Постанова № 136230616, 20.04.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5423/25

Провадження № 3/333/22/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова Ірина Йосипівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

06 червня 2025 року о 17 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA 626 державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Запоріжжя, Комунарський район, по пр.Соборному, 17В, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного засобу Alkotest Drager та в спеціалізованому медичному закладі, у лікаря-нарколога, водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив положення п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце слухання повідомлявся.

Представник ОСОБА_1 адвокат Огійченко Є.В. в судовому засіданні наполягала на задоволенні її письмового клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся від проходження огляду, а наполягав на іншому: на повідомленні йому конкретної законної причини зупинки транспортного засобу та належному роз`ясненні підстав подальших вимог працівників поліції. З фактичних обставин, викладених стороною захисту, вбачається, що після зупинки працівники поліції почали наполягати на проходженні огляду, однак водій неодноразово ставив питання: чому його зупинено, на якій саме правовій та фактичній підставі, яке порушення або які обставини були підставою для зупинки. На цьому він послідовно наполягав. Саме така поведінка не є відмовою від огляду, а є реалізацією права особи знати межі та підстави втручання з боку поліцейських. Факт того, що огляд у підсумку не був проведений, не є тотожним факту відмови. Для притягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП має бути доведено, що: водію належним чином повідомлено законну підставу зупинки; поліцейським законно ініційовано процедуру огляду; водію чітко запропоновано пройти огляд у визначеному порядку; роз`яснено процедуру та наслідки відмови; особа після цього висловила однозначну відмову. Саме такого безперервного та належного ланцюга доказування у даній справі немає.

Порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Частина 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу, а отже поліцейський зобов`язаний не лише послатися на наявність такої підстави, а й чітко повідомити водієві конкретну причину зупинки. Закон не допускає свавільного зупинення транспортного засобу без названої, зрозумілої та належно артикульованої правової підстави. Саме такий підхід випливає зі змісту ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». У цій справі саме ця початкова, базова процесуальна дія належним чином забезпечена не була. За твердженням сторони захисту, законну причину зупинки ОСОБА_1 належним чином не пояснили, у зв`язку з чим він був змушений самостійно та неодноразово вимагати такого роз`яснення. Саме відсутність зрозумілої й належно оголошеної підстави зупинки і стала причиною подальшої конфліктної комунікації між водієм та працівниками поліції.

За таких обставин подальші дії працівників поліції, у тому числі вимога пройти огляд, не можуть розглядатися відокремлено від первинного порушення недотримання процедури законної зупинки транспортного засобу. Коли особі не пояснено, з яких саме передбачених законом підстав її зупинено, її наполягання на отриманні такого пояснення не може автоматично тлумачитися як відмова від проходження огляду. Наведена логіка повністю кореспондує з уже використаною у зразку позицією захисту про те, що без належної правової підстави для зупинки подальші вимоги поліцейських втрачають належне процесуальне підґрунтя. Відсутність належної фіксації направлення на медичний огляд. Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103, встановлює чітку процедуру: огляду підлягають водії, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння; огляд проводиться або на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів, або у закладі охорони здоров`я; у разі відмови від огляду на місці або незгоди з його результатами особа направляється до закладу охорони здоров`я. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу.

У наданих матеріалах дійсно наявне направлення на огляд до КНП Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги ЗОР, складене щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вказівкою посвідчення водія НОМЕР_2 . Однак позиція захисту полягає в тому, що на відеозаписі відсутнє належне підтвердження вручення, оголошення або належного оформлення цього направлення в ході самої події. Тобто у справі з`являється документ, який має ключове значення для доведення дотримання процедури, однак його процесуальне впровадження не знаходить безперервного відображення на відео. За такої ситуації направлення не може безумовно підтверджувати, що процедура була реально дотримана саме в тому порядку, як того вимагає закон. Тобто у справі є документ, але немає належного доказу, що саме цейдокумент був своєчасно складений, оголошений особі та використаний у межах тієї процедури, на яку посилається сторона обвинувачення.

