Ухвала суду № 136224060, 04.05.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/567/26

Провадження 6-93/26

ухвала

Іменем України

04 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Проць Т.В.

при секретарці Лимаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду заяву представника боржника ОСОБА_1 адвоката Сібілєва Максима Андрійовича про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу від 17 лютого 2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2026 року Обухівським районним судом Київської області винесено судовий наказ № 372/567/26 за заявою ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги розподілу природного газу за період з 01.09.2023 року по 17.12.2025 року в розмірі 1310,01 грн., 3% річних в розмірі 43,04 грн., інфляційні втрати в розмір 137,85 грн. та 332,80 грн. судового збору.

16 квітня 2026 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу від 17 лютого 2026 року. В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 добровільно здійснив оплату на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в повному обсязі. Таким чином, виконавчий документ є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з його самостійним виконанням боржником.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що 17.02.2026 року Обухівським районним судом Київської області винесено судовий наказ № 372/567/26 за заявою ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги розподілу природного газу за період з 01.09.2023 року по 17.12.2025 року в розмірі 1310,01 грн., 3% річних в розмірі 43,04 грн., інфляційні втрати в розмір 137,85 грн. та 332,80 грн. судового збору.

З наданих суду квитанцій вбачається, що боржник ОСОБА_1 добровільно здійснив оплату на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Таким чином, обов`язок, що добровільно виконаний боржником поза межами виконавчого провадження, у відповідності до змісту норм ст. 432 ЦПК України є матеріально-правовою підставою для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

При цьому нормами процесуального права, які регулюють дані правовідносини передбачено саме добровільне, а не примусове виконання боржником грошового зобов`язання, а отже сплата боржником заборгованості безпосередньо на рахунок стягувача є підставою для задоволення заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву, шляхом визнання виконавчого документу, а саме судового наказу в справі № 372/567/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за надані послуги розподілу природного газу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з його добровільним виконанням боржником.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника боржника ОСОБА_1 адвоката Сібілєва Максима Андрійовича задовольнити.

Визнати виконавчий документ (судовий наказ) у справі № 372/567/26 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованості за за надані послуги розподілу природного газу за період з 01.09.2023 року по 17.12.2025 року в розмірі 1310,01 грн., 3% річних в розмірі 43,04 грн., інфляційні втрати в розмір 137,85 грн. та 332,80 грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з його добровільним виконанням боржником.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя Т.В. Проць