Ухвала суду № 136231591, 01.05.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/6640/26

Провадження №1-кп/523/1458/26

УХВАЛА

01 травня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025160000000459 від 04 серпня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст.28, ч. 4 ст. 111-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Пересипським районним судом міста Одеси здійснюється підготовче судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави, послався на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. При цьому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки, на її думку, ризики, зазначені прокурором, відсутні. Послалася на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, зазначила, що він має родину, постійне місце проживання, мав роботу, а тому відсутній ризик переховування від суду. Крім того, захисник вказала на відсутність ризику впливу на свідків, оскільки жоден зі свідків не підтверджує винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Також захисник вважає, що в обвинуваченого також відсутня можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування закінчено, всі докази зібрані. Просила застосувати до обвинуваченого домашній арешт або як альтернативний запобіжний захід заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку дії стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину. Проте, його віднесено до категорії кримінальних правопорушень проти основ Національної безпеки України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді від 24 жовтня 2025 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який у подальшому продовжувався, останній раз до 01 червня 2026 року.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самого обвинуваченого.

Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, яке є злочином проти основ Національної безпеки України, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити те, в якому обвинувачується.

Застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження на цій стадії та належного виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Водночас, з огляду на норми, передбачені в абз. 3 ч. 4 ст.183 КК України, та у зв`язку з тим, що в Україні діє воєнний стан, суд не визначає ОСОБА_3 розмір застави.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 193, 199, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, до 29 червня 2026 року включно з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» без права внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1