Постанова № 136238199, 01.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1660/26

3/405/306/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року місто Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Плохотніченка Л.І, за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з УПП в Кіровоградській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , 17.03.2026 близько 08:00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем мешкання: АДРЕСА_1 вчиняв відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме умисні дії психологічного характеру, виражався в її бік грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю. Чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, відносно якої складений протокол про адміністративні правопорушення - ОСОБА_1 з`явилася в судове засідання, винну визнала.

Потерпіла з`явилась в судове засідання, надала пояснення, відповідно до яких обставини викладені в протоколі підтримала.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 730817 від 17.03.2026;

- поясненнями потерпілої, наданими в судовому засіданні;

- копією терміново заборонного припису;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його вчиненні.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:

домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Також, Конституція декларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Суд також бере до уваги правову позицію ЄСПЛ у справі «TKHELIDZE проти Грузії», заява № 33056/17, згідно з якою відсутність негайного реагування органів влади при виникненні підозр щодо домашнього насильства порушує конвенцію. ЄСПЛ наголосив, що за відповідних обставин влада зобов`язана вживати превентивних оперативних заходів для захисту особи, життю якої загрожує злочинні дії іншої особи. Жертви домашнього насильства, які потрапляють до категорії вразливих осіб, мають право на державний захист. Коли виникають будь-які підозри щодо домашнього насильства чи насильства щодо жінок, від органів влади вимагається негайне реагування та подальша особлива ретельність для вирішення конкретного характеру насильства в ході провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Отже, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад вказаного адміністративного правопорушень.

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи вищевикладене, при накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує: характер вчинених правопорушень; особу порушника; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, тому, вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу, а саме: штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за ставками судового збору, чинними на час вчинення адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 33, 40-1, ст. 173-2, 283, 284, 287 КУпАП, суд -

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за:

-ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень;

Штраф підлягає внесенню через установу банку України за наступними реквізитами: рахунок № UA658999980313000149000011001; одержувач - ГУК у Кіров.обл./Кiров.обл./21081300; код одержувача - 37918230; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО банку - 899998; призначення платежу - штраф, адміністративне правопорушення, ( ОСОБА_1 ) Подільський районний суд м. Кропивницького, протокол серії ВАД № 730817 від 17.03.2026.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, призначення платежу - Судовий збір, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_3 ) справа № 405/1660/26, Подільський районний суд міста Кропивницького.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького Леонід Іванович Плохотніченко