Ухвала суду № 136237453, 05.05.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9365/24

Провадження № 1-кс/185/386/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Суддя Павлоградського міськрайоного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши заяву про відвід судді ОСОБА_3 , подану ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024041370000957 від 02 липня 2024 року, за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_4 (ВКЗ),

захисника адвоката ОСОБА_6 ( ВКЗ)

В С Т А Н О В И В:

У заяві про відвід зазначено, що суддя ОСОБА_3 заважає ознайомленню зі справою, розглядає кримінальне провадження за його відсутності. Такі дії головуючого судді, на думку заявника, вказують на упередженість судді.

Обвинувачений заяву про відвід підтримав, зазначив, що він не розуміє, чому перебуває у виправній установі, якщо ще не засуджений. Також вказав, що хоче перебувати в залі суду особисто.

Суддя ОСОБА_3 надала письмову заяву, в якій зазначила, що просить розглянути заявлений відвід без її участі.

Захисник зазначив, що справа перебуває в провадженні судді 1 рік та 1 місяць, за цей час допитано свідків і потерпілих та розпочато дослідження письмових доказів. Головуючий суддя також задовольнила заяву про ознайомлення обвинуваченого з матеріалами провадження, але той із матеріалами провадження до цього часу не ознайомлений. Після перенесеного інфекційного захворювання він погано чує і бачить, тому бажає брати участь безпосередньо в залі суду.

Прокурор під час розгляду заяви вказав, що відсутні підстави для задоволення відводу.

Вирішуючи дану заяву про відвід, суддя керується положеннями ст. 75 КПК України щодо підстав відводів та ст. 81 КПК України щодо процедури розгляду заяви про відвід.

При розгляді питання заявлених відводів суд вирішує питання наявності або відсутності обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні та свідчать про його упередженість, і не вдається до питання відповідності прийнятих процесуальних рішень вимогам матеріального та процесуального законодавства, оскільки ці питання вирішуються апеляційною інстанцією під час перегляду судових рішень, винесених у кримінальному провадженні.

У цьому контексті суддя зазначає, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Встановлено, що до обвинуваченого застосовано та в подальшому продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. У контексті доводів обвинуваченого щодо того, чому він утримується в певній установі, суддя зазначає, що суд визначає вид запобіжного заходу, а питання місця перебування обвинуваченого не належить до компетенції суду. Це є компетенцією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Також відповідно до дослідженої інформації з філії державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях, обвинувачений прибув до установи для лікування та потребує продовження лікування наявного діагнозу (активна форма туберкульозу легень) в умовах стаціонару.

Окрім того, відповідно до ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану. У матеріалах провадження наявні ухвали про проведення судового засідання в дистанційному режимі за участю обвинуваченого. Також надана довідка про стан здоров`я не містить відомостей про поганий слух та зір обвинуваченого, що перешкоджає йому брати участь у судових засіданнях з використанням засобів відеозв`язку. Загальновідомим фактом є те, що провадження здійснюється в умовах воєнного стану.

Щодо не ознайомлення з матеріалами провадження, то це є питанням процесуальних рішень судді, відповідності вимогам процесуального закону та належить до повноважень апеляційної інстанції, хоча гіпотетично перебування обвинуваченого на лікуванні може створювати певні перешкоди щодо реалізації прийнятого рішення головуючого судді про ознайомлення з матеріалами провадження.

З огляду на викладене, будь-яких об`єктивних даних про упередженість судді не встановлено, а підстави для відводу зводяться до незгоди з прийнятими головуючим у справі процесуальними рішеннями.

Наголошується, що процесуальні акти і дії судді, які стосуються судового розгляду справ у першій інстанції, та прийняття ними судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 81, 372 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_3 , подану ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1