Ухвала суду № 136226688, 22.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 758/13051/23

Провадження №: 1-кп/752/1059/26

У Х В А Л А

22.04.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 (ВКЗ), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (ВКЗ)

захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (ВКЗ), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

заявниці ОСОБА_21 (ВКЗ),

у ході проведення у приміщенні суду у місті Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

3.ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

4.ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

5.ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України,

6.ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

7.ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

8. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

9.ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

10.ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України;

11.ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Голосіївським районним судом міста Києва проводиться підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

19.12.2025 в підсистемі "Електронний суд" надійшло клопотання від ОСОБА_21 про скасування арешту майна, а саме: житлового будинку, загальною площею 129,8 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2646146732080), а також земельної ділянки площею 0.0079 га, кадастровий номер: 3210945900:01:095:0628 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1559334532109), розташованої за тією ж адресою, власником якого була й є вона та на яке було накладено арешт за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №757/5802/23-к у межах кримінального провадження № 12022000000000707, яке перебувало в обтяженні ОСОБА_23 .

Відповідно до заявленого клопотання арешт на майно ОСОБА_24 , щодо якого ОСОБА_23 виступав обтяжувачем, було накладено необґрунтовано. Єдиною підставою в ухвалі слідчого судді для арешту було вказано визнання цього майна речовими доказами, проте ОСОБА_21 не є учасником цього кримінального провадження, їй не висувалось обвинувачення, а також немає жодного стосунку до цього кримінального провадження, у зв`язка у з чим її право на мирне володіння власним майном безпідставно обмежується. Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 у справі № 757/5802/23-к про накладення арешту не містить жодного обґрунтування необхідності накладення арешту на вищевказане майно, окрім факту його визнання слідчим речовими доказами. У вищевказаній ухвалі слідчого судді зазначено, що ОСОБА_23 , згідно з оперативною інформацією, причетний до привласнення нерухомого майна на свою користь шляхом підписання договорів без участі власників квартир, шляхом обману або шляхом підробки документів та є одним з "гаманців" для квартири, які здобуто злочинним шляхом. Проте, в подальшому в ході досудового розслідування вищевказана інформація не підтвердилась, оскільки ОСОБА_23 не було висунуто підозр у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень в межах цього кримінального провадження, а також не встановлено факту набуття ним відповідного майна злочинним шляхом.

До клопотання було приєднано договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 19.12.2022.

Під час розгляду клопотання ОСОБА_21 , остання свої вимоги підтримала та просила скасувати арешти, повідомила що будинок та земельну ділянку купила у 2022 року, про що свідчить відповідний договір. Відносини між нею та ОСОБА_23 виникли на підставі договору позики та іпотеки. У подальшому вона свої зобов`язання виконала, будь-який претензії у сторін одне до одного відсутні. Арешт накладений ухвалою Печерського районного суду від 15.02.2023 у справі №757/5802/23-к у межах кримінального провадження № 12022000000000707 порушує її право на мирне володіння майном.

Розгляд клопотання відкладався.

22.04.2026 суду було представлено засвідчену копію іпотечного договору від 20.12.2022 та договору позики від 20.12.2022, довідку приватного нотаріуса ОСОБА_6 про вчинені нотаріальні дії від 07.04.2026.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, власником якого є ОСОБА_25 , послався на те, що ОСОБА_23 виступав активним учасником кримінальних правопорушень, які вчинялися обвинуваченими, він нерозривно пов`язаний із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , він фігурує як підозрюваний в іншому кримінальному провадженні, яке є фактовим, арешт на належне ОСОБА_23 майно та майно, щодо якого він виступав обтяжувачем, накладено обґрунтовано, відносно ОСОБА_23 в іншому кримінальному провадженні здійснюються відповідні заходи щодо встановлення його причетності до кримінальних правопорушень, до показів власниці майна ОСОБА_21 ставиться критично, тому підстав для скасування арешту не вбачається.

Заслухавши виступи учасників, дослідивши наявні документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність достатніх підстав для його задоволення.

Так, згідно з текстом обвинувального акта від 30.10.2023, громадянин ОСОБА_23 не є учасником кримінального провадження № 12022000000000707, за твердженнями прокурора у статусі підозрюваного він не перебував і протилежного судом не встановлено.

У той же час, за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 12022000000000707 на стадії досудового розслідування вжито заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва постановлено ухвалу від 15.02.2023 у справі № 757/5802/23-к, відповідно до якої накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_23 із забороною на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на земельні ділянки (кадастрові номери: 3221884000:37:045:0049, 3221884400:09:055:0799, 3221884400:09:055:0800, 3221886001:03:234:6021, 3221886001:03:234:6025, 3221886001:03:234:6026, 3221886001:03:234:6027, 3221886001:03:234:6028, 3221886001:03:234:6029, 3221886001:03:234:6030, 3223181501:01:040:0093, 8000000000:90:890:0153), будинки та квартири у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: Київська обл., Вишгородський р., с. Нові Петрівці, вул. Ново-Київська, 99, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ), на належний ОСОБА_23 транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , а також накладено арешт на майно, щодо якого ОСОБА_23 виступає як обтяжувач , із забороною на відчуження, розпорядження майном (земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945900:01:095:0602, 3210945900:01:095:0628, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124, 3221884000:33:018:7119, 3221886000:03:165:0739, 3221886001:03:234:6025, 3223181501:01:040:0096), нерухоме житлове майно за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_8 (нежилі приміщення з № 1 по № 11 (групи приміщень №16) (літера А), за адресою: АДРЕСА_8 (нежилі приміщення № 1- 3 (групи приміщень № 18) (в літ. А).

Як вказано в ухвалі слідчого судді від 15.02.2023 в ході досудового розслідування встановлено групу осіб, які об`єдналися в стійке злочинне угрупування, при цьому вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини, а саме: використовують шахрайські схеми на ринку нерухомості на території України, що веде за собою підробку правовстановлюючих документів та внесення неправдивих відомостей до державного реєстру майнових прав на нерухоме майно. Також встановлено, що особи, діючи у складі групи з чітким розподілом ролей, підшукують осіб з числа соціально не захищених верств населення, а саме: людей з інвалідністю, ветеранів війни, людей похилого віку, пенсіонерів та людей, які зловживають алкогольними напоями, входять до них в довіру та шляхом обману змушують підписувати ряд документів, а в деяких випадках підроблюють такі документи, які в подальшому використовують для перереєстрації їх нерухомого майна на свою користь. Згідно з оперативною інформацією ОСОБА_23 причетний до привласнення нерухомого майна на свою користь шляхом підписання договорів без участі власників квартир, шляхом обману або шляхом підробки документів та є одним з "гаманців" для квартир, які здобуто злочинним шляхом.

За описаною ухвалою слідчого судді арешт накладено як на майно, що належить ОСОБА_23 , так і на нерухоме майно, власником якого не був та не є ОСОБА_23 , проте щодо якого він набув прав іпотекодержателя.

Про накладення арешту на майнові права ОСОБА_23 в ухвалі слідчого судді не йшлося.

Підстав для обтяження майна, яке належить іншим особам (за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - це ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ), і щодо якого у ОСОБА_23 виникли майнові права іпотекодержателя в ухвалі слідчого судді не наведено.

Як вбачається з наявних матеріалів кримінальної справи та пояснень учасників, після постановлення цієї ухвали про накладення арешту, завершивши досудове розслідування, орган досудового розслідування та прокурор не висунули ОСОБА_23 підозр у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень в межах цього кримінального провадження. Також не мало місце виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_23 , а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000000707 скеровано до суду з обвинуваченнями проти ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 358 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_32 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28. ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

19.12.2022 ОСОБА_21 придбала земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і житловий будинок за цією ж адресою, що доводиться нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 19.12.2022.

22.12.2022 ОСОБА_21 в якості позичальника уклала договір позики з ОСОБА_23 , відповідно до якого зобов`язувалася погашати борг, що становив еквівалент 27 950,00 доларів США дванадцятьма платежами, останній з яких мав бути внесений нею не пізніше 20.01.2024.

Ви конання грошових зобов`язань за цим договором було забезпечено іпотекою майна, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2646146732080 та земельною ділянкою, площею 0,0079 га, кадастровий номер 3210945900:01:095:0628, що розташований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1559334532109.

За твердженням ОСОБА_21 вона виконала погасила борг перед ОСОБА_23 .