Щодо зазначення у протоколі відомостей про відсторонення від керування транспортним засобом. Ця обставина не відповідає фактичним даним справи. Після складання протоколу працівники поліції фактично залишили ОСОБА_1 біля транспортного засобу та не вчинили реальних дій, які б свідчили про його належне відсторонення від керування у розумінні закону. Саме по собі формальне зазначення у протоколі про відсторонення не є належним доказом фактичного відсторонення особи від керування транспортним засобом, якщо це не підтверджується реальними діями працівників поліції та матеріалами відеофіксації. Також відсутні дані про місце паркування автомобілю ОСОБА_1 в рапорті поліцейського Анатолія Бабака. Відтак, відсутність належної правової підстави для здійснення перевірки на стан сп`яніння, відсутність належно повідомленої підстави для зупинки транспортного засобу, порушення права ОСОБА_1 на захист, недотримання встановленого порядку проведення огляду на стан сп`яніння, а також невідповідність між відомостями, викладеними у протоколі, та фактичними обставинами події, у своїй сукупності свідчать про незаконність та безпідставність складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як убачається з фактичних обставин справи, до комунікації з ним було залучено декілька екіпажів поліції, а сама розмова відбувалась в умовах явної чисельної переваги працівників поліції, одночасного висунення вимог та ігнорування його неодноразового прохання повідомити законну причину зупинки транспортного засобу. За таких умов поведінка ОСОБА_1 не може оцінюватися поза контекстом створеної щодо нього обстановки психологічного тиску та процесуального домінування з боку працівників поліції. Саме тому будь-які його репліки, заперечення, повторні вимоги назвати причину зупинки чи небажання підкорятися непрозорим вимогам без належного роз`яснення не можуть тлумачитися як вільна, усвідомлена, чітка та безумовна відмова від проходження огляду. Навпаки, така ситуація свідчить про конфліктну комунікацію, зумовлену неналежною поведінкою працівників поліції та відсутністю належного процесуального роз`яснення, а не про наявність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Звертає увагу суду на дані про особу ОСОБА_1 , які мають значення для правильної оцінки його поведінки під час події. ОСОБА_1 є кандидатом технічних наук, має вчене звання доцента, здійснює науково-педагогічну діяльність та обіймає посаду доцента кафедри у Національному університеті «Запорізька політехніка», з покладенням обов`язків завідувача кафедри. Вказане характеризує його як особу з високим рівнем професійної підготовки, соціальної відповідальності та усвідомлення правового значення власних дій. Саме тому його наполягання на повідомленні законної причини зупинки та дотриманні належної процедури не може тлумачитися як свавільна або демонстративна відмова від виконання законної вимоги, а навпаки свідчить про прагнення діяти усвідомлено, в межах закону та з розумінням власних процесуальних прав.

Просить суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суддя, вислухав пояснення представника - адвоката Огійченко Є.В., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, тобто органи Національної поліції (стаття 130 КУпАП).

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.06.2025 р. серії ЕПР1 №353490, ОСОБА_1 у вищезазначені час та місці керував даним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного засобу Alkotest Drager та в спеціалізованому медичному закладі, у лікаря-нарколога, водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив положення п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Водночас, процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану наркотичного сп`яніння визначена також:

- Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція);

- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі по тексту Порядок).

Відповідно до п. 12 Розділу 2 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 9 Розділу 2 вищезазначеної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Так, згідно з п.2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 4 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (тобто: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці п.3 Інструкції); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення сп`яніння до медичного закладу КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради ЗОР від 06.06.2025 р., відеозапису з боді-камери працівників поліції, та рапорту останніх, вищевказаного протоколу, оцінених судом як кожен окремий доказ, так і в їх сукупності, вбачається, що 06.06.2025 р. у вищевказаний час та місці працівниками поліції зупинено транспортний засіб, яким керував водій ОСОБА_1 . В результаті поверхневого огляду працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, в зв`язку з чим працівниками поліції пред`явлено ОСОБА_1 законну вимогу пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного засобу Alkotest Drager та у вищевказаному спеціалізованому медичному закладі, але водій ОСОБА_1 відмовився виконати дану вимогу.

Довідкою УПП в Запорізькій області ДПП підтверджено, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, має посвідчення водія.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Посилання адвоката Огійченко Є.В. щодо відсутності у працівників поліції підстав для зупинки водія ОСОБА_1 , суд вважає такими, що не відповідають дійсності.

Відповідно до п. 7 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

З урахуванням воєнного стану в Україні, віднесення Запорізької області до території, на якій активно ведуться бойові дії, вищевказаних положень законодавства, суд дійшов висновку, що працівниками поліції на законних підставах був зупинений водій ОСОБА_1 ..

Посилання адвоката Огійченко Є.В. щодо відсутності належного доказу відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду є неспроможними, оскільки оглянутим в судовому засіданні відеозаписом вставлено, що працівниками поліції на неодноразові вимоги огляд на стан сп`яніння, водій ухилявся від відповіді, намагався спровокувати конфлікт. Будь-якого психологічного тиску з боку працівників поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Зі спілкування між водієм ОСОБА_1 та працівниками поліції, зафіксованому на відеозаписі з місця події вбачається, що водій ОСОБА_1 розумів зміст вимоги працівників поліції щодо необхідності проходження огляду на стан сп`яніння, але відмовився пройти цей огляд. Дану поведінку водія ОСОБА_1 суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності за порушення ПДР.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимог ч.2 ст.251, ст.ст.256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших норм законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння особою, яка керувала транспортним засобом.

З огляду на вказане, підстави для задоволення клопотання адвоката Огійченко Є.В. про закриття провадження у справі відсутні.

При накладенні адміністративного стягнення,суд враховує характер вчиненого правопорушення,особу порушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 130, 276-284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Огійченко Є.В. про закриття провадження у цій справі, - відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (Реквізити для сплати штрафу: Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієїпостанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП. у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Ірина Йосипівна Наумова