Вирок № 136225379, 04.05.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/723/22

04 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника - адвоката ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250370001065 від 17.10.2021 про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антипівка Золотоніського р-ну Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого на посаді сушильника сировини та матеріалів у ФОП ОСОБА_11 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1)08 грудня 2009 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 01 рік;

2)24 жовтня 2010 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст. 186, ч. 1 ст. 152 КК України до 06 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання у виді 01 року позбавлення волі за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.12.2009 та остаточно призначено до відбуття 07 років позбавлення волі; ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 23.03.2015 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 02 роки 02 місяці 28 днів;

3)11 листопада 2020 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн.;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_9 17.10.2021 близько 15.15 год. умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, шляхом вільного доступу, через вхідні двері, які були не зачинені, проник до будинку АДРЕСА_2 , в якому перебувала потерпіла ОСОБА_8 , де штовхав потерпілу руками, звалив її на ліжко, тиснув на спину потерпілої руками, закривав рот потерпілої рукою, щоб вона не кричала, заламував руки останньої за спину, а також із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, а саме: душив її рукою за горло, від чого вона почала задихатися та втрачати свідомість, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді саден та синців обличчя, черевної стінки, синців обох стегон, які відповідно до висновку експерта № 05-8-02/287 від 10.11.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень. Також ОСОБА_9 , погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, сказав, що у разі якщо вона комусь повідомить про те, що трапилося, він її заріже, бо у нього є ніж. Вказані погрози потерпіла сприймала як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю. При цьому ОСОБА_9 відкрито заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 в сумі 400 грн., після чого з місця злочину зник.

Крім того, ОСОБА_9 весною 2020 року, більш точний час слідством не встановлений, перебуваючи неподалік річки Золотоношки в м. Золотоноша Черкаської області, більш точне місце слідством не встановлено, незаконно, всупереч установленому законом порядку обігу наркотичних засобів - Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та п, без мети збуту, з метою особистого вживання, незаконно придбав, зірвавши рослини зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-21/12692-НЗПРАП від 22.11.2021 являються особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 357.69 г, який в подальшому без мети збуту зберігав на території домоволодіння у гаражному приміщенні по АДРЕСА_1 , до моменту її виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку 17.10.2021 в період часу з 21.43 год. до 23.43 год..

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_9 кваліфіковано за: ч. 3 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаному з проникненням у житло; за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю. Пояснив, що рослини коноплі колись зірвав під час рибалки, засушив і зберігав у гаражному приміщенні до вилучення під час обшуку. Вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, не пам`ятає. Вважає, що він не міг такого вчинити. Потерпілу ОСОБА_8 не знає і не пам`ятає. 17 жовтня 2021 року зранку поїхав на велосипеді збирати горіхи. В цей день вживав пиво і пам`ятає як був у магазині. Пам`ять до нього повернулася на наступний день зранку. Рюкзак, який є речовим доказом в даному кримінальному провадженні та оглядався у судовому засіданні, належить йому. У рюкзаку в цей день був ніж. Вказав, що коли він вживає спиртні напої, то поводить себе агресивно, може піднімати руку на маму і бабусю, приходить додому побитий, бувають проблеми з пам`яттю. Підтримав клопотання захисника про перекваліфікацію кримінального провадження на ч. 3 ст. 186 КК України. Просив застосувати покарання до нього у вигляді 04 років позбавлення волі із застосуванням іспитового строку з випробуванням.

Крім визнання обвинуваченим вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та незважаючи на невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, його вина повністю підтверджується наступними доказами безпосередньо дослідженими та перевіреними судом у судовому засіданні.

Показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка надала в судовому засіданні показання про те, що 17.10.2021 вдень вона перебувала вдома по АДРЕСА_2 .. Невідомий чоловік в масці забіг до її будинку, схватив і кинув на ліжко. Почав їй дряпати обличчя, душив її за шию, тиснув на спину та шию потерпілої руками, закривав рот потерпілої рукою, щоб вона не кричала, заламував руки потерпілої за спину. Чоловік забрав у неї 400 грн. і сказав, що у разі, якщо вона комусь повідомить про те, що трапилося, він її заріже, бо у нього є ніж. Під час нападу потерпіла майже втрачала свідомість та вже попрощалася з життям. Потерпіла просила чоловіка не забирати у неї життя. Потім потерпіла вирвалася від нього і побігла. Невідомий чоловік поїхав на велосипеді в сторону цвинтаря. Синці від нападу були у потерпілої на спині, кінцівках і на обличчі.

Показаннями свідка ОСОБА_12 , який будучи допитаним у судовому засіданні надав показання про те, що ОСОБА_8 його мама і проживає недалеко від нього в с. Мицалівка. 17 жовтня 2021 року близько 15.30 год. мама прибігла до нього з роздряпаним лицем, саднами і синцями та повідомила, що на неї напав у її будинку невідомий чоловік у масці. Також розповіла, що обманула його, сказавши, що на горищі є гроші, і втекла від нього. Після нападу у мами зникло 400 грн. купюрами по 200 грн..

Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка будучи допитаною у судовому засіданні надала показання про те, що обвинувачений її син. 17 жовтня 2021 року ОСОБА_9 приїхав на велосипеді додому близько 15.30 год. чи 16.00 год. і привіз із собою морозиво. При собі чорного рюкзака у нього не було. Із самого дитинства у сина було багато енергії. Коли син вживає алкогольні напої, то міг порізати собі ногу, вибити вікно та одного разу придавив і її. За допомогою до лікарів не зверталися, так як ОСОБА_9 відбував покарання у виді позбавлення волі.

Показаннями свідка ОСОБА_14 , яка будучи допитаною у судовому засіданні надала показання про те, що ОСОБА_8 її свекруха і проживає неподалік від них в с. Мицалівка. 17 жовтня 2021 року близько 15.45 год. ОСОБА_8 прийшла до них з роздертим до крові обличчям та повідомила, що на неї ззаду напав у її будинку невідомий чоловік у масці, який її душив, бив по спині, завалив на ліжко і вимагав гроші, але їй вдалося вирватися. Під час нападу у ОСОБА_8 викрали 400 грн. купюрами по 200 грн.. На спині у ОСОБА_8 також були синці. Після цієї події ОСОБА_8 до сих пір боїться, що на неї хтось нападе.

Рапортом помічника чергового ЗОЛОТОНІСЬКОГО РВП ГУНП В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ОСОБА_15 від 17.10.2021, відповідно до якого 17.10.2021 об 16.09 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_12 про те, що 17.10.2021 об 16.08 год. в с. Мицалівка Золотоніського р-ну невідомий чоловік у сірому костюмі та балаклаві пограбував його матір у її будинку, зайшовши через не зачинені двері. При цьому викрав 400 грн., душив матір та викручував їй руки. Невідомий чоловік зник на велосипеді в сторону с. Пальміра.

Протоколом огляду місця події від 17.10.2021 з доданими фототаблицями, з якого вбачається, що в присутності двох понятих, оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_2 , де виявлено та вилучено, крім іншого, рюкзак чорного кольору із зображенням «Міккі Мауса», у якому знаходився також ніж зелено-сірого кольору.

Протоколом огляду предмету старшого слідчого Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_16 від 18.10.2021 з доданими фототаблицями, відповідно до якого рюкзак чорного кольору із зображенням «Міккі Мауса», у якому знаходився також ніж зелено-сірого кольору, упаковані до сейф-пакету INZ 4003662.

Постановою старшого слідчого Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_16 від 18.10.2021, відповідно до якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021250370001065 від 17.10.2021: суху рослину схожу на коноплю; рюкзак із його вмістом; змиви із сходів; покривало червоного кольору, слід низу взуття; слід папілярних узорів; дактилокарта на ім`я потерпілої ОСОБА_8 ..

