Постанова № 136224847, 04.05.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 3/557/214/2026

Справа 557/437/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року с-ще Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща адміністративні матеріали, що надійшли з УПП в Рівненській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

14 березня 2026 року о 12 годині 59 хвилин ОСОБА_1 на 301 км а/д М-06 «Київ-Чоп», поблизу населеного пункту Горбаків, в порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, керував електричним колісним транспортним засобом «Fada», б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcоtest 6810» (0209), що підтверджується тестом № 3848 від 14 березня 2026 року. Результати огляду становлять 1,90 ‰.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом вживалися заходи для повідомлення останнього про дату та час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за адресою, що була зазначена ним при складанні протоколу, які повернулися з відміткою "адресат відсутній".

Окрім того, інформацію про дату, час розгляду та стан розгляду справи мав можливість отримати в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України: https://court.gov.ua/fair/sud1703.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому суддею зауважується, що ОСОБА_1 , в тому числі, мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За таких обставин, суддя приходить висновку про можливість розгляду справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.

Зокрема за приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Заборона керування в стані алкогольного сп`яніння поширюється на всі транспортні засоби, включаючи електроскутери, електросамокати, електровелосипеди, гіроскутери.

Оскільки визначення транспортного засобу для цілей застосування статті 130 КУпАП сам КУпАП не містить, для вказаних цілей слід керуватися нормами спеціального законодавства та Правилами дорожнього руху.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

Однак, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення немає. При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).

Тому обсяг адміністративної відповідальності водія електричного самоката, електричного велосипеда, електричного скутера, гіроскутера за ст. 130 КУпАП жодним чином не відрізняється від обсягу відповідальності за цією ж статтею інших водіїв механічних транспортних засобів.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується даними наступних досліджених доказів: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614710 від 14 березня 2026 року; результату тестування на алкоголь за допомогою приладу «Drager Alcоtest № 6810» від 14 березня 2026 року; акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14 березня 2026 року та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від цього ж числа; зобов`язання до протоколу про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; відео з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовані обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Підстав ставити під сумнів результати тестування на алкоголь, проведені за допомогою приладу «Drager Alcоtest № 6810», суддею не встановлено.

З даних результату огляду ОСОБА_1 з використанням технічного засобу «Drager Alcоtest № 6810», тест № 3848 від 14 березня 2026 року установлено, що на момент огляду рівень алкоголю у нього становить 1,90 ‰. При цьому, вказаний огляд був проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Крім того, результати проведеного поліцейським огляду, були зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучений вказаний акт огляду, що відповідає пункту 5 Порядку та пункту 10 Розділу ІІ Інструкції, зазначених вище.

Суддя зауважує, що вказані результати огляду за даними матеріалів справи ОСОБА_1 не оспорювалися, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я останній відмовився, що узгоджується з даними оглянутих судом відеофайлів.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Отже, дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях останнього вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З даних довідки інспектора ВАП УПП в Рівненській області ДПП Оніщук Ю. вбачається, що ОСОБА_1 на протязі року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, виходячи з вимог ст. 40-1 КУпАП та відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, та підлягає зарахуванню на рахунок UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ю.В. Оленич