Ухвала суду № 136237436, 05.05.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6320/25

Провадження № 2/185/1919/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

05 травня 2026 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області -Бондаренко В.М., за участю секретаря - Данильченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СК «Арсенал Страхування», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В

У червні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Туренко Дмитро Олегович звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СК «Арсенал Страхування», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій просив суд стягнути відповідача на користь ОСОБА_1 некомпенсовану частину завданого збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, (франшизу) в розмірі 3 200,00 грн; матеріальні збитки в розмірі 6 484,00 грн; моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року відкрито провадження по справі та справа призначена для розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31 жовтня 2025 року позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили.

У судові засідання, призначені на 30 січня 2026 року, 25 березня 2026 року, 05 травня 2026 року позивач та представник позивача повторно не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, позивач, який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи двічі поспіль, у призначені судом засідання для розгляду справи за його позовом не з`явився, заяви про проведення судового засідання за його відсутності не подав.

Зазначене свідчить про незаінтересованість позивача у розгляді позову.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз викладених вище обставин неявки в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті пред`явленого позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: - належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; - повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль; - ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Тобто згідно вищезазначених норм, суд зобов`язаний постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності незалежно від поважності підстав неявки належно повідомленого позивача у судове засідання.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знов звернутися до суду з таким самим позовом. Разом з тим, продовження розгляду справи буде порушувати вимоги ст.ст. 223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СК «Арсенал Страхування», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257, ст. ст. 260, 261, 352, 354, 355 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СК «Арсенал Страхування», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя В.М. Бондаренко