Висновком судово-медичної експертизи №05-8-02/287 від 17.10.2021, з якого вбачається, що у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: садна та синці обличчя, черевної порожнини, синці обох стегон, які виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, не виключено в час, вказаний у постанові (17.10.2021 близько 15.30 год.), відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Протоколом обшуку від 17.10.2021, проведеного за участю двох понятих, спеціаліста-криміналіста, ОСОБА_9 , під час якого за місцем проживання ОСОБА_9 в домоволодінні АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: рослини, схожі на коноплю, які знаходилися в картонних коробках; велосипед сірого кольору з написом «SUPER B»; одну пару чоловічого взуття з маркуванням «ADIDAS»; мобільний телефон «Айфон»; грошові кошти на загальну суму 142,50 грн.; одяг ОСОБА_9 , а саме кофту з капюшоном синього кольору, штани сірого кольору, футболку жовтого кольору. Вказаний обшук здійснювався із застосуванням технічних відеозасобів, які були дослідженні судом у судовому засіданні.

Постановою старшого слідчого Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_16 від 17.10.2021, відповідно до якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021250370001065 від 17.10.2021: рослини, схожі на коноплю, які знаходилися в картонних коробках; велосипед сірого кольору з написом «SUPER B»; одну пару чоловічого взуття з маркуванням «ADIDAS»; мобільний телефон «Айфон»; грошові кошти на загальну суму 142,50 грн.; одяг ОСОБА_9 , а саме: кофту з капюшоном синього кольору, штани сірого кольору, футболку жовтого кольору.

Протоколом затримання особи від 18.10.2021, відповідно до якого слідчим на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України із дотриманням правил, передбачених ст.ст. 223, 236 КПК України, у присутності понятих, захисника здійснено обшук затриманого 17.10.2021 о 23.45 год ОСОБА_9 .. Зауважень і доповнень до протоколу не надходило.

Протоколом перегляду відеозапису старшого слідчого Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_16 від 18.10.2021, з якого вбачається, що продавцем магазину «Продуктовий», розташованого по вул. Незалежності 29 А в с. Антипівка Золотоніського р-ну Черкаської обл. та жителем с. Мицалівка Золотоніського р-ну Черкаської обл. ОСОБА_17 до матеріалів кримінального провадження долучені відеозаписи з камер відеоспостереження, які знаходяться у їх розпорядженні. Під час перегляду відеозапису № 1 (вул. Незалежності 27А в с. Антипівка Золотоніського р-ну Черкаської обл., камера зовнішнього спостереження із магазину «Продукти») встановлено, що 17.10.2021 о 13.25 год. на спортивному велосипеді сірого кольору до магазину (із напрямку м. Золотоноша) під`їжджає особа чоловічої статі, що за своїми зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_9 .. Одягнутий у штани темного кольору, взуття чорного кольору, кофту темно-синього кольору із капюшоном, на спині рюкзак темного кольору. Під час перегляду відеозапису № 2 (вул. Незалежності 27А в с. Антипівка Золотоніського р-ну Черкаської обл., камера зовнішнього спостереження із магазину «Продукти») встановлено, що 17.10.2021 о 16.07 год. особа чоловічої статі, що за своїми зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_9 , який одягнутий у штани темного кольору, взуття чорного кольору, кофту темно-синього кольору із капюшоном. Вказаний чоловік у своїх руках має поліетиленовий пакет жовтого кольору. На відеозаписі зафіксовано, що чоловік декілька секунд знаходиться біля свого спортивного велосипеда сірого кольору, який розташований біля входу в магазин, після чого заходить до приміщення магазину. Під час перегляду відеозапису № 3 (с. Мицалівка Золотоніського р-ну Черкаської обл., камера зовнішнього спостереження із магазину) встановлено, що 17.10.2021 о 15.55 год. особа чоловічої статі, що за своїми зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_9 , який одягнутий у штани темного кольору, взуття чорного кольору, кофту темно-синього кольору із капюшоном, рухається по вулиці на спортивному сірому велосипеді.