Судом проаналізовано та з`ясовано, що майно, на яке накладено арешт за ухвалою слідчого судді від 15.02.2023 і щодо якого розглядається клопотання про скасування арешту, не фігурує в обвинувальному акті взагалі та не є майном, яке стало об`єктом злочинного посягання обвинувачених за висунутими епізодами й обвинуваченнями.

Інших відомостей, які б вказували на те, що майно, про яке зазначає ОСОБА_21 , може належати потерпілим або ж обвинуваченим, в матеріалах справи немає.

Нерухомість, власником якого не був ОСОБА_23 , проте набув майнові права на неї (права іпотекодержателя), взагалі не належало та не належить ОСОБА_23 .

Розглядаючи заявлене клопотання, суд виходить з того, арешт майна, в розумінні кримінально-процесуального закону, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У ч. 2 ст. 170 КПК України закріплено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як зазначалося вище, арешт полягає у тимчасовому, а саме: обмеженому в часі, позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, тобто його застосування пов`язане з втручанням у право власності особи.

Разом з тим, метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості цього провадження, і застосовується він за клопотанням прокурора, слідчого, а в окремих випадках - цивільного позивача.

З огляду на відсутність висунутого ОСОБА_23 обвинувачення у цьому чи інших кримінальних провадженнях, відсутність повідомлень про підозру, яка б була вручена ОСОБА_23 , житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер: 3210945900:01:095:0628, що належить ОСОБА_21 , на які був накладний арешт станом на час розгляду питання про скасування арешту, не відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Також слід зауважити, що під час накладення арешту не було перевірено чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи третьої особи, і чи не порушує це справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом та завданнями кримінального провадження.

Досліджені витяги з поданих державних реєстрів в частині реєстрації обтяжень прав іпотекодержателя ОСОБА_23 вказують на те, що майнові права, на які накладено арешт за ухвалою слідчого судді від 15.02.2023, не стосуються майнових прав чи інтересів потерпілих у цьому кримінальному провадженні, адже іпотекодавцями там виступали інші особи, відмінні від ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 .

Поряд з цим, судом враховується, що майно, на яке накладено арешт, не перебуває у власності обвинувачених, відповідні функції забезпечення кримінального провадження в частині компенсаторної і забезпечуваної ролі воно, нести не може.

Крім того, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707 завершено, сторона обвинувачення зібрала та готова представити суду докази на підтвердження висунутого обвинувачення, цілі застосування описуваного заходу забезпечення кримінального провадження, з огляду на його тимчасовість, слід вважати такими, що реалізовані і подальше продовжуване застосування арешту не слід вважати доцільним.

Підсумовуючи все викладене вище, суд доходить висновку про те, що арешт в частині житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер: 3210945900:01:095:0628, що належить ОСОБА_21 та перебувало в обтяженні ОСОБА_23 , накладено без належного обґрунтування (яке саме має значення арештоване майно для кримінального провадження). В ухвалі відсутнє обґрунтування необхідності застосування такого ступеня втручання у права і свободи особи, не міститься вказівки на те, що житловий будинок і земельна ділянка є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, що інкриміновані обвинуваченим, не міститься вказівки на те, що воно зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження або ж було об`єктом кримінально протиправних дій, або ж того, що воно здобуто кримінально протиправним шляхом, що порушує права потерпілого/потерпілих, а тому арешт, про який йдеться у клопотанні ОСОБА_21 підлягає скасуванню.

Конституцією України (ст. 41) кожному гарантується право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а також визначається право приватної власності як непорушне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

У ст. 319 Цивільного кодексу України унормовано, що здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, де передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Перша та найбільш важлива вимога цієї статті полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі цієї статті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції" (п. 69 і 73) такого необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

На підставі викладеного, суд вважає за належне скасувати арешт (обтяження), накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 № 757/5802/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині майна, що належить ОСОБА_21 .

Резолютивна частина ухвали буде викладена у такій же редакції (опис об`єктів), як і в ухвалі про накладення арешту.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 8, 9, 84, 174, 37, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання ОСОБА_21 від 19.12.2025 про скасування арешту майна, задовольнити.

2.Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 у справі № 757/5802/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині арешту, накладеного на

- будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2646146732080),

- земельну ділянку, площа (га) 0.0079, кадастровий номер: 3210945900:01:095:0628 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1559334532109), адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1