Рішення № 136232485, 05.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6911/25

Провадження № 2/953/785/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Тютюнова Л.В.

учасники справи:

позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,

відповідач ОСОБА_1 ,

треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико соціальної експертизи»,

- комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико соціальної експертизи», комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», про стягнення неправомірно отриманої пенсії,

у с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ГУ ПФУ в Харківській області звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь неправомірно отриману пенсію у розмірі 31 364 (тридцять одна тисяча триста шістдесят чотири) гривні 54 копійки.

Також, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат у справі, шляхом стягнення з відповідача на користь ГУ ПФУ в Харківській області сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 07.03.2023, доданих документів та виписки з Акту огляду міжрайонної Київської МСЕК від 16.02.2023 до довідки серії 12ААВ № 322755.

Позивач зазначає, що право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у ОСОБА_1 відсутнє.

Таким чином, по пенсійній справі ОСОБА_1 за період з 14.02.2023 по 29.02.2024 виникла переплата пенсії у розмірі 31 364 (тридцять одна тисяча триста шістдесят чотири) гривні 54 копійки, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог ГУ ПФУ в Харківській області заперечував, оскільки позивачем не надано суду доказів того, що пенсія була призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, не вказано, які саме документи містять недостовірні відомості, не вказано, що саме відповідачем надані документи для призначення пенсії, які містять недостовірні відомості, або що відповідач діяв недобросовісно, або що з його боку були якісь зловживання. Тому, рішення позивача про припинення виплати пенсії відповідачеві є незаконним.

Позивач вказує, що для задоволення позову позивач зобов`язаний надати докази того, що пенсія призначена саме на підставі документів, що містять недостовірні відомості, що такі відомості надані відповідачем умисно. Крім того, оскільки інвалідність встановлена відповідачу рішенням міжрайонної МСЕК, Центральна МСЕК не мала повноважень на скасування цього рішення.

За таких обставин, позивач вважає, що відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України за відсутності недобросовісності з боку ОСОБА_1 отримані ним кошти від позивача не підлягають поверненню.

Відповідач ГУ ПФУ в Харківській області правом подання відповіді на відзив не скористався.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2025 позов ГУ ПФУ в Харківській області задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 неправомірно отриману пенсію у розмірі 31 364 (тридцять одна тисяча триста шістдесят чотири) гривні 54 копійки та сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.11.2025 ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2025 задоволено, заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2025 скасовано, призначено цивільну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

3. Участь сторін у справі.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, додавши до позовної заяви клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач та його прендставник, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися, заяви про відкладення розгляду справи не надали.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

4. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами ч. 1 ст. 1 ЦПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України унормовано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії, що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Провідним законом у сфері пенсійного страхування, яким врегульовано усі правовідносини, пов`язані з функціюванням системи пенсійного страхування, призначенням, перерахунком і виплатою пенсій, є Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), що прийнятий на реалізацію положень Конституції України.

Згідно з преамбулою Закону № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціювання системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 5 Закону № 1058-ІV визначено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі ст. 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: (а) трудового каліцтва або професійного захворювання; (б) загального захворювання (втому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

У розділі ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Згідно із п. 2.2. Порядку № 22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж; індивідуальні відомості про застраховану особу, додані органом, що призначає пенсію; відомості про місце проживання особи.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (абзац 2 п. 2.2. Порядку № 22-1).

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: (1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно ст. 50 Закону № 1058-IV, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними, до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 6-4 від 21.03.2003 (зі змінами), суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону №1058-IV.

Отже статтею 50 Закону № 1058-IV встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 цього Закону є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 340/644/15-а та від 21.02.2020 у справі № 173/424/17 (2-а/173/41/2017).

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Слід зауважити, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 607/4570/17-ц зазначено, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Суд зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Як установлено судовим розглядом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 07.03.2023, доданих документів та виписки з Акту огляду міжрайонної Київської МСЕК від 16.02.2023 до довідки серії 12ААВ № 322755.

Листом від 13.03.2024 № 19-20/13/-815 Державним закладом «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» повідомлено ГУ ПФУ в Харківській області, що розширеною експертною комісією закладу від 31.01.2024 проведена медико-соціальна експертиза щодо дослідження обгрунтованості та законності встановлення інвалідності міжрайонною Київської МСЕК, та скасовано інвалідність ОСОБА_1 з 14.02.2023.

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області № 204750015460 від 27.03.2024 припинено виплату пенсії та скасоване рішення про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 14.02.2023 на підставі листа від 13.03.2024 № 19-20/13/-815 Державного закладу Центральна медико-соціальна експертна комісія» Міністерства охорони здоров`я України про скасування інвалідності з дати призначення.

Розмір виплаченої відповідачу пенсії за період з 14.02.2023 по 29.02.2024 склав 31 364 (тридцять одна тисяча триста шістдесят чотири) гривні 54 копійки.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Згідно ч. 3 цієї статті у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

На підставі викладеного вище, суд доходить висновку, що під час розгляду справи позивачем не надано доказів того, що пенсія відповідачеві призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Також не вказано, які саме документи містять недостовірні відомості та не вказано, що саме відповідачем надані документи для призначення пенсії, які містять недостовірні відомості, а також зловживання з боку відповідача, або його недобросовісності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: (1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; (2) інше майно, якщо це встановлено законом.

В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05.02.2018 у справі № 556/1231/17).

Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 489/205/16-а та від 03.10.2019 у справі № 487/3380/16-а.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріали справи не містять відомостей та позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення виплати пенсії внаслідок недобросовісної поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

5. Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання даного позову, слід компенсувати за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 81, 141, 206, 247, 258-259,263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико соціальної експертизи», комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» про стягнення неправомірно отриманої пенсії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач ГУ ПФУ в Харківській області, м. Харків, м-н. Свободи 5, Держпром, 3 п-д, 2 пов.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: - Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико соціальної експертизи», м. Харків, вул. Літературна, 6.

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», м. Харків, просп. Незалежності, 13.

Суддя Ю.Ю. Власова