Ухвала суду № 136232323, 04.05.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2839/26

провадження № 2-о/619/113/26

УХВАЛА

4 травня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Опікунська рада виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та призначити заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суддя дійшла висновку, що зазначену заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Отже, заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема, у справах за заявами про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, встановлених статтями 295-299 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

1. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за №387/3680 (далі - Правила опіки і піклування) й Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.

Згідно з п. 3.2 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах, засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення судом над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.

Отже, заявнику необхідно надати до суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою.

2. Крім того, до заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частини 2 статті 299 ЦПК України на рахунок держави у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи відносяться саме витрати пов`язані із розглядом справи.

Натомість Законом України "Про судовий збір" не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.

Таким чином, за подання до суду заяви в порядку окремого провадження про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки підлягає сплаті судовий збір у розмірі, передбаченому частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення заявника до суду складає 665,60 грн - за наступними реквізитами:

отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN): UA878999980313161206000020599, клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дергачівський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа) або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Для усунення недоліків даної заяви необхідно: - надати до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 665,60 грн або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. За змістом частини п`ятої статті 293 ЦПК України розгляд справ проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання.

У поданій заяві не зазначено про наявність чи відсутність у особи, стосовно якої розглядається справа, адвоката або про необхідність призначення такого адвоката судом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185, 294, 296, 299, 300, 353 ЦПК України, суддя --

постановила:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Опікунська рада виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна -- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснити заявнику, що в разі неусунення недоліків заяви у вказаний строк заява вважається неподаною і повертається заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення.

Суддя О. В. Пруднікова