та додаткових зусиль для організації свого життя, в чому вона полягає у розумінні ст, 23 ЦК України та необхідність її відшкодування.

Сам лише факт прийняття слідчим суддею процесуальної ухвали за результатами розгляду скарги на дії / бездіяльність слідчого, не тягне наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того що такі дії / бездіяльність заподіяли позивачу моральну шкоду.

Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлені ухвали слідчих суддів, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідачів і притягнення їх до цивільно-правової відповідальності.

З огляду на викладене вище, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, встановивши правовідносини, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є недоведеними та безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури, державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі виготовлене 05.05.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 , який діє в інтересах малоілітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, 25005 м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709.

Кіровоградська обласна прокуратура, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025.

Державна казначейська служба України, 01601 м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко