Рішення № 136230043, 23.04.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1402/25

Провадження № 2/132/573/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" квітня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Павленко І.В.

з участю секретаря судових засідань Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 27.04.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором укладений Договір позики № 7318387.

11.01.2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №11-01/2024, відповідно до якого ТОВ «ИАНІФА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФА» права вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №8 від 17.04.2024 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 18438 грн., з яких: 5600 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6720 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою; 6118,00 грн. сума заборгованості за процентами за прострочену позику.

28.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №934767.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора Згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання грошових коштів у позику, які розміщені на веб-сайті Товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил, які є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №16 від 25.01.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 8503,6 грн., з яких: 3300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5203,6 грн. сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам Кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. Тому звертається до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами.

Заочним рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 29.10.2025 року позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, інд.01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, рах. ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості: за Договором позики №7318387 в розмірі 18438 грн., з яких: 5600 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6720 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою; 6118,00 грн. сума заборгованості за процентами за прострочену позику; за Договором позики №934767 від 28.10.2021 року в розмірі 8503,6 грн., з яких: 3300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5203,60 грн. сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

03.12.2025 року представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Тарасюк О.М. було подано заяву про перегляд заочного рішення від 29.10.2025 року.

Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 13.01.2026 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Тарасюк Оксани Миколаївни про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 29.10.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Поновлено відповідачу ОСОБА_1 строки на подання заяви про перегляд заочного рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 29.10.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочне рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 29.10.2025 у цивільній справі №132/1402/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасовано і призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 11:20 год. 11 лютого 2026 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати відзив, який має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, в строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач скористався своїм правом та через свого представника адвоката Тарасюк О.М. подав відзив на позовну заяву (Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.01.2026), у якому представник відповідача виклала свої заперечення проти позову, зазначивши, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково в частині стягнення з нього заборгованості за основними сумами боргу 8900 грн., виходячи з наступного.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача щодо стягнення суми заборгованості за відсотками та процентами за користування позикою 11923,60 грн. та 6118 грн. заборгованості за процентами на прострочену позику, оскільки окрім наявності в матеріалах справи доказів укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем, останнім не надано жодних належних та допустимих доказів обґрунтування стягнення з нього суми заборгованості за відсотками саме в такому розмірі.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 з 2019 року проходить військову службу в Національній Гвардії України, з 2020 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 19.05.2021 року, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_4 №6489 від 11.11.2025 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом з 11.03.2020 року по теперішній час. З 01.08.2025 року знаходиться у службовому відрядженні для виконання бойових (спеціальних) завдань.

А тому вважає, що підстави для стягнення з відповідача відсотків та процентів за користування позикою порушує права відповідача як військовослужбовця та є підставою для їх зменшення або скасування судом відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". В зв`язку з цим просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 8900 грн. В решті позовних вимог відмовити. Судові витрати розподілити пропорційно задоволених вимог.

02.02.2026 року представником позивача Злотіною Н.О. подано відповідь на відзив (Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.01.2026), в якому представник вважає відзив відповідача безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» понесені судові витрати

03.02.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тарасюк О.М. подала заперечення на відзив відповідно до яких підтримує вимоги відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши заяву, де просить справу розглянути в його відсутність, на позовних вимогах наполягає, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Тарасюк О.М. у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Однак від представника відповідача адвоката Тарасюк О.М. надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутність відповідача та її відсутність. Позовні вимоги визнають частково з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву..

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Судом встановлено, що 27.04.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором укладений Договір позики № 7318387.

11.01.2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №11-01/2024, відповідно до якого ТОВ «ИАНІФА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФА» права вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №8 від 17.04.2024 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 18438 грн., з яких: 5600 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6720 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою; 6804,00 грн. сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою; 6118,00 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою.

28.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №934767.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора Згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання грошових коштів у позику, які розміщені на веб-сайті Товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил, які є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №16 від 25.01.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 8503,6 грн., з яких: 3300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5203,6 грн. сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам Кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідні позиції щодо застосування вказаних норм права викладені в постановах ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 та від 23.03.2020 року у справі №404/502/18.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, судом було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення з відповідачем ОСОБА_1 кредитних договорів та отримання позичальником кредитних коштів у зазначених позивачем розмірах.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до наданих розрахунків заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» становить за Договором позики №7318387 від 27.04.2024 року в розмірі 18438 грн., з яких: 5600 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6720 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою; 6118,00 грн. сума заборгованості за процентами за прострочену позику; за Договором позики №934767 від 28.10.2021 року в розмірі 8503,6 грн., з яких: 3300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5203,6 грн. сума заборгованості за відсотками.

Заборгованість за основною сумою боргу за Договорами позики відповідачем не погашена, тому вказані суми підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Що стосується вимог позивача щодо стягнення процентів за користування позикою, процентів за прострочену позику та відсотків, суд зазначає наступне.

Так, представник відповідача адвокат Тарасюк О.М. заперечує проти стягнення з відповідача процентів та відсотків за зазначеними кредитними договорами, з огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та на нього розповсюджуються положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.»

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону №1357-IX від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: "У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Згідно довідки в/ч НОМЕР_4 за №6489 від 11.11.2025 старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у в/ч НОМЕР_4 оперативно-тактичного з`єднання -1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 11 березня 2020 року по теперішній час (а.с.82).

Довідкою №751 від 09.09.2022 року, виданою в/ч НОМЕР_4 Національної гвардії України, підтверджується про безпосередню участь ОСОБА_1 в період з 10.11.2020 по 25.02.2021; з 10.11.2021 по 10.02.2022; з 05.06.2022 по теперішній час у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

Як вбачається з витягу з Наказу командира в/ч НОМЕР_5 оперативно-тактичного з`єднання -1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №231 від 01.08.2025, ОСОБА_1 вважається таким, що вибув у службове відрядження для виконання бойових (спеціальних) завдань з 01.08.2025 року.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 19.05.2021 року Головним управлінням Національної гвардії України, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , який перебуває на військовій службі за контрактом, як військовослужбовця під час дії особливого періоду, який брав та бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, який перебував та перебуває безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, поширюються пільги передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час проходження ним військової служби.

За таких обставин, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми заборгованості за процентами та відсотками - відсутні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надав, як і не спростував.

Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитними договорами у добровільному порядку не сплатив, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню заборгованість за Договором позики № 7318387 від 27.04.2024 лише заборгованість по тілу кредиту в розмірі 5600,00 грн. та за Договором позики №934767 від 28.10.2021 року в розмірі 3300 грн.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.

Щодо стягнення судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору задовольнити частково пропорційно до суми задоволених позовних вимог в розмірі 1000,28 грн. (3028х8900,00:26941,60).

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, інд.01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, рах. ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:

за Договором позики №7318387 в розмірі 5600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; за Договором позики №934767 від 28.10.2021 року в розмірі 3300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1000,28 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Суддя: