Рішення № 136224795, 04.05.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/553/26

Провадження № 2/548/452/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''ФК Айкон Дебт Коллекшн", представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача Пархомчук С.В., діючи в інтересах свого довірителя ТОВ ''ФК Айкон Дебт Коллекшн", за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення зборгованості за кредитним договором, на обґрунтування якого зазначає, що 03.05.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ''Фінансова копманія "Джобер" у електронній формі було укладено кредитний договір № 667844. Сума виданого кредиту - 2800,00 грн, дата надання кредиту - 03.05.2021, строк кредиту - 29 днів, стандартна процентна ставка - 1,9 % на добу.

30.11.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю ''Фінансова копманія "Джобер" та товариством з обмеженою відповідальністю ''ФК Айкон Дебт Коллекшн" укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 667844 від 03.05.2021.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору, станом на 26.12.2025 заборгованість останнього перед позивачем становить 10026,80 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 2800,00 грн; заборгованості за відсотками - 7226,80 грн. Посилаючись на те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість в повному обсязі, а також судові витрати.

23.03.2026 було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду у межах спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив на позов від відповідача не надходив.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки копію ухвали про відкриття провадження останній отримав 28.03.2026 за місцем своєї реєстрації, що підтверджується відповідним рекомендованим поштовим повідомленням.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах спрощеного провадження має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи із такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 03.05.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ''Фінансова копманія "Джобер" у електронній формі було укладено кредитний договір № 667844. Сума виданого кредиту - 2800,00 грн, дата надання кредиту - 03.05.2021, строк кредиту - 29 днів, тобто до 31.05.2021 включно, стандартна процентна ставка - 1,9 % на добу. Орієнтовна вартість кредиту - 4342,80 грн.

Вищевказаний договір позики підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором G0843.

Згідно з графіком розрахунків та орієнтовної сукупної вартості кредиту, загальна вартість кредиту становить 4342,80 грн, з яких 1542,80 грн - відсотки за користування кредитом, 2800,00 грн - тіло кредиту.

Кредитні кошти в сумі 2800,00 грн були перераховані на банківську картку, вказану позичальником - № НОМЕР_1 03.05.2021, що підтверджується повідомленням ТОВ "Платежі Онлайн" від 10.02.2026, наданого на запит представника позивача ОСОБА_2

30.11.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю ''Фінансова копманія "Джобер" та товариством з обмеженою відповідальністю ''ФК Айкон Дебт Коллекшн" укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 667844 від 03.05.2021. Як вбачається із витягу із реєстру боржників до цього договору, заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.11.2023 становить 10026,80 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 2800,00 грн; заборгованості за відсотками - 7226,80 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 667844 від 03.05.2021, виготовленої позивачем, заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 відповідає вищевказаній, додаткові нарахування не здійснювалися.

26.12.2025 позивач надіслав відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором щодо погашення заборгованості у вищевказаному розмірі, доказів її отримання останнім не надано.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість в повному обсязі, а також судові витрати по сплаті судового збору.

Норми права, застосовані судом.

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується копією договору кредиту № 667844 від 03.05.2021 з додатками, укладеного в електронній формі, підписаного відповідачем цього ж дня за допомогою одноразового ідентифікатора та договору про відступлення права вимоги від 30.11.2023, відповідно до яких позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним договором.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідач мав повернути отримані кошти, сплатити відсотки за користування ними в рекомендовану дату платежу 31.05.2021.

Отже, не пізніше 31.05.2021 за вищевказаним договором відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом з матеріалів справи, зокрема договору кредиту № 667844 від 03.05.2021 встановлено, що загальна вартість кредиту становить 4342,80 грн, з яких 2800,00 грн - тіло кредиту, 1542,80 грн - розмір відсотків за користування ним за період дії договору - з 03.05.2021 по 31.05.2021.

Суду ні позивачем, ні відповідачем не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості за цим договором останнім як первісному кредитору, так і позивачеві.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за вищевказаним договором, що нарахована первісним кредитодавцем станом на 30.11.2023 (дату відступлення права вимоги), виходить за межі строку дії договору, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, нарахування відсотків за користування коштами здійснювалося ним після закінчення обумовленого стронами строку кредитування - 29 днів і таким чином загальну заборгованість відповідача визначено у розмірі 10026,80 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 2800,00 грн; заборгованості за відсотками - 7226,80 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, здійснивши власні розрахунки для визначення розміру заборгованості відповідача по вищевказаному кредиту, дійшов висновку про таке.

Оскільки за умовами договору нарахування відсотків за користування кредитом мало здійснюватися виключно за 29 днів, доказів здійснення пролонгації кредитного договору суду не надано, виходячи із розміру тіла кредиту - 2800,00 грн, процентної ставки - 1,9 % на добу, строку дії договору - 29 днів, заборгованість за відсотками має становити 1542,80 грн.

Щодо заборгованості за тілом кредиту, яка складає 2800,00 грн, враховуючи відсутність доказів щодо її повного чи часткового погашення відповідачем, суд доходить висновку про порушення прав позивача з боку відповідача, яка полягає у неповерненні коштів за кредитом у цій сумі, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором кредиту № 667844 від 03.05.2021 із ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково і з останнього на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 2800,00 грн та заборгованість за відсотками - 1542,80 грн, а всього 4342,80 грн. У іншій частині позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач вказує на те, що ним понесено судові витрати в розмірі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 1023 від 03.03.2026 по сплаті судового збору та витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги адвоката Пархомчука С.В. в сумі 13000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 43,31 % сплаченого позивачем судового збору, що становить 1153,09 грн.

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 13000,00 грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі до суду представником позивача подано: копію договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 з додатковою угодою до нього № 1 від 20.01.2026, укладених між позивачем та адвокатом Пархомчуком С.В., копію акту про отримання правової допомоги від 06.04.2026, копію рахунку правничої допомоги від 06.04.2026 на суму 13000,00 грн, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 2081 від 06.04.2026 на вказану суму.

Також долучені відповідні документи на підтвердження повноважень представника.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення таких витрат, та їх розмір.

Клопотання про неспівмірність таких витрат відповідачем не надано, їх розмір не заперечувався.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43,31 % від заявленої суми, тобто 5630,30 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю ''ФК Айкон Дебт Коллекшн", представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''ФК Айкон Дебт Коллекшн" заборгованість за договором кредиту № 667844 від 03.05.2021 у розмірі 4342 (чотири тисячі триста сорок дві) грн 80 коп, з яких:

- 2800,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту,

- 1542,80 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''ФК Айкон Дебт Коллекшн" 1153 (одну тисячу сто п`ятдесят три) грн 09 коп понесених ним і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору та 5630 (п`ять тисяч шістсот тридцять) грн 30 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''ФК Айкон Дебт Коллекшн", адреса: м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, ЄДРПОУ 44002941.

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, адреса: с. Софіївська Борщагівка, пр-т. Героїв Небесної Сотні, 26/9 Київської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською дільністю № 72 від 18.07.2019.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий