Ухвала суду № 136230776, 05.05.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/8848/23

Провадження №1-кс/463/4329/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

05 травня 2026 року м.Львів

Слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Любар, Житомирської області, українця, громадянина України, одруженого, утриманців немає, працюючого державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста "Угринів" Львівської митниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в с т а н о в и в :

в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140110000396 від 28.09.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

Старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Подане клопотання мотивує тим, що державний інспектор ВМО №2 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_5 , 24.09.2023 року у період часу з 12 год. 32 хв. до 12 год. 52 хв., перебуваючи на вказаному митному пості, що знаходиться за адресою: Львівська область, Шептицький район, с.Угринів, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою одержання неправомірної вигоди іншою особою у вигляді несплати обов`язкових митних платежів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, у ході проведення митних формальностей щодо вантажного автомобіля марки «RENAULT», VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 разом із причепом VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 , здійснивши загальний візуальний огляд транспортного засобу та з`ясувавши наявність товарів, які переміщуються через митний кордон України в обсягах, що підлягають оподаткуванню митними платежами, не зафіксував наявність таких у вантажних відсіках транспортного засобу та причепа, повернув водієві його документи та контрольний талон серії TJC№150528 для проходження по «червоному коридору», проставивши на ньому відтиск особистої номерної печатки № 638, чим завершив проведення митних формальностей та забезпечив водієві виїзд із зони митного контролю.

Вищезазначеними, умисними діями ОСОБА_5 надав можливість водію ОСОБА_7 ввезти (здійснити імпорт) на територію України без сплати обов`язкових митних платежів товари за кодами 8507600000, 9504500000 загальною вартістю 6 763 792,49 гривень.

Загальна вартість ввезених ОСОБА_7 товарів склала 6763 792,49 гривень, сума несплачених обов`язкових митних платежів у вигляді податку на додану вартість з якої становить 1 352 758,50 гривень.

У результаті зловживання ОСОБА_5 своїм службовим становищем, державним бюджетом України недоотримано митних платежів на суму 1 352 758,50 гривень, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2023 рік, тобто спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Окрім цього, державний інспектор ВМО №2 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_5 , перебуваючи на вказаному митному пості, що знаходиться за адресою: Львівська область, Шептицький район, с.Угринів, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про наявність у вантажних відсіках автомобіля марки «RENAULT», VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та причепа VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , товару, який підлягає декларуванню, з метою забезпечення одержання неправомірної вигоди іншою особою у виді ухилення від сплати обов`язкових митних платежів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, у ході проведення митних формальностей щодо зазначеного транспортного засобу, за допомогою логіна «VPiura», який надавав йому право доступу до АСМО «Інспектор», 24.09.2023 року у період часу з 12 год. 32 хв. до 12 год. 52 хв., вніс до електронного журналу «Пропуск через митний кордон» вказаної АСМО Інспектор, у закладці "Партія товарів" завідомо неправдиві відомості про те, що водієм ОСОБА_7 здійснюється переміщення товару з кодом УКТЗЕД 9619008900 «Засоби гігієни» вагою 43 кг, вартістю 204 PLN (польських злотих), що згідно курсу становило 1 715,13 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем - умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, та службовому підробленні умисному внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

04.05.2026 року о 12 год. 50 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.615 КПК України.

Цього ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаних кримінальних правопорушень.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання та пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, може продовжити вчиняти аналогічні корупційні кримінальні правопорушення. Крім цього, просить визначити останньому заставу у розмірі не менше 1 350 000,0 гривень. Саме такий розмір застави на його думку здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно клопотання прокурора заперечив з підстав недоведеності ризиків, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави в межах передбачених ст. 182 КПК УКраїни або, якщо суд прийде до іншого переконання просить зменшити суму альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140110000396 від 28.09.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

04.05.2026 року о 12 год. 50 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст.615 КПК України.

Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_5 повідомлено 04.05.2026 року.

Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об`єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: відомостями з АСМО «Інспектор», щодо проведення 24.11.2021 митних формальностей відносно транспортного засобу марки «RENAULT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 разом із причепом реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ; матеріалами отриманими від Компетентних органів Республіки Польща, щодо виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги, в частині, що стосується вивезення з Республіки Польща на митну територію України товарів транспортним засобом марки «RENAULT» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 разом із причепом реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ; відповіддю Львівської митниці № 7.4-3/15-01/8.14/9394 від 09.04.2026 року з розрахунками недотриманих митних платежів; наказом № 1214-О від 04.10.2022 року «Про призначення ОСОБА_5 », яким останній призначений на посаду державного інспектора ВМО № 2 митного поста «Угринів» Львівської митниці; посадовою інструкцією державного інспектора ВМО № 2 митного поста «Угринів» Львівської митниці; листом Львівської митниці № 7.4-3/17-01/8.14/9874 від 15.04.2026 року з додатками; листом Львівської митниці № 7.4-3/17-01/8.14/9870 від 15.04.2026 року з додатками; листом Львівської митниці № 7.4-1/28-07-05/8.14/10679 від 23.04.2026 року з додатками; іншими матеріалами кримінального провадження за № 62023140110000396 від 28.09.2023 року, зібраними під час досудового розслідування в їх сукупності.

Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім цього, з урахуванням тяжкості покарання підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, може продовжити вчиняти аналогічні корупційні кримінальні правопорушення.

Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, санкція яких у разі визнання його винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, продовження вчинення аналогічні корупційних кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4ст.182 КПКслідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Зважаючи на викладене, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, із врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному випадку прокурором не доведено виключності випадку, а тому застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, внесення якої, згідно з ч.4 ст.202 КПК України, є підставою для звільнення особи з-під варти.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з 12 год. 50 хв. 04 травня 2026 року до 02 липня 2026 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з 12 год. 50 год. 04.05.2026 року.

Строк дії ухвали становить 60 днів починаючи з моменту проголошення до 02.07.2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,0 гривень (двіста шестдесят шість тисяч двіст сорок гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених ст.194 КПК України.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області.

Після внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 покладаються такі обов`язки:

прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

не відлучатися із селища Любар, Житомирського району, Житомирської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утримуватися від спілкування із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_7

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_17