Рішення № 136229935, 05.05.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1307/26

№ 2/688/1231/26

Рішення

Іменем України

05 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Березюк Н.П.

за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

23.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі ТОВ «Коллект центр») звернулося до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 24.04.2014 ОСОБА_1 уклав з АТ «РайффайзенБанк» договір №010/0348/82/0182380. Відповідно до умов договору, товариство надало відповідачу кредит у розмірі 4600 грн, на погоджений умовами договору строк 48 місяців з 24.04.2014 по 24.04.2018, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% річних, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами.

Свої зобов`язання банк виконав у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на поточний рахунок відповідача, а відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підставі договору факторингу №114/2-19-F від 20.09.2019 АТ «РайффайзенБанк» передало для ТОВ «Вердикт Капітал» свої права грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі Боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором №010/0348/82/0182380 від 24.04.2014.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект центр» прийняло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №010/0348/82/0182380 від 24.04.2014.

За наведених обставин, ТОВ «Коллект центр» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором №010/0348/82/0182380 від 24.04.2014 в розмірі 20764,26 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 10954,15 грн та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9810,11 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в поданій позовній заяві директор ТОВ «Коллект центр» Ткаченко М.М. просила розгляд справи провести у відсутності представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада». Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності суду не надав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

20.03.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу,

24.03.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене провадження та призначив справу до судового розгляду на 05.05.2026.

05.05.2026 сторони в судове засідання не з`явились. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив, що 18.04.2014 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з заявою на отримання кредиту, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та встановити ліміт кредитування в сумі 4600 грн на строк 48 місяців. Крім того, цього ж дня відповідач ознайомився та підписав довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту по продукту «Кредитна картка Прозора»/Кредитна картка Базова».

24.04.2014 ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»» договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0348/82/0182380, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користуванням кредитом, а також виконати інші обов`язки, визначені Договором.

Відповідно до умов договору сторони погодили розмір поточного ліміту кредиту (п.1.1. Договору), що складає 4600,00 грн., який в подальшому встановлюється та визначається відповідно до ст.10 Договору; строк, протягом якого клієнт користується та здійснює погашення кредиту (п.1.2.), що становить 48 місяців, що починається з 26.04.2014 та закінчується 24.04.2018 (строк користування кредитом); процентну ставку за користування кредитом, яка є фіксованою та складає 36,0% річних (п.1.3.); картковий рахунок клієнта до якого встановлено ліміт 2625638644.

Відповідно до п.2.1. Договору, банк на підставі заяви клієнта, яка є невід`ємною частиною договору, відкриває на ім`я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів та випускає клієнту платіжні картки, тип яких визначається заявою.

Згідно зі п..9.3 договору сторони дійшли згоди, що без укладання додаткових угод до договору, банк має право продовжити строк користування кредитом на той самий строк за умови, що на останній робочий день строку кредитування банк не отримав від клієнта листа про відмову від продовження строку користування кредитом.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що банк здійснює повідомлення клієнта про розмір поточного ліміту в наступному періоді шляхом надсилання або надання клієнту під підпис відповідного письмового повідомлення за 7 календарних днів до початку наступного періоду. В протилежному випадку сторони домовились, що розмір поточного ліміту на наступний період дорівнює розміру поточного ліміту, встановленого в попередньому періоді.

Основні умови кредитування також зазначені в додатку №2 до договору, примірник якого відповідач отримав 24.04.2014, що підтверджується його підписом.

Згідно виписки по рахунку за № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за період з 24.04.2014 по 13.11.2019 ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, частково сплачував відсотки за їх користування.

Разом з тим, ОСОБА_1 в порушення умов договору, не повернув отримані кредитні кошти у встановлений строк, не сплатив проценти за користування ними, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку, зробленого первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк», станом на 13.11.2019 становила 11116,21 грн, з яких: 10954,15 грн - заборгованість за кредитом, 162,06 грн - заборгованість за процентами.

20.09.2019 АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №114/2-19-F, за умовами якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно абзацу 2 пункту 2.4 вищевказаного договору до нового кредитора переходять в повному обсязі права вимоги, безвідзивно та без можливості зворотного викупу. Зокрема, але не виключно, до нового кредитора переходить: право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитним договором з дати відступлення права вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України, право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржником грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов кредитного договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 13.11.2019 до Договору відступлення прав вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (у реєстрі № п. 428) за кредитним договором №014/0806/82/0159395 в загальному розмірі 11116,21 грн., з яких: 10954,15 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 162,06 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості, зробленого ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 20764,26 грн, з яких: 10954,15 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 162,06 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги; 9648,05 грн. нараховані відсотки.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 відступлене ТОВ «Коллект центр». Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр» прав грошової вимоги та є невід`ємною частиною цього договору.

04.02.2025 «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали додаткову угоду №10/12 до договору про відступлення (купівлю-продаж0 прав вимоги за №10-01/2023 від 10.01.2023, якою сторони внесли зміни до Реєстру боржників в електронному вигляді, виклавши його в новій редакції.

Згідно змін до реєстру боржників, що є додатком №1 до вищевказаної додаткової угоди, право вимоги до ОСОБА_1 за договором №010/0348/82/0182380 зазначено під №56902, заборгованість становить 20764,26 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 10954,15 грн та заборгованості за процентами 9810,11 грн.

Вказаний розмір загальної заборгованості за кредитним договором та її складових узгоджується з даними розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Коллект центр» станом на 04.03.2026 року, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 20764,26 грн, з яких: 10954,15 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9810,11 грн заборгованість за відсотками, нарахованими згідно кредитного договору на дату відступлення права вимоги.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1статті 205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦКУ країни визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч. 2ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Мотиви та висновки суду

Суд дійшов висновку, що дослідженими доказами підтверджується факт укладання між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 кредитного договору. Кредитні кошти надійшли на платіжну картку відповідача, він користувався ними, однак своїх зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, суд враховує, що відповідач не оспорив заборгованості за кредитним договором, власного розрахунку не надав та не надав суду доказів погашення кредитної заборгованості.

20.09.2019 АТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договору факторингу №114/2-19-F відступило право вимоги до відповідача для ТОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому 10.01.2023 вказане право відступив для ТОВ «Коллект центр» на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023. Отже, ТОВ «Коллект центр»є належним позивачем у справі.

Враховуючи, що відповідач не надав доказів погашення заборгованості ні попереднім кредиторам, ні позивачу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2662,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідност.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №354 від 02.02.2026, витяг з Акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 відповідно до наданих документів директор ТОВ «Коллект центр» Ткаченко М.М. та керуючий партнер АО «Лігал Ассістанс» Бурдюг Т.В. погодили надання правових послуг щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн, суд характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, а також враховуючи значення даної справи для відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на надання правничої допомоги у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0348/82/0182380 від 24.04.2014 рокуу розмірі 20764 (двадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 26 коп, з яких заборгованість за тілом кредиту 10954,15 грн; заборгованість за відсотками 9810,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 05.05.2026 року.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК