Ухвала суду № 136230175, 30.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/5489/26

Провадження №1-кс/127/2286/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 (лист прокурора ОСОБА_5 від 23.01.2026 №20-124 вих. -2620-1232-16), -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 (лист прокурора ОСОБА_5 від 23.01.2026 №20-124 вих. -2620-1232-16).

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 подав до Офісу Президента України заяву про вчинення кримінальних правопорушень працівниками ДУ «ВУВП № 1», які на думку заявника, незаконно застосовують кайдани, вчиняють злочини проти скаржника, не виконують ухвали судів, не направляють його поштову кореспонденцію та інше.

Однак листом за підписом прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 від 23.01.2026 заявника повідомлено про те, що його заяву направлено за належністю до Четвертого СВ ( з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький.

Заявник вважає, що Вінницькою обласною прокуратурою допущено бездіяльність, а тому просить зобов`язати уповноважену особу Вінницької обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за його заявою (дата відсутня).

Заявник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно. Працівник ДУ «ВУВП № 1» - інспектор ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_4 відмовився від участі у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 20.02.2026 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про призначення йому захисника, на підставі листа Верховного Суду № 025/02-24/678 від 24.04.2023, положень ст. 20 та 49 КПК України та ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Разом з тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 не був позбавлений можливості самостійного звернення до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги за отриманням необхідної безоплатної вторинної правової допомоги, однак за час розгляду скарги, а саме з 19.02.2026 по 30.04.2026 не скористався таким правом.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення поданої скарги, посилаючись на те, що заява ОСОБА_4 не містить обставин для внесення відомостей до ЄРДР. Також повідомив суд, що правоохоронними органами вже проводилась перевірка аналогічних фактів, зазначених у заявах ОСОБА_4 , вносились відомості до ЄРДР та проводилось досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які в подальшому були закриті постановами слідчих, у зв`язку з відсутністю події злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.

Разом з тим, заявник, будучи належно повідомленим, відмовився від участі у розгляді скарги та така процесуальна поведінка скаржника призводить до порушення розумних строків розгляду скарги, передбачених ч. 2 ст. 306 КПК України.

Крім того, у разі неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.

Зокрема, примусовий привід до суду згідно із частиною третьою статті 140 КПК застосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Грошове стягнення за неявку до суду без поважних причин відповідно до частини першої статті 139 КПК може бути накладено лише на підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Адміністративній відповідальності за злісне ухилення від явки в суд за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягають лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, експерт, перекладач.

Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.

Чергове відкладення розгляду скарги, яка перебуває на розгляді з 19.02.2026 призводить до порушення строку, встановленого ч. 2 ст. 306 КПК України, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання особи, яка не бажає брати в ньому участь.

Враховуючи вищевикладене, а також поведінку скаржника, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду скарги за його відсутності.

Дослідивши матеріали скарги та вислухавши прокурора, слідчий суддя встановив наступне.

ОСОБА_4 подав до Офісу Президента України заяву про вчинення кримінальних правопорушень працівниками ДУ «ВУВП № 1», які на думку заявника, незаконно застосовують кайдани, вчиняють злочини проти скаржника, не виконують ухвали судів, не направляють його поштову кореспонденцію та інше.

Листом за підписом начальника відділу протидії порушення прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах обласної прокуратури ОСОБА_6 від 23.01.2026 за № 20-124ВИХ-26 20-1232-16, заявника повідомлено про те, що його заяву направлено за належністю та вирішення в порядку ст. 214 КПК України до Четвертого СВ ( з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький.

Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

У своїй заяві ОСОБА_4 просить відкрити кримінальні та дисциплінарні провадження відносно працівників ДУ «ВУВП № 1», однак зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення слідчим суддею не встановлено об`єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов`язкових ознак складу злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину.

Незважаючи на те, що заявник вважає заяву повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, не підкріплена належними та допустимими доказами, а тому така заява, з огляду на їх зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що попередньо за аналогічними фактами вже проводились досудові розслідування у кримінальних провадженнях:

№ 42024020000000184 від 03.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, яка закрита постановою слідчого ОСОБА_8 від 24.01.2025 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України;

№ 42025020000000068 від 30.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, яка закрита постановою слідчого ОСОБА_9 від 10.02.2026 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України;

№42025020000000089 від 20.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, яка закрита постановою слідчого ОСОБА_10 від 18.11.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, заяви ОСОБА_4 вже були предметом перевірки правоохоронними органами та за результатами їх розгляду не встановлено будь-яких порушень працівниками ДУ «ВУВП № 1».

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомленні про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи відомості встановлені в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, у зв`язку з чим в задоволенні скарги ОСОБА_4 слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 (лист прокурора ОСОБА_5 від 23.01.2026 №20-124 вих. -2620-1232-16) відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя