Ухвала суду № 136230229, 05.05.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 486/774/25

Провадження № 2/467/16/26

У Х В А Л А

Іменем України

05.05.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

представника позивача Сорочана В.О.,

представників комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради Дзюбенко Л.П., Шавлуташвілі Г.Т.,

представника третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Південноукраїнської міської ради і виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради Нестеренко І.В.,

у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів,поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Південноукраїнська міська рада, виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради, Управління охорони здоров`я Південноукраїнської міської ради, Національне агентство з питань запобігання корупції, первинна профспілкова організація Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської об`єднаної організації профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України,

розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів та визнання явки представника Національного агентства з питань запобігання корупції обов`язковою

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів,поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Південноукраїнська міська рада, виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради, Управління охорони здоров`я Південноукраїнської міської ради, Національне агентство з питань запобігання корупції, первинна профспілкова організація Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської об`єднаної організації профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України.

23 квітня 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернулась до суду з клопотанням про витребування доказів, мотивуючи його тим, що ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2025 року до участі у справі залучено Національне агентство з питань запобігання корупції як третя особа без самостійних вимог на предмет спору. Предмет спору по дані справі безпосередньо пов`язаний із застосуванням гарантій викривачів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що її звільнення є наслідком повідомлення про можливі корупційні правопорушення. Національне агентство з питань запобігання корупції як третя особа не надало суду письмових пояснень. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року у справі № 486/210/25 директора «ЮМБЛ» ЮМР ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КпАП України. Зазначені протоколи були складені працівниками управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області на підставі листа Південноукраїнської міської ради, яким до УСР в Миколаївській області було перенаправлене її звернення до південноукраїнського міського голови щодо вчинення директором КНП «ЮМБЛ» ЮМР ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Встановлені зазначені постановою обставини потребують належної правої оцінки саме з боку Національного агентства з питань запобігання корупції як спеціально уповноваженого органу у сфері запобігання корупції та захисту викривачів. Надання суду повної та фахової правової позиції щодо застосування законодавства про захист викривачів у межах даної справи належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції, яке не надало письмових пояснень та не реалізувало покладені на нього законом функції у сфері забезпечення реалізації антикорупційної політики та захисту викривачів. Позивач позбавлений можливості забезпечити подання зазначених пояснень суду самостійно, оскільки їх надання належить до процесуальної поведінки третьої особи. Посилаючись на викладене, прохала витребувати від Національного агентства з питань запобігання корупції письмові пояснення по суті спору у справі №486/774/25 з врахуванням обставин, викладених у постанові Миколаївського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року у справі № 486/210/25, зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції надати письмові пояснення щодо: наявності у ОСОБА_1 статусу викривача у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», поширення на неї гарантій захисту, передбачених статтею 53 зазначеного Закону; оцінки обставин звільнення позивача як можливого негативного заходу впливу у зв`язку з повідомленням про корупцію; наявності або відсутності причинно-наслідкового зв`язку між повідомленням про корупційні правопорушення та звільненням позивача. Також прохала визнати явку представника Національного агентства з питань запобігання корупції в судове засідання обов`язковою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання про витребування доказів та прохав суд його задовольнити. Вказав, що зазначене клопотання не було подано разом з позовною заявою, оскільки постанова Миколаївського апеляційного суду була прийнята 28 листопада 2025 року.

Представник відповідача Шавлуташвілі Г.Т. заперечував щодо задоволення поданого позивачем клопотання про витребування доказів, зазначивши, що останнє у порушення вимог ст. 84 ЦПК України подане з порушення визначеного законом строку, тобто не подано разом з позовною заявою. Також зазначив про те, що позивач не довів, що не мав можливості отримати вказані докази самостійно.

Представник відповідача ОСОБА_3 погодилась з позицією представника ОСОБА_4 .

Представник третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Південноукраїнської міської ради і виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради Нестеренко І.В. заперечувала проти задоволення клопотання позивача про витребування доказів, посилаючись на те, що позивачем витребувалась інформація про стадію розгляду провадження щодо ОСОБА_2 . Саме звернення безпосередньо секретаря міської ради було підставою для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. У листі зазначено про колективне звернення групи депутатів, а не самої ОСОБА_5 . Однак депутати не повідомили про вчинення корупційного діяння НАЗК, це здійснив секретар міської ради. Тому ОСОБА_6 не має статусу викривача. НАЗК не скористалось своїм процесуальним правом надати письмове пояснення у справі.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до положень ч.ч.2,4 ст.84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема: обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, а також вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Із змісту ч.1 ст.76 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до глави 5 ЦПК України пояснення третіх осіб є одним з засобів доказування.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2025 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Національне агентство з питань запобігання корупції та надано строк для надання пояснень до 11 серпня 2025 року.

Крім цього, участі в судових засіданнях представник Національного агентства з питань запобігання корупції, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи за допомогою системи «Електронний суд» судовими повістками, не прийняв та пояснень суду у судовому засіданні не надавав.

Разом з тим, п.3 ч.1 статті 43 ЦПК України визначено, що учасник справи має право надавати свої пояснення суду.

Національне агентство з питань запобігання корупції вказаним правом не скористалося, не надавши суду письмових пояснень у встановлений ухвалою суду строк та не прийняло участь у судових засіданнях.

Покладення судом обов`язку на третю особу надати пояснення, як того прохає позивач, буде застосуванням такого заходу примусу до вчинення процесуальний дій, який не передбачений ЦПК України.

Разом з тим, у відповідності до п.3 ч.2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребуванні доказів мають бути зазначено підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.

Позивачем не зазначено підстав, з яких випливає, що пояснення як письмовий доказ (документ) вже наявні у Національного агентства з питань запобігання корупції.

Тобто, позивач прохає витребувати письмові пояснення з обставин, вказаних позивачем, у третьої особи, які наразі не існують. Тобто, такий доказ на день винесення ухвали судом не існує.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2-6 статті 223 ЦПК України передбачені випадки, коли суд зобов`язаний відкласти судове засідання. Вказаною нормою не передбачено випадки відкладення судового засідання у разі неявки представника третьої особи.

За таких обставин, розгляд вказаної справи може відбуватись за неявки представника третьої особи Національного агентства з питань запобігання корупції.

Підстав для визнання його явки обов`язкової в судове засідання суд не вбачає.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про витребування доказів та визнання явки представника Національного агентства з питань запобігання корупції у судове засідання обов`язковою.

Керуючись ст. ст. 259, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та визнання явки представника Національного агентства з питань запобігання корупції у судове засідання обов`язковою відмовити.

Суддя Т.М.Кологрива