Постановою старшого слідчого Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_16 від 18.10.2021, відповідно до якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021250370001065 від 17.10.2021 один диск CD+R від 17.10.2021 з відеозаписами з камер відеоспостереження, які долучені до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_18 та ОСОБА_17 та були дослідженні судом у судовому засіданні.

Постановою старшого слідчого Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_16 від 18.10.2021, відповідно до якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021250370001065 від 17.10.2021: змиви із правої та лівої руки ОСОБА_9 ; зріз нігтьової платини правої і лівої руки ОСОБА_9 ; зразки крові ОСОБА_9 ; дактилокарта ОСОБА_9 ; кров потерпілої ОСОБА_8 ..

Висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-21/12692-НЗПРАП від 22.11.2021, відповідно до якого листя, надані на експертизу частин рослин зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс. У стеблах, наданих на експертизу частин рослин зеленого кольору, - тетрагідроканнабінолу в межах чутливості методу тонкошарової хроматографії не виявлено, тому згідно методики (1) стебла до наркотичних засобів не відносяться. Маса наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину становить 357,69 г.

Висновком судової біологічної експертизи № СЕ-19-21/34715-БД від 12.11.2021, з якого вбачається, що встановлено генетичні ознаки зразка крові потерпілої ОСОБА_8 (об`єкт № 1), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 (об`єкт № 2), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). У піднігтьовому вмісті з правої руки підозрюваного ОСОБА_9 (об`єкт №3.1) виявлено кров людини та клітини з ядрами. У піднігтьовому вмісті з лівої руки підозрюваного ОСОБА_9 (об`єкт № 3.2) виявлено клітини з ядрами, крові людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з правої руки підозрюваного ОСОБА_9 (об`єкт №3.1) та клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з лівої руки підозрюваного ОСОБА_9 (об`єкт № 3.2), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з правої руки підозрюваного ОСОБА_9 (об`єкт № 3.1) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зразка крові потерпілої ОСОБА_8 (об`єкт № 1) та генетичні ознаки зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 (об`єкт № 2). Генетичні ознаки клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з лівої руки підозрюваного ОСОБА_9 (об`єкт № 3.2) збігаються з генетичними ознаками зразка крові самого підозрюваного ОСОБА_9 (об`єкт № 2) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_8 (об`єкт № 1). Походження клітин, виявлених в об`єкті № 3.2 від ОСОБА_8 виключається.

Висновком судово-медичної експертизи № 05-1-08/319 від 08.11.2021, з якої вбачається, що у слідах на кофті (об`єкт № 9) знайдена кров людини.

Висновком судової біологічної експертизи № СЕ-19-21/38262-БД від 22.12.2021, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у вирізках з кофти (матеріал з об`єкта №9) (об`єкт № 1), які наведено в таблиці результатів дослідження 1.1, додатку 1. Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у вирізках з кофти (матеріал з об`єкта №9) (об`єкт № 1) є змішаними і придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який збігається з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_8 та не збігається з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 .. Походження слідів крові та клітин, генетичні ознаки яких домінують в об`єкті № 1 від ОСОБА_9 виключається.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2021, проведеним із застосуванням технічних відеозаписів, за участю потерпілої ОСОБА_8 , двох понятих, спеціаліста, з якого вбачається, що потерпіла вказала і показала: як невідомий чоловік 17.10.2021 близько 15.30 год. за її місцем проживання кинув її на ліжко обличчям вниз, давив її та заволодів грошовими коштами на загальну суму 400 грн..

Постановою старшого слідчого Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_16 від 05.11.2021, відповідно до якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021250370001065 від 17.10.2021 один диск DVD+R від 17.10.2021 з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_8 , який був досліджений судом у судовому засіданні.

Висновком судово-медичної експертизи № 05-1-08/287/321 від 16.11.2021, відповідно до якого у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: садна та синці обличчя, черевної стінки, синці обох стегон. За кількістю, локалізацією та механізмом описаним потерпілою під час проведення слідчого експерименту за її участю. Експерт вважає не виключено ймовірність виникнення синця на черевній стінці при обставинах вказаних потерпілою при проведенні слідчого експерименту, а саме: «… я відчула, що він мене ззаду придавив (на статисту показала як невідомий схопив її обома руками в області поясу)».

Речовими доказами у кримінальному провадженні, які були оглянуті у судовому засіданні, а саме: футболку, спортивні штани і кофту, вилучені під час обшуку 17.10.2021 за місцем проживання ОСОБА_9 , рюкзак і ніж, вилучені під час огляду місця події від 17.10.2021 домоволодіння по АДРЕСА_2 .. У судовому засіданні обвинувачений повідомив, що вказані вище одяг і рюкзак, у якому знаходився ніж, належать йому.

Висновком судово-психіатричного експерта № 73 від 27.02.2024, з якого вбачається, що на даний час ОСОБА_9 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій (17.10.2021) ОСОБА_9 також виявляв емоційно-нестійкий розлад особистості, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_9 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно із ст.92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Суд зауважує, що наданий прокурором в якості доказу витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12021250370001065 від 17.10.2021 не може бути доказом вини особи у вчиненні кримінального правопорушення. Так, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 761/28347/15-к (провадження № 51-500 км 18).

Окрім того, стороною обвинувачення були надані суду інші документи, які є процесуальними рішеннями, відомостями, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують. Аналізуючи вказані докази, суд прийшов до висновку, що через відсутність в їх змісті відомостей про наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, судом в якості доказів наявності в діях ОСОБА_9 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 3 ст. 187 КК України, вказані документи не можуть бути враховані.

Всі інші докази надані стороною обвинувачення є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, в силу вимог ч.6 ст.22 КПК України, суд дослідив докази, надані сторонами обвинувачення та захисту.

При цьому, сторони кримінального провадження не заперечували щодо закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

Під час судового засідання, сторони клопотань щодо визнання доказів неналежними або недопустимими не заявляли, а тому суд за наслідком їх дослідження, вважає докази такими, що відповідають вимогам глави 4 параграфу 1 КПК України щодо їх належності та допустимості.

Положеннями ст.22 КПК України закріплено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним законодавством.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, повинен перевірити не тільки докази обвинувачення, а і докази сторони захисту на спростування обвинувачення, що узгоджується з вимогами ст.7 КПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд також враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Кобець проти України» від 14.02.2008, згідно яких суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає зібрані у справі докази належними та допустимим, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, у повній мірі узгоджуються між собою, і судом не встановлено жодних істотних порушень прав і свобод людини під час їх отримання. Будь-яких інших доказів сторонами, які були рівними і вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах і у спосіб, передбачений КПК України, суду не надано.

Стороною захисту заявлено клопотання про перекваліфікацію дій ОСОБА_9 з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 186 КК України, яке обґрунтовують тим, що потерпіла ОСОБА_8 є особою похилого віку, внаслідок чого може точно не пам`ятати всіх обставин справи, адже під час досудового розслідування остання не вказувала на погрози застосування ножа ОСОБА_9 ..

Аналізуючи у сукупності та системному взаємозв`язку досліджені у судовому засіданні письмові матеріали кримінального провадження, відеозаписи, показання свідків, потерпілої, обвинуваченого, а також висновки судових експертиз, суд приходить до наступного.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 31.07.2018 у справі № 405/3734/16-к однією з характеризуючих ознак розбою є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою від грабежу. При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб, що враховується судами при кваліфікації дій.

Так, для встановлення наявності або відсутності в діях обвинувачених складу злочину, передбаченого ст. 187 КК, а також відмежування розбою від грабежу (ст. 186 КК) слід виходити із об`єктивної сторони цього злочину, кваліфікуючою та обов`язковою ознакою якого є напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, що є окремим спеціальним різновидом суспільно небезпечного діяння проти власності та складається з 2-ох нерозривних і взаємозалежних дій: нападу і насильства.

Напад складається (може складатися) з одномоментного акту або системи поведінкових актів, за допомогою яких відбувається заволодіння чужим майном. Властивістю нападу є включення, «вплетення» в нього насильства дії, що робить заволодіння майном нападом. Власне акт чи акти заволодіння майном через обов`язкове поєднання з насильством чи погрозою його застосування (фізичне або психічне насильство) наповнюються якісно іншим змістом набувають ознак розбійного нападу.

Під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, необхідно розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості, здушення шиї тощо).

Під час розбою напад завжди пов`язаний із насильством або погрозою його застосування. Зусилля нападника спрямовані насамперед проти особи потерпілого і застосовуються проти її волі та/або поза її. Метою такого насильства є намір відразу подавити опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Нападник покладається й обирає форми (способи) насильства, які самі по собі становлять реальну небезпеку для життя чи здоров`я потерпілого у разі їх негайного застосування чи впродовж тривання нападу. В уяві нападника таке насильство забезпечує безперешкодний перехід чужого майна на його користь або дозволяє уможливити його утримання, якщо воно вже у нього перебувало.

Насильство, як правило є інтенсивним. Особа, яка його застосовує або погрожує ним, перебуває в агресивно-насильницькому стані, тобто у стані готовності застосувати насильство, небезпечне для життя чи здоров`я особи, на будь-якому етапі злочинної поведінки. Такий стан і характер дій нападника по суті є тими ознаками, які, навіть за відсутності реального застосування насильства, свідчать про розбій.

Зовнішні прояви нападу і насильства (погрози його застосування) можуть бути й іншими. Має значення місце, пора доби, обстановка, обставини, форма та порядок перебігу нападу і застосування насильства.

Насильство ж, яке застосовується під час відкритого заволодіння майном (грабежу) має іншу правову природу. В такому випадку особа має намір викрасти чуже майно і для цього застосовує відкриту форму заволодіння ним. Для досягнення своєї мети вона ігнорує небезпеку бути викритою у злочині і не зупиняється перед застосуванням насильства до особи, яка може перешкодити їй завершити задумане. Для здійснення злочинного наміру особа обирає способи і засоби посягання, які вважає прийнятними для цього. Головним у намірі грабіжника є бажання відкрито заволодіти майном. Стосовно цієї мети насильство має факультативне, другорядне, хоча обтяжуюче й кваліфікуюче, але побічне значення, в умислі винного воно не є переважаючим чинником. В одному випадку насильство може проступати як форма заволодіння майном (ривок), в іншому як засіб (функція, знаряддя) подолання перешкоди у доступі до майна. У цьому сенсі насильство є не так способом заволодіння майном, як відображенням (свідченням) підвищеної суспільної небезпеки особи, яка його вчинила.

При грабежі неможливо заподіяти небезпечні для життя чи здоров`я тілесні ушкодження, оскільки форма, в якій реалізується злочинний умисел, не передбачає використання дій (прийомів, засобів), які можуть призвести до більш тяжчих наслідків. Інакше ці дії за певних обставин матимуть ознаки розбою. Особа, яка вчиняє грабіж, не вдається до демонстративної агресивно-насильницької поведінки і своїм станом та характером дій не виражає її, не використовує предметів із підвищеною травмувальною дією, не застосовує засобів впливу, які очевидно можуть призвести до наслідків, небезпечних для життя чи здоров`я, не погрожує застосуванням такого насильства, оскільки такі погрози при грабежі об`єктивно неможливі.

Відмінність між насильством при розбої і насильством при грабежі необхідно шукати в природі самого насильства, його спрямованості та характері дій особи, яка його застосовує. Якщо поведінка винної особи в конкретний час, місці, за обставин та в обстановці є підступною, несподіваною, раптовою і неспровокованою, спрямована проти волі або поза волею потерпілого, насильство є реальним, інтенсивним і небезпечним для життя чи здоров`я особи або ж воно не застосовується (є нереальним), але характер дій особи є агресивно-насильницьким, то такі ознаки свідчать про напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, або з погрозою його застосування, і мають розцінюватись як розбій. При цьому, визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й час, спосіб дії винної особи.

Згідно встановлених фактичних обставин злочину обвинувачений ОСОБА_9 проник через не закриті двері у будинок потерпілої. Після чого, маючи намір подавити опір потерпілої і упередити можливу протидію нападу, з метою забезпечення безперешкодного переходу чужого майна, звалив її на ліжко, тиснув на спину потерпілої руками, закривав рот потерпілої рукою, щоб вона не кричала, заламував руки останньої за спину, душив її рукою за горло, від чого вона почала задихатися та втрачати свідомість, погрожував зарізати, якщо вона розповість, бо у нього є ніж. У цей час обвинувачений забрав грошові кошти у сумі 400 грн., які належали потерпілій.

Аналіз характеру та послідовності дій обвинуваченого вказує не на ситуативний чи спонтанний характер його поведінки, а на спланований напад, що в сукупності з природою застосованого насильства свідчить про те, що він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном саме із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, а також із погрозами застосування такого насильства.

Суд враховує, що в даному випадку ОСОБА_9 з метою незаконного заволодіння майном, погрожуючи застосуванням насильства, здійснив напад на потерпілу, яка є особою похилого віку (74 роки) та перебувала сама в будинку, яка фізично не здатна була чинити реальний опір нападнику і протистояти насильству, з огляду на те, що нападник відразу її завалив на ліжко лицем вниз, тиснув на спину потерпілої руками, закривав рот потерпілої рукою, щоб вона не кричала, заламував руки останньої за спину, душив її рукою за горло, від чого вона почала задихатися та втрачати свідомість, погрожував затосувати ніж у разі, якщо потерпіла розповість про напад. У суду не має об`єктивних підстав не довіряти потерпілій, та вважає, що під час висловлення погроз насиллям, з використанням ножа, який в цей час знаходився у рюкзаку ОСОБА_9 , потерпіла сприймала такі погрози реальними та небезпечними для свого життя чи здоров`я. Тому суд враховує показання потерпілої в частині погрози застосування щодо неї фізичного насильства, як суб`єктивне сприйняття нею такої погрози. Із цих показань убачається, що в момент нападу потерпіла перебувала у шоковому стані та цілком реально сприймала висловлені на її адресу погрози, побоюючись за власне життя.

Таким чином, суд оцінює показання потерпілої ОСОБА_8 в цілому, як послідовні та правдиві, які підтверджені сукупністю досліджених у судовому засіданні письмовими і речовими доказами, висновками експертів, відеозаписами, показаннями свідків.

При визначенні кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 , суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного.

За таких обставин, враховуючи зазначене вище, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 3 ст. 187 КК України, за обставин, встановлених судом.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд також враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Кобець проти України» від 14.02.2008, згідно яких суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Досліджені та оцінені в судовому засіданні докази (показання обвинуваченого, свідків, потерпілої, письмові документи, відеозаписи, висновки експертів, речові докази) є достатніми та дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, що узгоджується з вказаними вище правовими позиціями ЄСПЛ.

За таких обставин суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 доведена повністю: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), поєднаному з проникненням у житло, і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 187 КК України; у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 309 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує всі обставини у справі в їх сукупності, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого.

Обставин, які пом`якшують ОСОБА_9 покарання, суд не знаходить.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_9 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та рецидив злочинів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, має діагноз - емоційно нестійкий розлад особистості імпульсивний тип (F60.30), супутнє захворювання хронічний вірусний гепатит С, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не є особою з інвалідністю, раніше судимий за вчинення тяжкого злочину за ч. 3 ст. 186 КК України, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 73 від 27.02.2024 застосування примусових заходів медичного характеру обвинувачений не потребує.

З огляду на викладені вище обставини, те, що обвинувачений не визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, однак при цьому він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, знову вчинив кримінальне правопорушення, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_9 має бути призначене покарання в межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі.

З урахуванням таких обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 за ч.1 ст.309 КК України слід обрати покарання у виді обмеження волі, а за ч.3 ст.187 КК України слід обрати покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі ч.2 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України слід звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання за ч.1 ст.309 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України відноситься до кримінального проступку, і з часу його вчинення минуло більше чотирьох років.

На думку суду інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

При цьому, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, виходячи із особливостей обставин вчиненого злочину, поведінки обвинуваченого після вчинення злочину, відсутності обставин, що пом`якшують та наявності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд підстав для призначення мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 187 КК України, не вбачає.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

З урахуванням покарання, що призначається, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_9 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту взяття його під варту в залі суду.

Згідно ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.10.2021 застосовано відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання.

Відповідно до протоколу затримання від 18.10.2021, фактичний час затримання ОСОБА_9 17.10.2021 о 23.45 год..

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.12.2022 запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою змінено на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці за адресою: АДРЕСА_1 до 14.02.2023. Звільнено ОСОБА_9 з-під варти в порядку вимог ч. 3 ст. 202 КПК України. Ухвалами Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області запобіжний захід ОСОБА_9 у виді цілодобового домашнього арешту продовжувався.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.07.2023 запобіжний захід ОСОБА_9 у виді цілодобового домашнього арешту змінено на запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_9 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту затримання 17.10.2021 по 14.12.2022 - день звільнення ОСОБА_9 з-під варти в порядку вимог ч. 3 ст. 202 КПК України, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України у строк призначеного покарання необхідно зарахувати строк перебування під цілодобовим домашнім арештом у період з 14.12.2022 по 24.07.2023 за правилами, передбаченими у ч. 7 ст. 72 КК України, а саме: три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.368,370,373,374,376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ч. 2 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання за ч.1 ст. 309 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у вигляді восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», взявши обвинуваченого під варту із зали суду і строк відбування покарання обчислювати з 04.05.2026.

В строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_9 у межах даного кримінального провадження з моменту затримання з 17.10.2021 по 14.12.2022 з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

В строк відбуття покарання зарахувати строк перебування під цілодобовим домашнім арештом ОСОБА_9 у період з 14.12.2022 по 24.07.2023 за правилами, передбаченими у ч. 7 ст. 72 КК України, а саме: три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз на загальну суму 20871,24 грн..

Речові докази: рюкзак із його вмістом (газета «Лівобережка», туалетний папір, пачка сигерет «Lucky Strike», сумка чорного кольору із інструментами, пара рукавиць із тканини, упаковка лікарського засобу «Офтальмодек», порожня коробка із під сірників, картонна коробка із скобами), велосипед сірого кольору з написом «SUPER B», одну пару чоловічого взуття з маркуванням «ADIDAS», мобільний телефон «Айфон», грошові кошти на загальну суму 142,50 грн., кофту з капюшоном синього кольору, штани сірого кольору, футболку жовтого кольору, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області передати власнику ОСОБА_9 ; змиви зі сходів, які упаковані до паперового конверту, змиви з правої та лівої рук підозрюваного, речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс, зразки крові ОСОБА_9 , зразки крові ОСОБА_8 , зрізи нігтьової пластини із рук ОСОБА_9 , один слід пальця руки, дві дактилокарти, гіпсовий зліпок зі слідом низу взуття, ніж складний, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області знищити; три DVD-R диски з відеозаписами, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1