Рішення № 136222969, 04.05.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1430/26

Провадження № 2/279/1498/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Пацко О.О., за участю секретаря судового засідання Гончарвої Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 279/1430/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 57425,50 грн та судових витрат в розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 543704196 у відповідності до умов якого відповідачу було надано кредитний ліміт в сумі 11400,00 грн (перший транш 4000,00 грн). Додатковою угодою від 08.10.2024 до Договору №543704196 від 08.10.2024 року ОСОБА_1 надано транш в сумі 2100,00 грн. Додатковою угодою від 09.10.2024 до Договору №543704196 від 08.10.2024 року ОСОБА_1 надано транш в сумі 6400,00 грн.

10.12.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу МВ-ТП/12 відповідно до якого Клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги з переліком в реєстрі, а Фактор зобов`язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та н умовах, визначених договором.

27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладеного Договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого позивач набув права грошової вимоги за указаним Договором до відповідача на суму 28738,00 грн, де 11400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11638,00 грн сума заборгованості за відсотками, 5700,00 грн неустойка.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Також, 31.10.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1915348 відповідності до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 5000,00 грн.

16.07.2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено договір факторингу №1607-25, за яким клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу_ за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб та за яким було відступлене право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 31.10.2024 року №1915348 що підтверджується копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 16.07.2025 року №1607-25.

Відповідно до Реєстру боржників від 16.07.2025 р. до Договору факторингу № 1607-25 від 16.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28687,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13687,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10000,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б зараховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 16.07.2025 позивачем не здійснювалося зарахування жодних штрафних санкцій.

Посилаючись на вищевикладене позивач просив стягнути з відповідача вищевказані суми за кредитними договорами.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач належним чином повідомлялася про судовий розгляд справи (шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації), відзив на позов та інших заяв, заперечень, клопотань не подала.

Дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 543704196 , за умовами якого товариство зобов`язалось надати кредит у формі кредитної лінії на загальну суму 11400,00 грн. Перший дисконтний період становив 30 днів; Строк кредитування становить 5 років, кінцева дата повернення 07.11.2029, проценти за користування кредитом 1,00 % від суми кредиту за кожний день.

27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», яке є правонаступником ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/0225-01. Згідно з витягом з реєстру прав вимог №3 від 04.08.2025 первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги коштів в сумі 28738,00 грн, право одержання яких належить первісному кредитору на підставі кредитного договору № 543704196, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 11400,00 грн, суми заборгованості за відсотками 11638,00 грн, неустойка 5700,00 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості за Договором кредитної лінії №543704196 від 08.10.2024, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 28738,00 грн.

Крім того, 31.10.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1915348.

Зі змісту договору вбачається, що перед його укладенням ОСОБА_1 здійснила реєстрацію особистого кабінету в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, пройшла ідентифікацію та верифікацію її особи, після чого отримала і ознайомилась з усіма документами, що стосуються отримання кредитних послуг, отримала одноразовий ідентифікатор електронного підпису А778, який ОСОБА_1 ввела 31.10.2024 о 22год 37 хв 39 сек. при підписанні вказаного кредитного договору. ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора електронного підпису також підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставка за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, які містить вичерпну інформацію щодо специфікації кредитного продукту, який надається ОСОБА_1 , зокрема, інформацію надання якої передбачено вимогами ЗУ «Про споживче кредитування». Відповідно до положень кредитного договору № 1915348 від 31.10.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит, а остання зобов`язалась одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сторонами кредитного договору №1915348 від 31.10.2024 було погоджено надання ОСОБА_1 кредиту на наступних умовах: сума кредиту 5000,00, строк кредитування 360 днів, періодичність зі сплати процентів кожні 30 днів; фіксована процентна ставка двох видів: стандартна процента ставка у розмірі 3% в день, що застосовується з другого дня користування кредитом, а також знижена процентна ставка у розмірі 0,45% в день, що застосовується якщо споживач до 29.11.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, тобто у разі виконання ОСОБА_1 умов, передбачених п. 1.5.2 кредитного договору; мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Таким чином, судом встановлено, що 31.10.2024 внаслідок укладення електронного кредитного договору між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 виникло кредитне правовідношення, за яким ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язалося надати кредит ОСОБА_1 , а остання зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти на визначених у договорі умовах. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором № 1915348 від 31.10.2024 виконало у повному обсязі, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму кредиту у розмірі 5000,00 грн, шляхом перерахування їх на платіжну картку, що була вказана ним у кредитному договорі. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1915348 від 31.10.2024 судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів своєчасно та в повному обсязі не виконала, допустивши прострочення грошового зобов`язання.

16.07.2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено договір факторингу №1607-25, за яким клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу_ за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб та за яким було відступлене право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 31.10.2024 року №1915348 що підтверджується копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 16.07.2025 року №1607-25.

Відповідно до Реєстру боржників від 16.07.2025 р. до Договору факторингу № 1607-25 від 16.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28687,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13687,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10000,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Відповідно до пункту 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 629 ЦК передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов`язання за кредитними зобов`язаннями належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 41725,59 грн.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що позивач дійсно обґрунтовано просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в частині основної суми заборгованості та відсотків, проте в задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості за неустойкою і пенею у розмірі 5700,00 грн. за договором № 543704196 від 08.10.2024 та 10000,00 грн. за договором №1915348 від 31.10.2024 слід відмовити враховуючи наступне.

Так, щодо стягнення пені у розмірі 15700,00 грн. (5700,00 грн. за договором № 543704196 від 08.10.2024+ 10000,00 грн. за договором №1915348), то відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). При цьому виключення зі змісту Закону України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань немає правового значення, оскільки якщо ЦК Українита інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України. Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 15700,00 грн., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення такої неустойки.

Таним чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 41725,50 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2418,12 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог 72,66%.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст. ст. 4, 12 13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором № 543704196 від 08.10.2024 року в розмірі 23038 (двадцять три тисячі тридцять вісім) гривень, за Кредитним договором № 1915348 від 31.10.2024 року в розмірі 18687 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок, а всього у загальному розмірі: 41725 (сорок одна тисяча сімсот двадцять п`ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 12 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ольга ПАЦКО