Рішення № 136232204, 05.05.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26

05.05.2026 2/394/241/26

394/158/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Довгої С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт Новоархангельську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в позові про те, що 28.05.2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту №522969-КС-004. Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом введення ОСОБА_1 , направленого позивачем на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразового ідентифікатора «UА-6685» для підписання договору. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 39000,00 грн., шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 , строк кредитування - 169 днів; строк дії договору - 12.11.2025 року; стандартна фіксована відсоткова ставка -1% за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту - 7800,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 96391,66 грн.; загальні витрати за кредитом - 57391,66 грн. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Відповідач на виконання умов кредитного договору №522969-КС-004 від 28.05.2025 року здійснила часткову оплату на загальну суму 57826,32 грн., чим порушила умови договору та не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала інші грошові зобов`язання.

Станом на 15.02.2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 63476,13 грн., з яких: 27034,68 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 19194,85 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 17246,60 грн. - суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦПК України.

З урахуванням вищезазначеного, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість та судові витрати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03.03.2026 року було відкрито провадження у справі, призначено перше судове засідання та витребувано документи, що містять банківську таємницю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу в порядку спрощеного провадження, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, направила на адресу суду відзив, яким позов не визнала з тих причин, що вона є дружиною військовослужбовця ЗСУ, на яку поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», долучивши до матеріалів справи відповідний відзив.

Враховуючи, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його у даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків:

Судом встановлено, що предметом спору в даному провадженні є кредитні правовідносини. Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні встановлено, що Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в позові про те, що 28.05.2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту №522969-КС-004. Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом введення ОСОБА_1 , направленого позивачем одноразового ідентифікатора UА-6685 для підписання договору. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 39000,00 грн., шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 , строк кредитування - 169 днів; строк дії договору - 12.11.2025 року; стандартна фіксована відсоткова ставка -1% за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту - 7800,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 96391,66 грн.; загальні витрати за кредитом - 57391,66 грн. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Відповідач на виконання умов кредитного договору №522969-КС-004 від 28.05.2025 року здійснила часткову оплату на загальну суму 57826,32 грн., чим порушила умови договору та не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала інші грошові зобов`язання (а.с. 32-52).

Паспорт споживчого кредиту (а.с. 25-31), Пропозиція укласти договір кредиту (а.с. 53-55), Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) (а.с. 56-57), Анкета клієнта (а.с. 57-62) та Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» (а.с. 66-90) є складовими частинами договору про надання кредиту.

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «Бізнес позика» 15.03.2024 року Національний банком України» внесено запис до ДРФУ про переоформлення ліцензій ТОВ «Бізнес позика» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит (а.с. 107-108).

Згідно Розпорядження №1593 ввід 11.05.2017 року, Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг ТОВ «Бізнес позика» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 105-106).

Згідно Довідки, наданої ТОВ «Бізнес позика», банком партнером ТОВ «ПроофітГід», з яким укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 року було перераховано 5000,00 грн., шляхом зарахування на банківську карту ОСОБА_2 № НОМЕР_2 (а.с. 62).

Відповідно до Розрахунку та Довідки про стан заборгованості розмір заборгованості за договором про надання кредиту №522969-КС-004 від 28.05.2025 року станом на 13.02.2026 року становить 63476,13 грн., з яких: 27034,68 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 19194,85 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 17246,60 грн. - суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦПК України (а.с. 20-24).

Згідно до витребуваної судом інформації, АТ КБ «Приват банк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_1 та відкрито на неї відповідний банківський рахунок ( НОМЕР_3 ), за яким зафіксовано рух коштів в період з 28.05.2025 року по 12.11.2025 року, долучивши відповідну Виписку по рахунку (а.с. 127-134).

Разом з тим, відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому вона з позовом не погодилася, зазначивши що кредит їй було надано в розмірі - 39000,00 грн., з її боку на його погашення нею було сплачено 56000,00 грн.; до того ж вона є дружиною військовослужбовця ЗСУ, на яку поширюється дія ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»», які дозволяють їй не сплачувати відсотки за кредитом та штрафні санкції на час несення служби чоловіком. І навіть, якщо не брати до уваги факт того, що вона є дружиною військовослужбовця, то Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 року № 332 було введено Мораторій на нарахування та стягнення штрафних санкцій, який поширюється виключно на період воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення, скасування - ОП КГС ВС.

Згідно долучених Довідки №91 від 20.03.2026 року та військового квитка серії НОМЕР_4 від 02.03.2022 року, солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині № НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 159-162).

Відповідно до Довідки №383 від 05.09.2025 року , солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі та працює у стрілецькому батальйоні військової частини № НОМЕР_6 Центрального ОТО Нацгвардії України з 17.07.2025 року по теперішній час (а.с. 164-165).

З огляду на долучене нею до матеріалів справи свідоцтво про шлюб, 02.07.2024 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), після реєстрації шлюбу обрано спільне прізвище « ОСОБА_4 », актовий запис №325, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 02.07.2024 року (а.с. 163).

Вважаючи позовні вимоги безпідставними, просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 135-158).

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Мотиви суду

Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З наданої позивачем Виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитним договором №522969-КС-004 від 28.05.2025 року, розмір якої становить 63476,13 грн., з яких: 27034,68 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 19194,85 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 17246,60 грн. - суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦПК України.

Відповідно до Довідки №383 від 05.09.2025 року , солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі та працює у стрілецькому батальйоні військової частини № НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 17.07.2025 року по теперішній час.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.07.2024 року перебуває в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 02.07.2024 року.

Згідно з п. 19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 №1357-IX, який набрав чинності 23.04.2021 пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Останніми змінами, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля», а також доповнено словами "а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави".

Відповідно до абз. 5 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом. Згідно із роз`ясненнями Національного банку України у листі від 02.09.2014 №18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01.02.2019 №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

При цьому п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.

Пунктом 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Таким чином, згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 станом на час розгляду справи є дружиною військовослужбовця ЗСУ, відповідно на неї поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, до неї не може застосовуватися відповідальність щодо сплати процентів за користування кредитом.

Разом з тим, норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» не звільняють військовослужбовців від виконання зобов`язання за кредитним договором повністю.

Згідно Розрахунку та Довідки про стан заборгованості розмір заборгованості за договором про надання кредиту №522969-КС-004 від 28.05.2025 року станом на 13.02.2026 року становить 63476,13 грн., з яких: 27034,68 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 19194,85 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 17246,60 грн. - суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦПК України.

Аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» підлягає стягненню заборгованість лише за тілом кредиту на підставі договору №522969-КС-004 від 28.05.2025 році.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі - 19194,85 грн.; суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦПК України у сумі - 17246,60 грн. - задоволенню не підлягають, оскільки на ОСОБА_1 , як на дружину військовослужбовця ЗСУ поширюється положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом.

Розподіл судових витрат

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача пропорційно задоволених вимог, в розмірі, що відповідає розміру суми задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1144,83 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №522969-КС-004 від 28.05.2025 року в розмірі 27034 (двадцять сім тисяч тридцять чотири) грн. 68 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» сплачений судовий збір в розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 83 коп.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 26 офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_8 , місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: