Рішення № 136231989, 04.05.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/5992/25

провадження № 2/362/1026/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04.05.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суд установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованість за Кредитним договором № 905536373 від 16 листопада 2020 року в розмірі 33 068,75 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання та у порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади», не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами та дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 16 листопада 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено Договір № 905536373, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети на суму 10 750, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно з п.1.3, п.1.4, або 1.5 цього Договору.

Згідно з п.1.2. Договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що на період строку, визначеного п.1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,83 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно до п.1.6. Договору позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно з п.1.3 цього Договору не пізніше строку, вказаного в п.1.2 цього Договору.

На виконання умов договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти в сумі 10 750,00 грн. на банківську карту відповідача, що підтверджується платіжним дорученням від 16 листопада 2020 року.

Факт зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується також відомостями, наданими банком-емітентом платіжної картки.

Додатковою угодою від 16 грудня 2020 року до Договору № 905536373 від 16 листопада 2020 року сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжено строк, на який був наданий кредит за договором Договору № 905536373 від 16 листопада 2020 року на 30 днів.

На дату укладання цієї Додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом.

Починаючи з 16 грудня 2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,66 % в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цієї Угоди.

Додатковою угодою від 18 січня 2021 року до Договору № 905536373 від 16 листопада 2020 року сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжено строк, на який був наданий кредит за договором Договору № 905536373 від 16 листопада 2020 року на 30 днів.

На дату укладання цієї Додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом.

Починаючи з 15 січня 2021 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,33 % в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно з цієї Угоди.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії.

На виконання Договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги № 126 від 23 березня 2021 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

На виконання Договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 31 липня 2024 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04 червня 2025 року за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33 068, 75 грн.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за Кредитним договором № 905536373 від 16 листопада 2020 року за наданими позивачем розрахунками становить 33 068, 75 грн., яка складається з 10 749, 75 грн. заборгованості по тілу кредиту; 22 319, 00 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Отже, по справі існує спір щодо виконання договірних зобов`язань сторонами за договором, у якому відбулась заміна кредитора шляхом відступлення первісним кредитором новим кредиторам права вимоги до боржника у розмірі невиконаних позичальником зобов`язань з повернення кредиту та сплати відсотків.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Первісний кредитор належно виконав умови договору, надавши відповідачу кредитні кошти.

Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, своєчасно не повернув кредит, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив суму вказаної заборгованості.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов такого договору.

Також суд установив, що сторони у спірному договорі погодили умови надання кредиту та нарахування процентів за користування таким кредитом.

Відповідно до умов договору заявлений позичальником строк користування кредитом становить 30 днів (що міститься як у заявці на кредит, довідці щодо дій позичальника).

Відповідно до умов додаткових угод строк користування кредитом було продовжено ще на 30 днів 16 грудня 2020 року та на 30 днів 18 січня 2021 року (всього 90 днів).

Суд встановив, що звертаючись із даним позовом позивач, серед іншого, просить стягнути суму заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 22 319, 00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у пункті 35 постанови.

Окрім того, в пункті 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» нараховувати передбачені Договором проценти припинилося після спливу визначеного таким договором строку кредитування.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строк суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

З огляду на це, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки лише за дні користування кредитом (тобто 90 днів), що відповідає змісту умов кредитування, про які заявлено позичальником. В іншій частині позовних вимог про стягнення відсотків суд підстав для задоволення позову не вбачає.

Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення заборгованості за Договором №905536373 від 16 листопада 2020 року в розмірі 24 068,06 грн., яка складається з 10 749,75 грн. заборгованості по тілу кредиту; 13 318 ,31 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові втирати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути суму сплаченого судового збору 1 763,06 грн., а також витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5 094,73 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 24 068 (двадцять чотири тисячі шістдесят вісім ) гривень 06 копійок.

3. В іншій частині позов залишити без задоволення.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 6 857 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 79 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку останній має право подати протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення. Інші учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, ідентифікацій код 43541163);

відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Дата складення повного судового рішення: 04 травня 2026 року.

Суддя О.В. Попович