Ухвала суду № 136224606, 04.05.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/851/26

Провадження № 1-кп/542/100/26

У Х В А Л А

Іменем України

04 травня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170480000077 від 11.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лелюхівка, Новосанжарського району, Полтавської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інваліда ІІ групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29.04.2026 начальник Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170480000077 від 11.03.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.

Ухвалою судді від 29.04.2025 призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник вважають за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду з наступних підстав.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Новосанжарському районному суду Полтавської області.

Обвинувачений отримав обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування своєчасно, що підтверджується розпискою.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 09.05.2026. Обвинувачений ОСОБА_4 утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».

04.05.2026 прокурор звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 терміном на 60 днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що з 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому у шлюбі між собою не перебували. Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 березня 2026 року близько 02 години ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , перебували у будинку за адресою свого проживання в АДРЕСА_1 . Там, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 раптово виник побутовий конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 . Реалізуючи свій прямий злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у сидячому положенні на дивані у будинку на кухні, ОСОБА_4 , наніс один удар лівою рукою, стиснутою у кулак, в область голови ОСОБА_6 , яка перебувала поруч у сидячому положенні на дивані. Від вказаного удару, потерпіла впала на підлогу, а ОСОБА_4 встав та наніс близько двох ударів лівою ногою, взутою у взуття в область підборіддя ОСОБА_6 . Не зупиняючись, ОСОБА_4 взяв дерев`яну палицю, якою почав наносити численні удари по голові, тулубу та кінцівках потерпілій, чим спричинив тілесні ушкодженні ОСОБА_6 особі, з якою спільно проживав однією сім`єю, але з якою не перебував у шлюбі. У подальшому, ОСОБА_4 витягнув ОСОБА_6 за територію подвір`я, де остання внаслідок отриманих тілесних ушкоджень померла.

ОСОБА_4 , вказаними вище умисними діями, заподіяв ОСОБА_6 , згідно висновку експерта від 15.04.2026, такі тілесні ушкодження: закриту травму шийного відділу хребта у вигляді забійної рани на нижній поверхні підборіддя зліва з синцем навколо, поперечний перелом тіла 5-го шийного хребця з розривом передніх повздовжніх зв`язок та крововиливами в м`які тканини навколо, набряк шийного відділу спинного мозку, крововиливи під його тверду та в м`яку мозкові оболонки. За ступенем тяжкості тілесних ушкоджень закрита травма шийного відділу хребта стосовно живої особи має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент його спричинення, а в даному випадку, як такого, що призвело до настання смерті; а також легке тілесне ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я (згідно п.п. 2.1.2, 2.3.3 , 2.2.2. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України").

Відповідно до висновку експерта від 15.04.2026 причиною смерті ОСОБА_6 стала закрита тупа травма шийного відділу хребта з переломом тіла 5-го шийного хребця, набряком спинного мозку та крововиливами під його оболонки.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.

У клопотанні прокурор посилався на наявність ризику, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ввважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави та домашнього арешту в даному випадку не може запобігти зазначеним вище ризикам.

Крім того, прокурор зазначив, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 вчинене із застосуванням насильства, тому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави ОСОБА_4 просив не визначати.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним у ньому.

Представник потерпілої особи Новосанжарської селищної ради в підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином..

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечували.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з таких підстав.

На підставі ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу..

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.05.2026 включно був обраний ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області 12.03.2026.

Оскільки справа знаходиться на стадії судового розгляду, суд не надає оцінки обґрунтованості підозри та зазначає, що обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчим суддею Новосанжарського районного суду Полтавської області.

За змістом положень пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України, яке відносяться до тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд вважає, що ризик переховуватись від суду продовжує існувати, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість втрати свободи на тривалий строк зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання не повідомивши про це суд чи прокурора, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних завдань та призначення покарання за скоєне кримінальне правопорушення, призведе до неможливості прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі. Отже, наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що є тяжким, за яке передбачена відповідальність: у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Особисте зобов`язання не можливо застосувати, у зв`язку з тим, що вказаний запобіжний захід є найменш суворим запобіжним заходом з-поміж інших, передбачених статтею 176 КПК України, та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду. Особиста порука не може бути застосована, оскільки письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 не надходили. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, передбаченого ст. 181 КПК України, до обвинуваченого ОСОБА_4 недоцільно, оскільки є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість втрати свободи на тривалий час, зможе самовільно залишити місце визначене для виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Окрім цього, ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

За таких обставин, застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об`єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду, забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за наявності ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, аналізуючи дані про особу обвинуваченого, який є інвалідом ІІ групи, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не має міцних соціальних зв`язків, а також те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, враховуючи відсутність даних щодо наявності в обвинуваченого захворювань, які перешкоджали б його утриманню в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23», відсутність належних гарантій які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченому, даним про особу обвинуваченого, та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 02.07.2026 включно, оскільки застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Згідно з п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 вчинене із застосуванням насильства, та спричинило загибель людини тому відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави ОСОБА_4 не визначається.

Керуючись ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 201, 314-316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 02.07.2026 включно.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у відкритому судовому засіданні о 13.00 14.05.2026 у приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Незалежності, 32, селище Нові Санжари Полтавської області.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Про місце та час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Копію ухвали після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та уповноваженій службовій особі ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1