Рішення № 136224882, 21.04.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/69/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правила загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою суду від 23 січня 2026 року позовна заява була залишена без руху у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ЦПК України. Зазначені недоліки у встановлений судом строк усунуті.

06 лютого 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин за правилами загального позовного провадження.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що звернувся до суду з позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) згідно із сертифікатом серії РВ № 0211559. За життя спадкодавиця склала заповіт від 06 березня 2009 року, за яким усе майно заповіла позивачу. Позивач зазначає, що про існування заповіту йому не було відомо до жовтня 2025 року, оскільки він проживав окремо, а оригінал документа знайшов лише під час перегляду документів покійної. При зверненні до нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропуск шестимісячного строку та неможливість документального підтвердження родинних зв`язків (відсутність актових записів про народження батька та тітки за 1922 та 1930 роки відповідно). Вважає, що строк для прийняття спадщини ним пропущей з поважних причин, у зв`язку з цим позивач просить встановити факт родинних відносин та визначити додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном у три місяці.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

Представник відповідача Дубровицької міської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій зазначив про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог та просив розглядати справу без участі їхнього представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дубровицький відділ ДРАЦС у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився подав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України доказами у цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 38).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно.

Спадкодавиці ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0211559, зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6827 від 12.05.1997, взамін якого в подальшому було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ № 014441 (а.с.9).

Як вбачається із заповіту від 13 серпня 2002, посвідчений секретарем Колківської сільської ради Корінь Т.Д., ОСОБА_2 заповіла вищевказане право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату своєму племіннику - ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження позивача серія НОМЕР_2 , його батьком є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно із свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.6-7).

Для юридичного оформлення прав на спадкове майно, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Гайдук В.О. надано роз`яснення № 207/02-14 від 08.10.2024, згідно з яким позивач вважається таким, що пропустив строк на прийняття спадщинм 05 квітня 2014 року та не прийняв спадщину, оскільки не проживав разом із померлою на момент смерті та пропустив строк подання заяви (а.с. 10).

Зазначена інформація свідчить про те, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори будь-які особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилася, відповідне повідомлення позивачу не надсилалося та не розміщувалася в пресі інформація про наявність заповіту на користь позивача.

За загальним правилом положення про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про практику розгляду судами України справ про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у своїй Постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із досліджених судом доказів вбачається, що після відкриття спадщини, позивач не встиг своєчасно оформити свої спадкові права через ряд об`єктивних причин, в тому числі через необізнаність про існування заповіту. Сукупність цих обставин суд вважає достатньо вагомими причинами, які перешкодили позивачу своєчасно особисто звернутися до нотаріальної контори по місцю знаходження спадкового майна, як це передбачено частиною 2 статті 1269 Цивільного кодексу України, у встановлений шестимісячний строк.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов є підставним і обгрунтованим, а тому його слід задовольнити в частині визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.

Суд визначає позивачу додатковий трьохмісячний строк, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, який обчислюється з часу набрання рішення законної сили.

Щодо становлення факту родинних відносин між позивачем і його тіткою ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

З огляду на відповідь Дубровицького відділу ДРАЦС у Сарненському районі Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13 грудня 2025 року № 133-24.12-04-05 вбачається, що видати актовий запис про народження ОСОБА_4 , 1930 року народження, та ОСОБА_3 1922 року народження неможливо, оскільки актові записи до 1949 року в архіві відділу не зберігаються (а.с.12).

Із довідки, виданої Державним архівом Рівненської області від 20 квітня 2026 року за вих.№376/01-28/26 вбачається, що церковно-метричні книги по с.Колки Сарненського району до державного архіву на зберігання не надходили, тому надати актовий запис про народження ОСОБА_2 , 1930 року народження, та ОСОБА_3 1922 року народження неможливо (а.с.40)

Як вбачається із довідки виконавчого комітету Дубровицької міської ради № 1156 від 09 жовтня 2025 року померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала та була зареєстрована одна(а.с.11).

Наявність малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатного вдівця та непрацездатних батьків спадкодавця, які б претендували на обов`язкову частку майна ОСОБА_2 судом не встановлено.

Як зазначається у довідці, виданої виконкомом Дубровицької міської ради від 30 березня 2026 року за вих.№389, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є рідною сестрою покійного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.39).

Суд зазначає, що встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлою та позивачем буде лише підтвердженням факту того, що вони є тіткою і племінником відповідно, тобто існування відповідного юридичного факту, що передбачено у Главі 6 Розділу IV ЦПК України, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав заявника, та матиме юридичне значення, оскільки буде підтверджувати факт кровної спорідненості позивача з рідною тіткою.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 691/1237/20.

Окрім того, з метою встановлення обставин справи в судовому засіданні було допитано свідків: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительку АДРЕСА_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 жительку АДРЕСА_2 , які підтвердили, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є рідною тіткою позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Пунктом 10 вказаної вище постанови визначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання свідоцтва про право на спадщину в органах, що вчиняють нотаріальні дії.

Оскільки архівні дані про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні, позивач позбавлений можливості підтвердити походження свого батька та тітки від спільних батьків у позасудовому порядку. Суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_2 є рідною тіткою позивача, оскільки це підтверджується сукупністю непрямих доказів: змістом заповіту, де вона прямо називає його племінником, довідками органу місцевого самоврядування, спільним по батькові (" ОСОБА_7 / ОСОБА_8 ") спадкодавця та батька позивача та показаннями свідків.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що відповідач визнав позов, встановлення факту родинних відносин та надання додаткового строку не порушує прав третіх осіб і відповідає волі спадкодавця, вираженій у заповіті, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1270, 1272 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 212, 259, 263, 264, 265, 273, 293, 315, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті тітки, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області, адреса: 34100, вул.Воробинська, 16, м.Дубровиця, Рівненська область, код ЄДРПОУ: 05390997.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор